Майже дев'ять місяців війни в Україні ніяк не змінили свідомість росіян. Це десятиліттями зомбовані люди, які не хочуть знати правду і бояться її говорити. Ними маніпулюють, їх шантажують, їх як непотріб кидають на війну. Свої ж громадяни для російської влади ніщо, навіть своїх військових, яких вони визволяють з полону, можуть посадити чи вбити.
Які кадри воюють проти України, чому кадировці не потрапляють у полон, як відбувається процес обміну полоненими і чому важливе "мовчання" у цій складній процедурі? Про це в програмі "Руно. Війна" на Апостроф TV розповів український блогер та журналіст, відомий своїми інтерв'ю з російськими військовополоненими, ВОЛОДИМИР ЗОЛКІН.
– У вас є великий досвід спілкування з росіянами, які воюють в Україні. Скажіть, вони змінюються?
– Ні. Це люди, яких зомбували телевізором протягом 20 років. І навіть якщо вони потрапляють до мене, чи змінюють вони свої погляди? Так, змінюють. Але вони про це нікому не розкажуть. Більше того, коли вони повернуться в росію, у своє звичне середовище, скоріше за все вони спробують забути все те, що з ними було, що їм пояснювали та роз'яснювали. Тому що казати про це все одно нікому не можна, тому що їх посадять, а навіщо тоді це носити в голові, якщо є горілка, балалайка, медвідь та телевізор.
Дивіться: Ще 45 військовослужбовців повернулися з полону: фото та відео обміну
– В який момент вони перестали говорити, що вони тут на тренуваннях, заблукали і взагалі не розуміли, що тут роблять?
– Після того, як перша хвиля закінчилася. У це ніхто не вірить, але я кажу, що перша хвиля дійсно була на навчаннях і першу хвилю сюди закинули з навчань. Їх возили два, кого три місяці по прикордонній території з Білоруссю, їх викручували як лимон для того, щоб вони вже в принципі нічого не розуміли. А потім обґрунтування одним були одні, іншим – інші. Але їх всіх сюди кинули саме з навчань.
І ця історія закінчилася, коли закінчилася ця хвиля. Далі пішли "іпотечники" – всілякі офіцери, солдати, сержанти, які встигли взяти іпотеку на квартиру і їх почали цим шантажувати. Тому що там військовому дають іпотеку на квартиру, держава за них виплачує, але якщо вони відмовляються далі служити, чи виконувати якийсь наказ, вони мають виплатити все те, що держава за них вже виплатила і що не виплатила - і квартиру в них заберуть. Абсолютне рабство.
Дивіться: В Україну з російського полону повернулися 19 прикордонників: відео
Це була друга хвиля, і вони не казали, що вони їдуть на навчання, вони знали, куди їдуть. Хоча всі вони казали, що не знають, що тут відбувається, і казали, що не думали, що їх кинуть саме на війну. Вони розповідали, що когось на блок-пости там кинуть, ще кудись, але про навчання вони вже не розповідали.
"Зеки" також не розповідали про навчання, це наступна хвиля, разом з наркоманами та іншою гниллю. Звісно, тому що це взагалі був для них єдиний шанс, хоч якось продовжити своє життя. У них там терміни по 20-30 років, а їхній вік 50+, І вони розуміють, або вони зараз їдуть на війну, потрапляють в полон і, можливо, там якось далі продовжують своє життя, або якось тут три місяці протримаються і там їх якось звільнять, або вони загинуть. У них вибір такий.
Що виключно для рф взагалі, це те, що "зекам" правду кажуть. От Пригожин каже їм як є. А жодному російському військовому правди ніхто не казав.
– Зараз хто більше потрапляє до вас на інтерв'ю?
– Зараз вже більше "чмобілізованих".
– Розкажіть, як так вийшло, що простий блогер був присутній на обмінах полоненими? Туди ж не кожен може потрапити?
– Я вже не просто блогер, я проводжу інтерв'ю з полоненими вже протягом восьми місяців. Це означає, що хтось мені це вже довірив, є певні мотиви мені довіряти, отже я себе десь показав, що мені можна довіряти і, можливо, мене вже можна взяти десь за півтора кілометри на обмін. Хоча я був всього на двох.
– Це на яких? Один з них точно був обмін "азовців".
– На першому обміні там, де було 14 чоловік і я там взагалі водієм був. Я гнав машину на передову для бійця, яку йому мама купила. Можливо, мене тільки через це і взяли. І другий обмін був з "азовцями".
Та я вам скажу, що особливого сенсу немає бути на обміні. Люди приїжджають в шоці з полону, з ними ні про що нормально не поговориш, а більшість з того, про що ти з ними поговориш, все одно не зможеш опублікувати. Тому це був останній обмін на якому я був.
– То ви їхали, щоб взяти інтерв'ю, чи все ж підтримати та допомогти?
– Я їхав, щоб висвітлити питання обміну. Дуже важливо було показати орків, яких ми віддавали, от люди цього не розуміють. Це дуже важливо, тому що ми прибираємо можливість маніпулювати російській стороні тим, що ми віддаємо якихось кривих, косих, що ми їх тримали тут без їжі. А ми віддаємо їм навпаки, і я це показую.
– От у вас на відео росіяни кажуть, що ставляться до них добре, живуть нормально, ніхто не б'є, не катує. В росії вони виходять з великою відгодованою пикою, яка в камеру не влазить, і кажуть зворотне.
– Оце я зібрав ці відео, де цей орк до полону, під час полону і після полону, і питаю, на якій саме стадії його не годували? Це просто тупа брехня. Вони кажуть, що їм дали одного разу подзвонити для картинки, а у нас є переписка з ними, голосові повідомлення, які вони відправляли рідним, ми їх також опублікували.
Це все не тому, що ми такі милосердні і дуже хочемо дати їм поговорити, ні. Вони там вирішують по ходу питання свого обміну і ми знаємо ці питання.
– Які результати роботи ваших відео? Можливо хтось відмовився їхати воювати в Україну, хтось там підняв кіпіш хоча б у своєму селі чи щось подібне?
– В росії люди розкидають листівки в поштові скриньки з QR кодом на мій канал і на грошах пишуть "Володимир Золкін – дізнайтесь правду". І якщо люди в росії це роблять без моєї допомоги, отже це якось працює? Якщо статистика YouTube показує, що 600 тисяч росіян подивилися відео, отже вони його дивляться. Я вже не кажу про те, що мені в особисті скидають конкретно кого вдалося відмовити їхати в Україну завдяки нашому відео.
– Після повернення "азовців" ми побачили світлини, на яких вони в дуже поганому стані. І це лише те, що ми бачили. Чому таке ставлення у тих тварин до наших людей?
– Ми домовлялися ще там не говорити про ці тонкощі, і я про це не буду говорити. Чому? Тому що там ще залишилися наші хлопці і не треба про це розповідати, ми ж не рашисти. Це рашисти приїжджають туди, виходять з літака і кажуть: "З цими нацистами треба розібратися". Вони вже забули, що у них товариші у цих нацистів в полоні.
– Чому кадировці потрапляють у полон у меншій кількості, або неохоче говорять, або потрапляють, а їх одразу витягають? Хто курує це, Кадиров?
– Хто такі кадировці?
– Чеченці.
– Чеченці? Необов'язково. В підрозділи "Ахмат-чай" набирають цілком російських, слов'янської зовнішності людей. І всі оці відео, які ми бачимо, де стоять багато людей з бородами, там бородатих тільки перші два ряди, а далі стоять росіяни.
– За кожного кадировця так б'ються, щоби витягти з полону?
– Ні. З "Ахмат-чаю" ми спілкувалися, абсолютно звичайні полонені за яких ніхто не бився. Це звичайні росіяни, це не кадировці.
Чому я спитав про кадировців, тому що це взагалі важко визначити. Є кілька тік-токерів, які їздять після російського фаршу, де вже всіх перемололи і вони взагалі зрівнялися з землею в якомусь селі, фоткаються і роблять піар-акцію. Так, це кадировці, але вони не воюють і в полон потрапити не можуть.
А оцих звичайних з підрозділів "Ахмат", їх одразу обмінюють, тому що там починаються трястися, що віддайте нам їх назад, щоб вони не доїхали до СІЗО, ні до куди, тому що там на Кадирова натиснуть чеченці. А вони дуже бояться, щоб на Кадирова тиснули чеченці, тому що там дуже розвинені родинні зв'язки: одна родина піде за свого, за ними ще десять родин піде. А у Кадирова армія у Москві захищає п'яту точку путіна. От там кадировці є, вони у Москві.
– Розкажіть, як відбувається процес обміну?
– На передовій у військових є певні засоби комунікацій один з одним. І якщо наш боєць знає, що по ту сторону барикад є наші полонені, і він теж когось піймав, він одразу може вийти на зв'язок і там поміняти. І таких обмінів було дуже багато. Це просто найкращий варіант насправді, тому що ніхто нікуди не їде і це не піднімається на офіційні лінії.
– Тому що цим починають торгувати?
– Так. Чому багато полонених, які давно вже в полоні, так важко витягнути, а деяких інших вдається? Тому що ті, на жаль, потрапили під офіційні списки в росії. І там кожним починають маніпулювати. І те, що наші дружини деяких військових, я зараз можу потрапити під критику за це, але те, що вони виходять зі зверненнями до президента, до якихось уповноважених осіб з проханням повернути їхніх чоловіків, вони цим можуть зробити тільки гірше.
– Тому що їхня цінність зростає.
– Так. Тому що там в росії розуміють, що цими можна маніпулювати. Коли в росії це вже офіційний обмінний фонд, вони їм маніпулюють. Офіційні обміни, наскільки мені відомо, це ті, про які говорить росія. А росія говорила про один лише, коли пушилін заявив що буде обмін, ще до обміну. От нещодавно, коли більше 100 людей обміняли. А так вони більше про це не говорили.
Більше того, вони ще й не показують тих, кого повертають.
– А чому?
– Тому що вони наперед не знають, кого з них вб'ють, а кого посадять.
– А навіщо їм їх вбивати?
– Я не знаю, чому в них такий режим. Багато було епізодів, коли у нас в полоні людина є, ми знаємо, що ми її обміняли, а в росії починають писати статті, що її вбили в українському полоні. Саме тому дуже важливо, щоб я або якийсь інший журналіст зайшов до автобусу з російськими полоненими перед обміном і показав цих всіх людей.
