Не секрет, що Україна та росія готуються до великих контрнаступів вже найближчими місяцями. Але чим далі, тим менш зрозуміло, де відбудеться наступ з боку агресора. Було багато прогнозів, що російська армія спробує наступати на декількох напрямках, включно з північним, намагаючись прорватися до Києва з території Білорусі. Але вже зараз видно, що окупанти накопичують основні сили на Донбасі. Де ж чекати головного удару окупантів, і на якому напрямку можемо вдарити ми - своєю думкою в ефірі Апостроф TV поділився громадський активіст, екс-командир взводу батальйону "Айдар", голова Національного антарктичного наукового центру ЄВГЕН ДИКИЙ.
Обидві сторони зараз готуються до великого контрнаступу. Але чим далі, тим менш зрозуміло, де може відбутися контрнаступ з боку росії. Таке враження, що в міру їхньої підготовки до наступу масштаби їх задумів потрохи здуваються. І це не така вже й хороша новина. Якщо ще декілька місяців тому йшлося про те, що вони накопичують сили в Білорусі, щоб знову йти на Київ, або навіть на Волинь, щоб відрізати західну Україну від центральної, то ці плани не могли не радувати. Тому що якби вони знов замахнулися б на такі масштабні проекти, це б означало, що їхній контрнаступ дуже скоро захлинеться та перейде у повну катастрофу, і у нас з'явився би шанс швидко закінчити цю війну.
Але вже зараз видно, що про наступ з Білорусі на Київ можна забути, принаймні, на найближчі два-три місяці, бо на більші строки прогнозувати просто неможливо.
Читайте: Росіяни знову вдарять з півночі, але до літа війна закінчиться - екс-командир ізраїльського спецназу
Коли стало ясно, що на Київ вони знову не підуть, пішла мова про те, що вони спробують взяти наші війська у такі ніби кліщі на лівому березі Дніпра. Тобто вони спробують вдарити навіть не по Харкову, бо до них дійшло, що двохмільйонне місто їм не взяти, а обійдуть північніше і підуть на Полтавщину, а з півдня на зустріч підуть по Запорізьким степам. Тоді вся наша армія, яка знаходиться на Донбасі, опиняється під загрозою оточення. Тоді її треба було би відводити на правий берег Дніпра і фактичною лінією фронту стала б річка Дніпро. Це теж малореальний для виконання сценарій. І хоча я не готовий сказати, що вони остаточно від нього відмовилися, але схоже на те.
Тоді у них залишається фактично продовження того, що відбувається зараз – повільний наступ в межах Донбасу. В широких межах Донбасу, не лише Бахмут, Вугледар, а ще й лінія Сватове-Кремінна. От на Луганщині вони можуть спробувати помінятися з нами ролями. Нагадаю, що зараз ми там у наступі, але за три місяці поки не змогли прорвати їхню оборону. За деякими даними, вони туди навезли близько 40 тисяч мобілізованих, а вони хоч і погані солдати, але для риття окопів саме воно. І от ми поки тиснемо, але вони можуть спробувати помінятися ролями.
Взагалі, найкращий спосіб зірвати чийсь наступ – змусити ту сторону відбивати контрнаступ. І от на це вказує те, що вони під Сватовим збирають сили для того, щоб спробувати піти нам назустріч, щоб вже ми стали в оборону. А далі це може призвести до того, що було на півдні від Луганщини – до тривалого протистояння, коли обидві сторони не можуть пробити оборону один одного.
І наразі все свідчить про те, що їхні наступи можуть посилитися в межах Донбасу. І це для нас найгірший сценарій, тому що при ньому вся ця війна може затягуватися. Для нас найгірше, якщо вони відмовляться від будь-яких великих наступів, а всю ту біомасу, яку вони мобілізують, просто позакопують в окопи по всій лінії фронту та змусять нас цю лінію оборони проривати. Будемо сподіватися, що з політичних міркувань вони цього собі не дозволять. Що їм все ж треба для свого населення демонструвати, що вони не просто глухо закопалися і їх завданням максимум тепер стало просто втримати той шмат території - а Кремль вимагатиме показати якісь переможні результати. І от чим більше вони будуть рипатися на інші території, окрім нинішньої лінії фронту, тим для нас краще і буде більше можливостей їх утилізувати.
