У США заговорили про надання Україні нового пакету військової допомоги на суму 2,2 млрд доларів. Як повідомлялось раніше, в цьому пакеті можуть бути боєприпаси збільшеної дальності Ground Launched Small Diameter Bomb (GLSDB). Тобто так звані "плануючі бомби", що можуть вражати цілі на дальності до 150 км та з надзвичайною точністю.
Що це за боєприпаси, як їх можна застосовувати на фронті в Україні та чи вплинуть вони на хід війни, "Апострофу" розповів експерт з питань озброєнь, головний редактор Defence Express ОЛЕГ КАТКОВ.
Читайте також: Б'ють на 150 км: Україна може отримати нові ракети для HIMARS
Сам боєприпас GLSDB – це доволі прагматична розробка від компаній Boeing та SAAB, яка була відтестована ще 7 років тому. У 2015 році було вперше продемонстровано відео запуску.
Третій етап випробувань, після якого було оголошено про початок серійного виробництва та вихід на ринок для продажу потенційним клієнтам, відбувся у 2018 році. Тобто цей боєприпас існує доволі давно, проте наразі, наскільки відомо, своїх покупців він ще не знайшов.
То що ж таке власне GLSDB? Це, як вже говорилось, доволі прагматичне рішення - взяти існуючу "розумну плануючу бомбу", яка так і називається Small Diameter Bomb. Під цією назвою у Boeing мається на увазі високоточний боєприпас GBU-39В вагою 130 кг, з масою бойової частини в 93 кг. За бойовою потужністю вона аналогічна до ракети GMLRS HIMARS. Точність у базовій версії забезпечується інерційним наведенням та супутниковою навігацією. Дальність ураження складає 150 км.
Тобто прагматизм полягає в тому, що до вже існуючої бомби приєднали ракетний двигун некерованого реактивного снаряду М-26, який також використовується в М-270 чи HIMARS. Поєднавши ці дві речі за допомогою спеціального "перехідника", отримали такий далекобійний та доволі точний засіб враження. Є також такі боєприпаси з лазерним наведенням, з тепловізійним наведенням та пасивним радіолокаційним наведенням.
Проте якщо ці боєприпаси й будуть надані, то не варто чекати їх миттєвої появи в Україні. Бо треба ще розуміти, за якою програмою вони будуть передаватися. Адже у США є дві основні програми передачі озброєння Україні. Перша – найбільш швидка, це президентське вилучення, коли зброя вилучається зі складів збройних сил США і передається Україні. Це 2-3 тижні. Але скоріш за все GLSDB передаватимуть за програмою сприяння обороноздатності України. А це означає, що їх замовлятимуть для виготовлення у виробника. Західні профільні ЗМІ писали, що в такому разі першу партію із 24 одиниць GLSDB виробники зможуть виготовити за перші 9 місяців. А вже за наступний рік – близько 700. Можливо у виробників є готова партія. Але якщо і є, то напевно навіть не сотні одиниць.
Уявимо, що ми отримаємо 60 одиниць GLSDB, яких вистачить на 10 запусків "Хаймарс". Але ж пакет оголошено на 2,2 млрд. Оскільки ці бомби коштують дешевше, то, швидше за все, йдеться про замовлення їхнього виробництва.
Якщо говорити про можливий вплив GLSDB на бойові дії, то це високоточна зброя підвищеного радіусу дії. Вона дозволить ЗСУ наносити точні вогневі ураження по складам боєприпасів, логістичним центрам, складам з пальним чи штабам ворога на відстані у 150 кілометрів. Але підкреслю, що для кардинального впливу на ситуацію на фронті таких боєприпасів треба сотні. Як тільки буде оголошено про передачу GLSDB, то росіяни будуть переносити свої пункти управління та бази зберігання палива і боєприпасів ще далі в тил. А це ще більше погіршить їхню логістику, яка й зараз вже опирається на їхні склади на віддаленні близько 100 кілометрів.
Але якщо це озброєння не буде передано в найближчі місяці, то може бути запізно. Сподіваюсь, що у США також це розуміють.
Але на моє переконання, Україні буде все ж таки передане ракетне озброєння повітряного базування. Тобто це крилаті ракети класу "повітря-земля", які можна підвісити під літаки радянських зразків, що є на озброєнні ПС ЗСУ. А то вже зовсім інша справа. Бо такі ракети з радіусом дії до 300 км – це вже більш прагматичне та ефективне рішення у веденні війни. Причому за рахунок мобільності самого носія. Бо коли ми говоримо про наземний носій, той таки "Хаймарс" має обмежену оперативну зону дії та напрямки. А літак може змінювати оперативні напрямки, то відпрацювати сьогодні на півдні, завтра на сході, а післязавтра на півночі.
