За даними розвідки, росія готує потужну ракетну атаку в річницю початку великомасштабної війни 24 лютого. Міносвіти України навіть рекомендувало в ці дні перейти на віддалену форму навчання. На підтвердження загрози є той факт, що ось вже 4 місяці поспіль ворог завдає масованих ракетних ударів що два тижні - саме стільки часу потрібно ворогові, щоб зібрати необхідну кількість ракет та зарядити літаки й кораблі. Але всім відома й любов Путіна до ефектних, показових кровопролить - присвячувати такі удари до якихось дат. Тобто влаштовувати військову показуху будь-якого рівня, як це колись робили вожді СРСР. Цим самим Путін не просто повертається у найгірші часи радянщини, а міцно застрягнув в них.
Чого чекати Україні 24 лютого та який стан ракетного озброєння росії, "Апостроф" спитав у політолога, аналітика, колишнього інженера-конструктора у конструкторському бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля ОЛЕКСАНДРА КОЧЕТКОВА.
Читайте також: Не одна, а три хвилі ракет: у Зеленського попередили українців про небезпеку 24 лютого
Путін - це такий собі персонаж "пізнього Брєжнєва" із застоєм та повним розпадом військової економіки. І у ракетних обстрілах та використанні ракетного озброєння це проявляється дуже яскраво. В першу чергу – у невдачах та нестачі цього озброєння, яким Путін намагається залякувати не лише Україну, а й світ.
Простий приклад: росія дедалі рідше застосовує свої ракети "Іскандер" для обстрілів і повертає ОТРК "Точка У", які були зняті з озброєння рф ще 2019 року. І це є доказом того, що у Кремля не вистачає не лише ракетних зарядів, а й пускові установки для "Іскандерів" теж у дефіциті.
Станом на початок повномасштабного вторгнення у росії, за офіційними даними, було 140 пускових установок і близько 900 ракет "Іскандер". А станом на листопад минулого року, згідно повідомлень розвідки, самих ракет залишалось близько 120. Тому "Іскандери" у росії ще є, щоправда їх виробляють лише декілька одиниць на місяць. Але головне те, що якість цих ракет та точність їх наведення – просто нікудишня. А десь до 25% цих ракет, до того ж найкращого стану, вони тримають, як стратегічний запас. І не біля кордонів з Україною, а на інших, "потенційно небезпечних ділянках" російської території.
Тобто цих ракет не вистачає не лише для того, щоб завдати помітної шкоди Україні, а взагалі, навіть для того, щоб виконати принаймні якісь завдання. Саме тому в Кремлі згадали про "Точки У", саме тому переробляють ЗРК С-300 для нанесення наземних ударів і взагалі використовують те, що є, як то кажуть, "під рукою". Але зрозуміло, що використовувати ту ж таки "Точку У" не можна так, як "Іскандер". Бо останні розраховані на дальність до 500 кілометрів. А "Точки" – до 120 кілометрів. І єдине, що можуть окупанти – це бити по мирним містам біля кордонів та лінії фронту, запускаючи ракети зі своєї території.
Ще один епічний приклад – невдалий випробувальний пуск ракети "Сармат" 21 лютого під час звернення Путіна до федеральних зборів.
"Сармат" за задумкою Кремля, це ракета, яку нібито мають боятися всі у світі, бо це найновітніший "аналоговнєт".
Так от "Сармат" – це ніяка не новітня розробка. Аналогів "Сармату" у світі вже багато. Це чергова модернізація старої радянської ракети, яку свого часу виробляли в Україні у Дніпропетровську. Тоді за західною класифікацією та термінологією ракета називалась "Сатана", а тепер це називають "Сатана-2". Тому це не нова ракета, а просто спроба перейти на власну елементну базу після того, як КБ "Південне" та "Південмаш" припинили співробітництво з ворожою країною. Тому вони спробували зробити нібито щось своє.
Так от, повертаючись до цих пробних льотних пусків. Треба розуміти, що для того, щоб ракета вважалася успішною, слід зробити мінімум 10 пробних успішних льотних пусків. Після кожного пуску треба щось вдосконалювати, змінювати. Від дати першого пробного пуску не минуло ще й року. А це був третій і він був невдалим.
До речі, у ракетників є своя прикмета: якщо начальство хоче, щоб пуск був приурочений до якоїсь події, то гарантовано він буде невдалим. І про правдивість цієї прикмети свідчить величезна ракетна статистика, і не лише у Радянському Союзі.
Невдалий старт, те що ракета не полетіла – це цілком нормально для ракетників, які тестують нову розробку. Але це дуже образливо і дуже показово для кремлівського фюрерка, який хотів зробити за прикладом радянських вождів, як це свого часу робили Хрущов та Брєжнєв перед якимись знаковими подіями. Ті свого часу заявляли про вдалі пуски якихось ракет чи випробування ядерного озброєння. Путін намагався змавпувати, але навіть це в нього не вийшло. Бо технологічний рівень сучасної росії в рази нижчий, ніж навіть рівень СРСР часів Брєжнєва. Науковий, технічний, технологічний рівень – він в рази відрізняється. А свого часу США виграли гонку озброєнь у потужного СРСР. Тому порівнювати сучасні технологічні рівні США та росії взагалі немає сенсу.
Ну, а щодо загрози ракетного удару в річницю повномасштабного вторгнення – 24 лютого, то, скоріше за все, Путін захоче якщо не повторити, то принаймні зімітувати те, що відбувалося рік тому.
Якщо говорити про можливу кількість ракет, яку росія може випустити по Україні 24 лютого, то напевно що їх буде не менше 50. Менше запускати – просто не має сенсу, адже тоді взагалі ніякої шкоди не буде завдано, а ресурс витратиться. І в Кремлі це розуміють.
Тому, як це вже вони традиційно роблять, будуть комбінувати пуски з "Шахедами". Зрозуміло навіщо – щоб напружити нашу ППО.
Що можна очікувати 24 лютого? Це 5 хвиль ракетних пусків. Зазвичай росіяни робили 2-3 такі хвилі, плюс попередньо запуск "Шахедів". А цього разу можуть наважитись на 5 хвиль пусків, застосувавши і літаки, і кораблі. Частина ракетних ударів може бути спрямована проти радіолокаційних станцій та систем ППО, а решта – по українських містах. Ну, і паралельно можуть спробувати здійснити авіаційний наліт на українські міста, якщо вдасться вразити нашу систему ППО. В чому я геть не переконаний.
Читайте також: Данілов розповів, чи готова Україна дати відсіч масованій російській атаці на річницю війни
Тобто можливо Путін спробує зімітувати, ну або принаймні йому доповідатимуть, що був "потужний удар", такий, як рік тому – по системах ППО, аеродромах, військових об'єктах. Хоча всі чудово розуміють, що ті ракетні удари, які вже 4 місяці росія регулярно завдає по енергетиці України, не мають успіху. А ми стаємо лише лютішими і встигаємо відбудуватись.
Але ж для Путіна головне не це. Для нього головне – "совєцький" символізм. Показати "кузькіну мать", стати пафосним новим Хрущовим чи Брєжнєвим. Путін йде нібито вперед, але голова в нього повернута назад в радянські часи. Тому, зрештою, туди він і приведе росію, там його й закопають.
