Мала приватизація, яка відновилася з середини вересня минулого року, принесла за 5 місяців 3 млрд грн до державного бюджету. Це навіть більше, ніж за весь 2020 рік. Якщо такі темпи збережуться, ми невдовзі поб’ємо рекорд 2021 року з його 5,1 млрд грн. Попри війну, бізнес продовжує купувати державні підприємства, на аукціонах спостерігається серйозна конкуренція хоча зараз держава продає найбільш неліквідні активи. Чому приватизація – це дуже добре для держави навіть під час війни, читайте в матеріалі "Апострофа".
Фонд держмайна України (ФДМУ) з вересня провів вже близько 300 приватизаційних аукціонів. За даними ФДМУ, в середньому в них брали участь п’ять потенційних інвесторів, що призвело до зростання цін на активи втричі.
Серед найбільш успішних торгів продаж портів "Білгород-Дністровський" та "Усть-Дунайськ" за 220 і 201 млн грн відповідно, Львівського ювелірного заводу за 185 млн грн.
ФДМУ продав на приватизаційних аукціонах Марилівський спиртзавод за 150 млн грн, Сторонибабський спиртзавод за 142 млн грн, Вузлівський спиртзавод за 130 млн грн.
"Ці 3 млрд грн для держбюджету – це дуже важлива сума, яка буде спрямована на забезпечення Сил оборони", – заявив голова Фонду держмайна Рустем Умєров.
Що продають?
Приватизація охоплює реалізацію земельних ділянок, окремих будівель, цілих майнових комплексів або їхніх частин та акцій, що належать державним або комунальним підприємствам. Вартість об’єктів, що продають, не може перевищувати 250 мільйонів гривень. Варто враховувати, що будь-яке майно, окрема нерухомість або єдині майнові комплекси, в яких державна частка становить понад 50 відсотків, можна продати тільки через систему Prozorro.Sale.
Аукціон, на якому продають такі об’єкти, відбувається у системі онлайн торгів "Прозорро.Продажі".
Мала приватизація передбачає систему із трьох аукціонів, у якій кожен наступний аукціон оголошується автоматично, але тільки якщо не відбувся попередній. Перший аукціон дуже схожий на аукціон у класичному розумінні.
Він розпочинається зі 100% стартової ціни, яку визначив орган приватизації під час публікації оголошення. Складається із трьох раундів, протягом кожного з яких учасникам по черзі надано право на реєстрацію ставки. Учасники реєструють свої ставки відповідно рейтингу, який формується за критерієм ціни. За підсумками аукціону система автоматично визначає переможця торгів з найвищою ціновою пропозицією і формує протокол аукціону. Переможець повинен протягом 25 робочих днів з моменту формування протоколу сплатити вартість об’єкта, визначену за підсумками аукціону, і тільки після цього із переможцем буде укладено договір купівлі-продажу.
Приватизацію розблокували парламентським законом. На думку Івана Нікітченка, директора Crane IP Law Firm, вищезгаданий закон не вніс якихось істотних змін: "Це, по суті, Закон "Про приватизацію державного та комунального майна". У липні депутати проголосували за поправки до цього документа, а саме моменти щодо особливостей проведення малої приватизації на термін дії воєнного стану. Цими змінами заборонено проведення аукціонів із продажу об’єктів великої приватизації, заборонено приватизацію об’єктів у зоні бойових дій або наближених до неї".
Поки що не було виявлено якихось значних проблем та збоїв. Експерти відзначають позитивний момент – все відбувається в цифровому форматі, що значно знижує корупційні ризики та є цілком раціональним в умовах війни.
Малу приватизацію проводять через аукціони. Юрист Іван Нікітченко пояснює: так ефективніше.
"Тендер — це складніша і триваліша процедура, яка не підходить під малу приватизацію, де відбувається реалізація тисяч невеликих об’єктів за відносно невисокими цінами і нечасто висувають якісь умови до використання об’єктів. З великою приватизацією все навпаки, тому там можна використовувати тендери", — зазначає він.
Аукціон відбувається швидко, в ньому можуть брати участь багато осіб (бували сотні), він дає змогу оперативно визначити ринкову ціну на об’єкт, усі учасники та їхні пропозиції публічні.
Що купують?
Найцікавіші для майбутніх власників – виробничі майданчики сумновідомого своєю корупцією Укрспирту, а також – порти. Так, у 2023 році було продано два перших порти в історії України. Спочатку – "Усть-Дунайськ" за 201 млн грн. Його купила компанія "Еліксир Україна".
"Якщо до повномасштабної війни і морської блокади цим портом цікавились лише декілька локальних компаній, то зараз конкурували вісім учасників", - повідомив начальник регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях Олександр Славський.
Він вважає, що попиту на цей порт не було би, якщо б його виставили на аукціон після перемоги, коли на часі стане відбудова Миколаївського, Маріупольського та кримських портів. Славський пояснює, що потенційних покупців налякали би довоєнні фінансові показники порту, оскільки він був збитковим: 2019 рік – 202 тис. грн збитків, 2020 рік – 308 тис., 2021 рік – 222 тис. грн.
Потім настала черга порту "Білгород-Дністровський". При стартовій ціні 93,7 млн грн його купила за 220 млн грн компанія "Укрдонінвест" Віталія Кропачова. Окрім того, інвестор має погасити борги підприємства, які наразі сягають 109 млн грн.
"Порт потребує дуже великих інвестицій для свого повноцінного розвитку: модернізації техніки, будівництва сучасних логістичних потужностей і, звісно, днопоглиблення. Лише приватний власник зможе розпочати модернізацію, створити нові робочі місця з конкурентними зарплатами, що дасть поштовх для розвитку і міста, і бізнесу в Бессарабії та загалом в Україні", — наголосив Олександр Славський.
В уряді розповідають, що останніми роками Білгород-Дністровський порт показував суттєві збитки. Так, у 2019-2021 роках збиток коливався в межах 23,5-28,5 мільйона гривень. За січень-вересень 2022 року порт теж зазнав збитків - на 2,9 мільйона гривень.
Міністерка економіки Юлія Свириденко пояснила, що продаж таких об’єктів під час війни демонструє, що український бізнес готовий інвестувати у розбудову вітчизняної економіки вже зараз.
"Мета приватизації - це запорука економічного зростання. Коли на занедбане виробництво приходить новий власник і вкладає кошти в його оновлення, це сприяє створенню нових робочих місць, росту зібраних податків та збільшенню ВВП. Для нас важливо, щоб порти розвивались, адже це збільшує експортний потенціал України", - стверджує Свириденко.
Водночас голова Фонду держмайна Рустем Умєров зазначив, що у 2023 році Фонд пішов на історичний крок - уперше приватизував державні порти, які роками були збиткові.
"Залучення приватних інвесторів у збиткові порти має надати імпульс модернізації портової інфраструктури. Це дозволить збільшити їхню потужність і підвищити конкурентоспроможність української продукції, а також позитивно позначиться на експортних доходах України", — пояснює посадовець.
В ціні також спиртзаводи. "З огляду на це не дивно, що вперше на приватизаційному онлайн-аукціоні було реалізовано окреме майно саме Кобиловолоцького місця зберігання спирту державного підприємства "Укрспирт". Ціна, яку сплатив новий власник, майже втричі перевищувала стартову", — зазначає голова правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу Максим Тютюнников.
20 вересня було продано Марилівський спиртзавод (Тернопільська область) за ціною майже втричі вищою за стартову, що теж підтверджує підвищений інтерес інвесторів до потужностей спиртової галузі.
Однак їх цікавлять і прості нежитлові приміщення. Наприклад, за нежитлове приміщення в селі Розсошенці Полтавської області, розташоване на першому поверсі п’ятиповерхового будинку, змагались аж 44 інвестори.
13 аукціонерів довели вартість будинку площею 700 кв м у Жашкові (Черкащина) з 22 тис грн до 5 млн грн. 12 аукціонерів розігнали вартість будівель у Бобринці (Кіровоградщина) з 3 тис грн до 1,5 млн грн. Десять аукціонерів підвищили вартість приміщень площею 212 кв м в Іршаві (Закарпаття) з 5,5 тис до 813 тис грн.
Іван Нікітченко зазначає, що попит має нерухомість мертвих державних підприємств, якої дуже багато в центральних частинах міст, де колись були індустріальні райони.
"Десятиліттями ці будівлі просто стояли і розвалювалися, займаючи дуже привабливі земельні ділянки. Є багато баз відпочинку, санаторіїв у дуже занедбаному стані, що були на балансі державних підприємств, а самі підприємства де-факто давно не працюють", - додає він.
Фактично, державна приватизація посприяє повоєнному відновленню України за кошти приватного бізнесу.
Роспропаганда і… "Голос" проти
Аналітичне видання VoxCheck повідомляє, що мала приватизація в Україні дуже збуджує російських пропагандистів, які запустили цілу кампанію з її дискредитації.
"Не дивуйтеся, якщо побачите, що "український порт продали за безцінь", "торгують майном за копійки, аби за зброю розплатитися". Це – фейки російської пропаганди. Це вже не вперше, коли пропагандисти РФ оббріхують процес малої приватизації в Україні. Адже ворог не любить, коли ми досягаємо успіху: заробляємо гроші, модернізуємо підприємства, створюємо робочі місця", - йдеться у матеріалі VoxCheck.
Справа у тому, що законом заборонена приватизація стратегічних об’єктів. Продається те, що непотрібно громадам, або що не можна здати в оренду. Втім, російських пропагандистів це не дуже цікавить.
Втім, палки в колеса приватизації вставляють ті, від кого цього найменше чекали. Представниця партії "Голос" Соломія Бобровська написала запит до Фонду держмайна та СБУ з вимогою перевірити тендер з продажу Білгород-Дністровського морського порту. Дуже дивна ситуація, адже ФДМУ був абсолютно задоволений, що занедбаний порт вдалося продати втричі дорожче стартової ціни.
Навряд чи Бобровська підігрує роспропаганді, але у противників приватизації є й інші мотиви. Державні активи були ласими шматками для чиновників і політиків. За відсутності ефективної правоохоронної системи вони ставали бенефіціарами підприємств. Роздержавлення завжди викликало чималий спротив, пише на сайті УП журналіст Олександр Мойсеєнко.
Загалом за останні три роки Україна заробила на малій приватизації 12,5 млрд грн.
