Авдіївка – ще одне місто на Донеччині, яке перебуває під постійними обстрілами. Окупанти постійно штурмують його, намагаючись оточити. Через постійні атаки прогнозують, що місто стане другим Бахмутом. По Авдіївці прилітає щодня, в місті майже ніколи не буває тихо. Проте там все ще живуть люди. Що відбувається в Авдіївці зараз, чи багато там людей та чому вони не хочуть виїжджати - в етері Апостроф TV розповів начальник Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш.
- Поділіться оперативною інформацією, що наразі відбувається в Авдіївці?
- Гаряче. По всіх напрямках штурмові дії, по всіх напрямках обстріли. В місто летить, навколо міста летить все по позиціях. Авдіївський коксохім кілька разів з вечора потрапив під обстріли авіаракетних ударів. Центральна частина міста – пошкоджено два багатоповерхових будинки. Дякувати Богу, без загиблих.
Читайте: Далі Росії не вистачить ресурсу: у розвідці назвали терміни завершення війни в Україні
Попередня ніч більш-менш спокійною була - усього один масований обстріл вночі. А зранку, звичайно, завелися вже. Ствольна артилерія в центральну частину міста працює, і "гради", і касетні боєприпаси. Міномет працює по старій частині міста. Дуже гаряче.
- У цьому тиску росіян щось змінюється чи це постійний однаковий шквал?
- Десь тиждень-півтора обстріли вдень точно не вщухають. Немає жодної хвилини, щоб було в місті тихо. Вночі буває умовно тихо у місті, але по позиціях навколо міста летить, і це відчувається в місті. Тому що позиції дуже близько до міста. Тому можна з упевненістю сказати, що тихо в місті взагалі не буває.
- Зазначається, що в Авдіївці залишається близько 2 тисяч людей, серед них семеро дітей. Люди відмовляються виїжджати. У чому причина?
- Багато вони називають причин. З основних – це що нема куди їхати, хоча відверто це не так, було б бажання. Говорять ще, що нема за що їхати. Теж, чесно кажучи, не аргумент.
- Можливо, в людей просто немає збережень? Ви як голова адміністрації допомагаєте вижити людям в подальшому, хоча б якісь елементарні речі?
- Є варіанти, куди можна поїхати і взагалі жити безкоштовно та навіть отримувати допомогу. Але люди й їх взагалі не беруть до уваги. Все одно нема за що їхати. Кажуть, якщо ми поїдемо, наше житло розграбують та зруйнують. Але здебільшого більшість людей живе у підвалах і свого житла вже не бачить по декілька місяців, бо живуть в підвалах багатоквартирних будинків, а самі зареєстровані в старій частині міста – приватна забудова, яка вже зруйнована вщент.
Є відверто такі, які чекають, не без того. Є такі, яким все одно, хто прийде, все одно, хто буде правити – "аби мене не чіпали". Іноді відповідають такі дурниці, що "в мене тут батьки поховані, і я тут ляжу". При тому ще біля себе тримають своїх дітей. Коли ставиш їм пряме питання, до чого тут діти… Окей, в тебе, я вибачаюся, щось не те вже в голові, а дитина? Треба ж за це думати. Були взагалі такі відповіді: "ми з дітьми порадилися, діти не хочуть їхати, тому ми тут на місці". І таке відповідають.
- Але ж Кабмін затвердив примусову евакуацію дітей з зони активних бойових дій. Це наразі не працює в Авдіївці?
- По тих критеріях, які прописані в тій постанові… Чесно кажучи, незрозуміло, чому прописали саме про Бахмут, хоча вся лінія фронту підлягає. Ці напівстандарти не треба було робити. Треба було чітко, жорстко. На мій погляд, треба було взагалі по лінії фронту 20 км всі населені пункти – обовʼязкова евакуація дітей і крапка. Не було б жодних перепон. Дуже правильна позиція в очільника області Павла Кириленка, що дітей не має бути в місті. Працює над цим і обласна адміністрація, і ми, і поліція, і волонтери.
- Постанова, про яку зараз ми згадуємо, так виписана, що вона не дає вам право на примусову евакуацію, тому ви зараз працюєте зараз переконанням та в першу чергу інформаційно, правильно?
- Не зовсім так. Зараз ухвалення рішення про примусову евакуацію Кабміном перекладається на обласну адміністрацію та на місцеві ВЦА. Умовно кажучи, знову напівстандарти. Тим не менш, ми цієї відповідальності не боїмося, рішення ухвалені, і ми вже працюємо над цим.
- Ви згадали про Авдіївський коксохім. Вочевидь, коли підприємство давно перебуває під обстрілами, воно працювати не може. Але коли ти чуєш ці назви, то розумієш, що це як мінімум екологічна загроза, коли туди щось прилітає. На поточний момент такі загрози існують?
- Ні, немає таких загроз. Всі небезпечні речовини, хімічні зокрема, з заводу були вивезені ще влітку. Нічого такого немає. Зрозуміло, що є якісь технічні мастила відпрацьовані, їх не було сенсу вивозити, і не було змоги, відверто кажучи. Тому іноді зʼявляються кадри, коли на завод щось прилітає, і там купа чорного диму стоїть, ніби все палає. Це просто технічне мастило відпрацьоване горить. Жодної серйозної загрози екології там немає.
