У Києві Солом'янський районний суд ухвалив неординарне рішення, розглядаючи справу про поділ спільного майна. Суд постановив, що колишня дружина має віддати ексчоловікові 94 тис. грн, що є половиною суми вартості операції зі встановлення силіконових імлантів у груди. "Апостроф" з'ясував, чому суд фактично прирівняв частину людського тіла до спільного майна і які наслідки це рішення може мати.
Суть справи
У заочному рішенні суду у справі №760/1150/22 від 14 листопада 2022 року йдеться, що в 2016 році відповідачка, яка на той момент перебувала у законному шлюбі з позивачем, зробила собі операцію з ендопротезування молочних залоз, яка коштувала 6 тис. євро. (172 тис. грн. за тодішнім курсом).
Читайте: Намагалася уникнути покарання: звинувачена в дачі хабара суддя влаштувалася у ЗСУ
Згідно з рішенням суду, молочні залози колишньої дружини визнано спільним майном. За статтею 183 Цивільного кодексу, неподільна річ – та, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення. У статті 364 цього ж кодексу зазначено, що у такому разі інша сторона має право на отримання грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості частки. Оскільки груди поділити неможливо, позивач отримав право на відшкодування половини вартості суми за операцію.
Рішення суду оприлюднено 2 грудня 2022 року, і набуло чинності 15 грудня 2022 року. Інформації про апеляційне оскарження цього рішення не має.
Майно чи частина тіла
Виникає головне питання – а чи можуть грудні імпланти, зубні протези, серцеві штифти, які вже встановлені в тіло людини, вважатися спільним майном? Бо тільки таке, згідно із законодавством, підлягає поділу. Чи може сторона в суді відчужувати штучний елемент частини тіла як частку із спільного майна?
Чинний Цивільний кодекс (ЦК) України у ст. 177 містить перелік об'єктів цивільних прав, до яких належать речі, включаючи гроші та цінні папери, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, а також інші матеріальні та нематеріальні блага. Відповідно до ст. 179 ЦК, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки, а відповідно до ст. 190 ЦК, майном, як особливим об'єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, і навіть майнові права та обов'язки.
Цивільний кодекс не містить правил правового режиму органів та анатомічних матеріалів людини. Тобто в законодавстві немає ясності з цього питання, а в доктрині цивільного права можна знайти різні точки зору щодо їхньої правової природи. Як розповіла в коментарі "Апострофу" адвокат, доцент та кандидат юридичних наук Катерина Москаленко, "більш-менш одностайними вчені є в тому, що до моменту відділення від тіла людини або після імплантації донорські органи стають невід`ємною частиною тіла людини і перестають бути об`єктами права. В іншому випадку можна було б вести мову про те, що людина є суб`єктом цивільного права і сукупністю об`єктів цивільного права".
"Я думаю, що з моменту здійснення ендопротезування імпланти стають частиною тіла жінки і перестають бути об`єктом цивільних прав. А відтак вони не є майном і не можуть ділитись між подружжям за правилами, встановленими сімейним законодавством", - наголосила Катерина Москаленко.
Згідно з медичним правом, імплант - це вид медичного виробу, який повністю або частково вводиться в тіло або природний отвір людини для заміни пошкоджених структур.
"Ми не можемо його коректно оцінити, і тим паче – поділити. Так, можна поділити таке спільно нажите майно, як автомобіль, квартира, кошти, цінності. Але імпланти – це речі індивідуального користування, які при розлученні поділу не підлягають. Штучний кришталик в оці, шунт у серці… Хіба можна це ділити?", – ставить у розмові з "Апострофом" риторичне питання медичний адвокат Юлія Миколаєць.
За її словами, оскільки статтею 57 Сімейного кодексу України встановлено, що особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, то імпланти є особистою приватною власністю того з подружжя, кому вони встановлені. Вони не включаються до спільної власності подружжя, і, відповідно, не підлягають поділу.
Послуга – не майно
Цікава деталь. Солом'янський суд виніс рішення про поділ 50/50 суми, витраченої на операцію з ендопротезування молочних залоз. Тобто задовольнив вимогу позивача про компенсацію не власне імпланту, а половини вартості суми, витраченої не лише на купівлю, а й на послуги лікарів. Але чи можна ділити вартість послуги, якою, власне, і є операція?
"З тексту судового рішення незрозуміло, яка саме річ є неподільною – операція по ендопротезуванню молочних залоз чи імплантовані ендопротези. В будь-якому випадку, медична послуга не є річчю, це різні об`єкти цивільних прав. Відповідно до Сімейного кодексу України, поділу між подружжям підлягає саме майно, а не послуги, тому якщо судом дійсно було вказано, що операція – це майно, я з цим не погоджуюся", – каже Катерина Москаленко.
Вона нагадує, що чинний ЦК України у ст. 177 до об'єктів цивільних прав відносить серед іншого речі, інше майно та послуги. Медична послуга є особливим різновидом послуг, її визначення міститься у ст. 3 Закону України "Основи законодавства України щодо охорони здоров'я".
"З рішення суду неможливо чітко визначити суму – чи суд виходив лише із суми вартості імплантів за договором. Або ж до неї включалася вартість імплантів та проведення хірургічного втручання, передопераційного та післяопераційного догляду. Але в другому випадку – це послуга, яка майном не є, та розділу не підлягає", – каже Юлія Миколаєць.
Недопрацьоване рішення
Звідси випливає ще одне питання – наскільки правий був суддя, чи не маємо місце судова помилка?
"Помилка, умисел – тут складно стверджувати однозначно. Але в даному випадку точно видно недопрацювання з боку судді. Розгляд частини тіла людини (а імплант є замінником відсутнього органу людини) як речі, яка має якусь оцінну вартість, на мій погляд, призводить до порушення права людини на недоторканність. Речі – це предмети зовнішнього від людини матеріального світу. А органи (зокрема й імпланти, що знаходяться в тілі людини) не відповідають характеристикам речі", – каже Юлія Миколаєць.
Відповідно до статті 90 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік взаємно зобов'язані брати участь у витратах, пов'язаних із хворобою або каліцтвом другого чоловіка (ендопротезування молочних залоз має попередній етап встановлення клінічного діагнозу).
"З тексту рішення важко зрозуміти, за яких обставин виконувалась операція з ендопротезування молочних залоз, адже наприклад, ендпротезування є частиною комплексного лікування від раку молочної залози відповідно до Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги "Рак молочної залози", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України № 396 від 30 червня 2015 року. Тож, можливо, ця операція була виконана зовсім не з естетичною метою, а була спрямована на лікування дружини від раку", – зазначає Катерина Москаленко.
За її словами, теоретично, якби операцію було здійснено для задоволення естетичних потреб жінки, і, наприклад, це послужило б підставою для погіршення майнового стану подружжя – це могло бути певним аргументом для рішення суду. Але своє рішення суд ніяк не аргументував.
"Аргументом на користь збільшення частки чоловіка у спільній сумісній власності подружжя могло б бути доведення останнім, що витрати на операцію з ендопротезування молочних залоз дружини не були здійснені в інтересах сім`ї. Адже відповідно до частини другої ст. 70 Сімейного кодексу України, при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із витрачав спільне майно на шкоду інтересам сім'ї. Текст судового рішення не містить обставин проведення операції із аугментації молочних залоз, але теоретично, якщо вона була здійснена для задоволення естетичних потреб дружини, і, наприклад, стала підставою для погіршення майнового стану подружжя – це могло б бути певним аргументом", - підкреслила Катерина Москаленко.
Як радить Юлія Миколаєць, якщо колишній чоловік (дружина) вимагає повернути гроші, витрачені на штучні частини тіла, для захисту своїх прав необхідно звернутися до адвоката, який практикує в сімейному праві.
Але глобально, щоб уникнути подібних випадків, як із рішенням Солом'янського суду, необхідно вдосконалити чинне законодавство.
"На мою думку, слід чітко передбачити правовий режим органів та анатомічних матеріалів людини у ЦК України. Наразі цивілістами широко обговорюються питання реформування ЦК України, а оприлюднена Концепція оновлення цивільного кодексу України містить пропозиції щодо аналізу доцільності включення біологічного матеріалу людини до переліку об`єктів цивільних прав", - підсумувала Катерина Москаленко.
Читайте: Як у справі доньки Ар'єва з'явилися наркотики та "міфічна подружка": мати Ярини розкрила брехню
