Російсько-українська війна змушує переглядати роль на полі бою різних видів озброєння, коригувати розвиток цілих напрямів, наприклад, безпілотної авіації. Одним із попередніх висновків цієї війни є нові погляди на роль артилерії, насамперед самохідної. Про роль САУ на полі бою розповідає "Апостроф".
Читайте також: Святий HIMARS: як американська зброя допомогла Україні
На момент початку російського широкомасштабного вторгнення в Україну, ЗСУ та армія агресора були озброєні САУ радянського зразка та радянських калібрів – аж до 203 мм (системи 2С7 "Піон" були відновлені на озброєнні української армії після 2014 року). Перехід на нові стандарти НАТО та нові калібри до 24 лютого 2022 року в Україні не був реалізований. Натомість всі артилерійські бригади отримали досить велику кількість розвідувальних дронів вітчизняного виробництва, а бойові розрахунки – досвід коригування вогню за їх допомогою.
Проте вже на початку вторгнення стало зрозуміло, що росіяни можуть виставити більше артилерії й використовувати більше снарядів, ніж українські воїни. Очевидно, єдиним виходом на той момент стало переозброєння ЗСУ західними артилерійськими системами калібру 155 мм. Серед самохідної артилерії це були польські гусеничні Krab, словацькі колісні Zuzana, далі були М109 різних модифікацій, які збирали по всій Європі, німецькі Panzerhaubitze 2000, французькі CAESAR.
САУ CAESAR
Польська САУ Krab
САУ M109 Paladin
Словацька САУ Zuzana
Ці зразки відрізнялися мобільністю, а також кращими характеристиками гармати, що дозволяло вражати ворожу ціль далі та точніше ніж це міг зробити противник.
Станом на літо 2022 року завдяки масштабним постачанням вдалося досягти відносної переваги над противником й навіть за рахунок цього провести дві потужні наступальні операції. Ще одним важливим фактором стали поставки керованих снарядів із США та Німеччини.
Але далі розпочалися проблеми технічного характеру. Виявилося, що деякі західні зразки, які розроблені в останні 20 років, не були призначені для такої масштабної війни, яка зараз йде в Україні. Ресурс стволів виявився недостатнім, польовий ремонт для них взагалі не був передбачений – лише у спеціалізованих центрах. Тобто для ремонту техніку було необхідно відправляти до Польщі чи Литви. Та й підготовка розрахунків не завжди відповідала рівню обладнання. Виникали моменти, коли з 12 Panzerhaubitze 2000 в одній з бригад можна було використовувати лише одну, а всі інші перебували на тій чи іншій стадії ремонту.
У той же час росіяни продовжували знімати зі зберігання сотні артилерійських систем, проте виявилося, що самохідних гаубиць серед них не так і багато. Тому на озброєння почали повертати найпотужніші системи – 203-мм 2С7 "Піон" та 240-мм самохідний міномет "Тюльпан". І тут виявилося, що мобільність для таких "монстрів" не є головною характеристикою, а тому все частіше у зведеннях Генштабу ЗСУ почали з'являтися знищені російські "Піони" та "Тюльпани". Той же Oryx станом на 29 червня 2023 року зафіксував втрату російською армією 6 одиниць 2С7 та 13 2С4. З одного боку це невелика кількість, проте артилерії великої потужності у росіян не вже й так багато, а тому відсоток таких втрат виглядає доволі значним.
2С7 "Піон"
2С4 "Тюльпан"
Втім, росіяни з огляду на ефективність нашої самохідної артилерії поступово розробили досить дієву тактику боротьби з нею. Заснована вона була на використанні ударних дронів – як заводських "Ланцетів", так і напівзаводських класу FPV. Ця недорога зброя виявилася дуже ефективною. Зафіксовано випадки, коли за одним розрахунком полювали одночасно три "Ланцети". У перші місяці війни втрати самохідної артилерії були значними. Починаючи з 24 лютого 2022 року, українська армія втратила 62 САУ 2С1 "Гвоздика", 31 2С3 "Акація", 5 2С19 "Мста-С", 22 М109, 18 Krab, 8 2С7 "Піон", по 1 ShKH Zuzana 2 та Caesar.
Поступово наші армійці змогли розробити комплексний захист - від пасивної ("антиланцетної" сітки) до активної (засоби "окопної" РЕБ). Кількість уражених росіянами самохідних артустановок почала зменшуватись, проте й досі відео ураження окремих САУ час від часу з'являються на просторах Інтернету.
Проти росіян також грає відсутність на озброєнні колісної САУ, що звужує можливості швидкої зміни позицій, а відтак робить більш ефективною нашу контрбатарейну боротьбу.
Отже, час самохідної артилерії ще не минув, а тому дуже перспективним можна вважати запуск у серійне виробництво колісної САУ вітчизняного виробництва "Богдана". Очевидно, "самохідний" напрямок розвиватиметься й надалі.
Читайте також: Країна ЄС та НАТО передала Україні десятки САУ M109L: що відомо
