Рік тому в бою була вперше застосована американська система M142 HIMARS (High Mobility Artillery Rocket System) . Разом із безпілотниками Bayraktar TB2 та ПТРК Javelin, РСЗВ HIMARS стала одним із символів російсько-української війни – тією зброєю, яка допомогла ЗСУ обернути ситуацію на полі бою на свою користь. Про легендарну американську систему розповідає "Апостроф".
Читайте також: Пожива для Богів війни: Кремль втрачає останню перевагу
У Радянському Союзі таке озброєння як "реактивна система залпового вогню" передбачало використання виключно некерованих реактивних снарядів. На Заході така установка універсальна – з неї застосовуються як некеровані (англійською – rocket), так і керовані ракети (missile). Можливе застосування й боєприпасів сімейства GMLRS (Guided Multiple Launch Rocket System), які корегуються.
Починаючи з 2014 року, й в Україні переглянули ставлення до реактивної артилерії. В результаті з'явився проект "Вільха" - створення 300-мм боєприпасу для БМ-30 "Смерч", який коригується за сигналом GPS. Він пройшов усі етапи випробувань та був прийнятий на озброєння, проте до лютого 2022 року Міноборони закупило невелику кількість таких снарядів. Зіграти помітну роль у боях весни 2022 вони не змогли.
У квітні 2022 року розпочалися переговори про передачу нам західними союзниками аналогів "Вільхи" - 227-мм РСЗВ M142 HIMARS та M 270 MLRS (Multiple Launch Rocket System). Вважається, що в Україну перша партія HIMARS прибула 23 червня 2022 року. Вже наступного дня, 24 червня, у мережі почало поширюватися відео нічного застосування цих РСЗВ, де дві пускові установки випустили по повному пакету (шість ракет) по ворожим цілям.
Станом на червень 2023 року Збройні Сили України отримали щонайменше 32 пускові установки М142, а також понад 16 машин серії М270. Зокрема, три M270B1 прийшли від Великобританії, три M270A1 від Норвегії, п'ять MARS II від Німеччини, дві M270A1 від Італії та три LRU від Франції. За деякими неофіційними даними, всі ці машини передано 27-й реактивній артилерійській бригаді імені кошового отамана Петра Калнишевського (м. Суми).
Американські РСЗВ (зліва направо): MLRS та HIMARS
Поява цих машин навіть у невеликих кількостях дозволила значно змінити ситуацію на фронті. По-перше, під ударом опинилася вся російська логістика в прифронтовій зоні (дальність ураження цілей снарядами М30А типу GMLRS становить 80 км), по-друге, ці удари виявилися дуже точними, що призводило до численних втрат у росіян. З відомих випадків варто згадати удар 1 січня 2023 року по будівлі ПТУ у місті Макіївка (окупована частина Донецької області), коли за офіційними даними загинули 89 мобілізованих росіян (за неофіційними даними – 300, а то й усі 600). Або зовсім недавній – коли під Кремінною під обстріл потрапив цілий російський підрозділ, який протягом двох годин перебував на одному місці.
Жертвами ударів HIMARS, до речі, стали й кілька російських офіцерів вищого рангу. Влітку 2022 року внаслідок ракетного удару загинув командир 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії полковник Олексій Горобець.
Наявність пускових установок HIMARS та снарядів до них стала основою стратегії звільнення Херсонської області восени 2022 року. Тоді українська армія поставила під повний вогневий контроль усю логістику російського угруповання на правому березі Дніпра. У результаті росіянам довелося "зробити жест доброї волі" та піти з Херсона – єдиного обласного центру, який був захоплений ними після 24 лютого 2022 року.
Окремо варто відзначити звіти російського Генерального штабу про знищені установки HIMARS. Їхня кількість уже перевалила за кілька десятків, проте як за офіційною, так і за неофіційною інформацією жодної установки росіянам вразити не вдалося. Певною мірою це можна пояснити масовим використанням на фронті високоякісних дерев'яних макетів пускової установки HIMARS. За інформацією впливового американського видання Washington Post, з посиланням на офіцерів ЗСУ, на хибні позиції РСЗВ росіяни витратили щонайменше 10 крилатих ракет морського базування "Калібр".
Нині установки активно застосовуються на фронті, щоправда, вже в менших масштабах, адже боєприпаси для них не найдешевші (залп одним "пакетом" HIMARS коштує до $1 млн). Зараз активно обговорюється питання щодо надання нам тактичних ракет MGM-140 ATACMS для цих комплексів з дальністю ураження цілей в 300 км. Поява такої потужної зброї дозволила б нашим військовим отримати серйозну перевагу та знищувати російську військову інфраструктуру на глибину більш ніж 200 кілометрів. Проте західні політики досі побоюються, що ці ракети будуть використані для ударів по російській території.
Використання РСЗВ HIMARS у ході російсько-української війни дозволяє говорити, що зброя західного виробництва за своїми характеристиками краща, ніж (пост) радянська. А в умілих руках та при правильній тактиці вона може суттєво впливати на хід війни.
Читайте також: Ракетами HIMARS вдарили по будівлі з російськими офіцерами за 20 км від лінії фронту: фото та відео
