У Краснодарі на території росії застрелили заступника начальника міського відділу з мобілізаційної роботи та колишнього командира підводного човна "Краснодар" Станіслава Ржицького. Раніше ця людина запускала ракети "Калібр" по мирних містах України. Про знищення небезпечного окупанта повідомило Головне управління розвідки Міноборони.
Багато хто чув про роботу підпілля, партизанський рух, підриви колаборантів на окупованих територіях, але не здогадується, як воно функціонує. Про роботу підпілля, підготовку партизан в Україні, про неочікувані досягнення українських спецслужб в росії - в етері програми Security Talks на Апостроф TV розповів ВОЛОДИМИР ЖЕМЧУГОВ - учасник російсько-української війни, людина, яка побувала в полоні та знає, що таке партизанська робота.
– Як змінився Рух опору у порівнянні з тими роками, коли ви цим займалися?
– Сучасна війна 2022-2023 року дуже сильно відрізняється від тієї війни, в якій я брав участь в 2014-2016 роках на Донбасі. Тоді ми використовували старі радянські засоби та зброю. Зараз, особливо на Херсонщині, на Запоріжжі, в Маріуполі, вже використовуються західні зразки зброї, радіокеровані міни, дрони-камікадзе. У нас такого не було в 2014-16 роках. Це вже новий рівень, і я бачу, що наша розвідка зростає дуже швидко.
Читайте: Росіяни у Маріуполі готуються до евакуації: партизани отримали таємні плани окупантів
– Тобто технологічно стало легше? Але ж кажуть, що і пильність ворога зросла.
– Порівнюючи дії ворога на окупованих територіях, я бачу, що ворог до цієї війни більше підготувався. У нас тоді не було облав, зачисток, обшуків – тобто сценарію, який використовувала росія в Чечні. Зараз це вони використовують дуже часто. І, на жаль, я бачу, що за останні півроку багато членів нашого підпілля, партизан – молодих хлопців – потрапляють в полон.
Основна причина – це лінь, порушення конспірації. Не встигли видалити листування зі своїм куратором або не встигли очистити кеш в месенджері, або не почистили корзину з видаленими фотографіями місць розташування російських військ. При перевірці, при обшуках, при облавах, по-перше, росіяни відразу перевіряють смартфони. І, на жаль, потрапляють наші люди в полон.
– Доводилося чути, що спротив на окупованих територіях багато в чому залежить від ставлення з боку місцевого населення. Як було налаштоване населення тоді – в 2015-2016 роках?
– У 2014-16 роках на Донбасі,на жаль, більшість людей підтримувала "Партію регіонів". Саме "Партія регіонів", починаючи з першої Помаранчевої революції, почала роз’єднувати наше суспільство на Донбасі на дві частини: на "донбаських" та українських людей. Це зробило свою чорну справу.
А ми тоді зосередилися на конспірації. Мабуть тому наш загін так довго діяв на окупованих територіях. У нас не було зради. Ми знали, що нікому не треба довіряти. І ФСБ, і "МДБ" особливо нами не цікавилися, їм було важливо тримати увагу на лінії фронту, а в тилу, особливо вночі, ми діяли, можна сказати, безкарно. Ніхто за нами ніколи не гнався, ніхто нас не переслідував. Росіяни і наші місцеві зрадники боялися відходити від блокпостів або виходити з міста. Ніч була повністю нашою.
Але зараз особливо на окупованій Херсонщині ми бачимо дуже багато зради. Ви знаєте, що зокрема на Херсонщині ми готувалися до партизанської війни, було зроблено дуже багато для територіальної оборони, люди проходили навчання, злагодження. Але, наскільки я пам'ятаю, останній підготовлений партизанський загін потрапив в полон у минулому році. Це були хлопці, які за легендою – 12 осіб, по-моєму – працювали на техстанції. При техстанції був готель, і вони там жили, а вдень ніби працювали. Така легенда була, але, на жаль, сталася зрада, і цей великий загін потрапив у полон.
Дуже багато зради ми бачимо і в Херсоні, і в Запоріжжі, і на Харківщині – до цього ми не були готові, тому що росія вже в 2022 році готувалась не лише йти в наступ, а й зачищати ті території від проукраїнського населення, від підготовленого підпілля. І зараз зрада завдала великої шкоди нашому підпіллю.
– Час від часу ми чуємо про ліквідацію колаборантів та зрадників. Чи впливає це на ворога?
– Ну, я бачу, що вони бісяться. Уже на телебаченні закликають розстрілювати партизан, запровадити смертну кару. Вони нічого не можуть зробити – їхні чеченські методи облав, обшуків, катування, показових страт партизан їм не допомагають. Був випадок у минулому році, коли одного партизана вони взяли в полон, дуже жорстко катували, а потім зі слідами тортур викинули в Херсоні біля річкового вокзала. Вони повторили все те, що в 14-му році зробили з Рибаком в Горлівці (Володимир Рибак – уродженець Горлівки, учасник Революції Гідності, зник у 2014 році після мітингу проросійських сил, де намагався зірвати прапор так званої "ДНР" і повернути на його місце український стяг. Його тіло зі слідами катувань виявили рибалки в річці Казенний Торець поблизу смт. Райгородок – "Апостроф"). Вони використовують методи залякування, але не можуть нічого зробити – все одно спротив продовжується. А коли всі зрадники й колаборанти відповідають кров'ю та життям за свою зраду, – це дуже впливає на окупаційну адміністрацію.
– Кому краще вдаються такі акти помсти - представникам спецслужб чи підготовленій агентурі?
– Зараз готують групи з місцевого населення, курси підпілля – 2-3 тижні. Це невеликі курси на три напрямки. Перше – це основа інформаційної безпеки, використання смартфонів, кодування й програми. Друге – це основи конспірації, а третє – це вибухова справа. Тобто ми зараз не вчимо партизан робити збройні напади – це дуже важко. Головне, щоб людина вміла використовувати оцю маленьку міну за правилами конспірації – безпечно встановити, піти з того місця, а потім підірвати цього колаборанта. Для цього достатньо трьох тижнів навчання. А якщо казати про таких колаборантів як Губарєв, Пасічник або ще Балицький, то їх дуже добре охороняють. Тут уже потрібна участь спецпризначенців, які довго навчалися, мають великий досвід. Тільки вони можуть зараз це виконати.
– Чи складно відслідкувати пересування якоїсь VIP-особи, яка є ворогом України та злочинцем? Скільки потрібно людей для безпечного виконання такого завдання?
– З фільмів про шпигунів, більшість людей мабуть пам'ятають, що для стеження за певною особу, треба декілька людей. Як партизани відстежують людину, так і охоронці цієї особи відстежують тих, хто перебуває поруч. Треба не потрапити в поле зору цих спецслужб. І треба використовувати декілька видів транспорту та декілька людей, щоб відслідкувати пересування та фіксувати місця, які часто відвідуються цією особою. На це потрібен час, можливості, транспорт, необхідна кількість агентів та гроші.
– Тобто людина, яка виконує місію агента, має "розчинитися" в суспільстві? Виходить, що агентура та партизани мають користуватися не якимось спецзвʼязком, а звичайними телефонами? Спецзасобів має бути мінімальна кількість, я правильно розумію?
– Якщо людину зупинять для перевірки – зараз зупиняють дуже часто на окупованих територіях просто на блокпостах і просто по місту – одразу перше питання – паспорт і смартфон. Потім вже людину оглядають. Для безпечного спостереження за певною особою, треба мати знання. Нас вчили – на жаль, іншої літератури немає – за підручниками КДБ. На сьогодні підручники КДБ залишилися в наших українських спецслужбах. Саме за цими підручниками нас вчили, як себе поводити на вулиці, як слідкувати, чи не йде хтось за тобою, щоб не було "хвоста", як маскуватися, як швидко перевдягатися, як змінювати зовнішність при зміні місця розташування. Мабуть, ще продовжують по цих підручниках КДБшних вчити сучасних українських партизан.
Щодо смартфона – то сучасні смартфони дають можливості "ховати" ті месенджери, ті канали зв'язку, якими користується людина. У звичайного патрульного не вистачить інструкцій та знань, щоби знайти ці приховані функції. Якщо планується ліквідація якогось російського зрадника або високопосадовця то найбільш складне та небезпечне завдання - це принести зброю на місце та встановити її.
– Наскільки вірним є рішення щодо організації помсти тим людям, які вчинили тут воєнні злочини. Якщо ми кажемо, наприклад, про їхнє знищення в будь-якій точці світу, в тому числі в росії, десь в Сибіру чи на Далекому Сході.
– Це не афішується, але від тих співробітників спецслужб, з якими я продовжую спілкуватися, я знаю, що в нас є успішні операції на території росії. Щоб ви знали, наші спецслужби ведуть полювання на льотчиків авіації, які вже другий рік бомблять Україну. Є вдалі випадки ліквідації – знаходили цих льотчиків на території росії, виявляли місце перебування, проживання, знаходили їхню родину. Вже була успішна ліквідація. Я не можу називати прізвищ.
– Ліквідація здійснювалася небайдужими росіянами?
– Давайте не будемо поки це називати. Я просто хочу сказати, що до цього причетні українські служби, і вже було декілька вдалих ліквідацій цих льотчиків.
– На ваш погляд, де варто нарощувати увагу: на питаннях спецзв'язку, підривних засобах чи психологічній підготовці?
– Треба докладати зусилля до підготовки людей. Це національно-патріотичне виховання молоді та дорослих людей. Вибачте, але 70% всіх громадян України за все своє життя прочитали тільки одну книгу з історії, яку їх примусили прочитати, – це підручник з історії в школі. І, на жаль, ми не знаємо реальної історії України, ми не знаємо наших героїв, ми не розуміємо, чим нам пишатися, і по які дати згадувати.
В партизани та в спецслужби йдуть дуже мотивовані та хоробрі люди. Це не так просто – одному піти на окуповану територію або на територію російської федерації. Ти розумієш, що це, можливо, квиток в один бік, що ніхто не прикриє тобі спину з автоматом, не прилетить вертоліт тебе підтримати з повітря, не допоможе артилерія. Мотопіхота не приїде, не забере тебе. Все – ти один на окупованій території. Це дуже важко, це повинна бути мотивована, хоробра людина. Найбільш мотивованим партизаном в усі часи була людина, яка заряджена помстою. І як це не прикро казати, але завдяки путіну за дев'ять років війни з'явилося дуже багато громадян України, мотивованих помстою. Путін дуже багато вбив українців, дітей, жінок, зруйнував будівель. Дуже багато горя нам приніс. І це дуже мотивує людей, щоби йти на таку війну, попри те що можливо, це квиток в один бік.
– Ви згадали путіна. Головне управління розвідки Міністерства оборони складає списки "претендентів", і вони кажуть, що путін очолює список тих, кого треба ліквідувати. Чи можна бодай теоретично передбачити, що путіна можна було ліквідувати в якійсь його поїздці в якійсь регіон? Це реально взагалі?
– Це дуже важко буде зробити. Щоб ви розуміли, охорона путіна – це не державна структура, це приватна структура його охороняє. Він не довіряє державним службам і в цю приватну структуру вдуже серйозно відбирають людей. Це буде дуже важко зробити, мабуть, але я бачу, як швидко ми рухаємось в напрямку дронів-камікадзе. Це, мабуть, найзручніша зброя, щоб знищити путіна. Це можливо.
Читайте: У Маріуполі розпочався дивний "мор" окупантів: командування приховує факти смертей