За півтора роки загальної мобілізації в Україні різко зросла чисельність студентів-чоловіків. Причому більшість із них вступили до вишів на контрактну форму навчання, а середній вік нових студентів – 40 років. У чому причини такого освітнього феномена та як з ними боротися – з'ясовував "Апостроф".
Святе місце порожнім не буває
Причини, власне, лежать на поверхні. Студенти, що навчаються на денній формі, за законом одержують відстрочку від призову до армії. Ось українські виші і заполонили юні обдарування віком від 30 до 50 років, що несподівано запалали любов'ю до освіти.
Читайте: Втрачається право на відстрочку: в якому разі можуть мобілізувати студента
За даними Міністерства освіти та науки, станом на 2022/2023 навчальний рік в українських закладах вищої освіти навчалося близько 415 тис. студентів. При цьому для нових дорослих студентів-чоловіків вийшла практично ідеальна ситуація: багато дівчат-студенток виїхали за кордон, а наприкінці жовтня 2022 року уряд ухвалив рішення перевести на бюджет майже 80 тис. контрактників (для чого з бюджету було передбачено 363 млн. гривень). Можливість здобувати освіту безкоштовно отримали діти загиблих захисників та захисниць України, учасники бойових дій та їхні діти, а також переселенці, що виїхали з окупації чи з територій, де продовжуються активні бойові дії.
Одним словом, у вітчизняних вишах з'явилося чимало вільних місць, а святе місце, як відомо, порожнім не буває. Тим паче, якщо це місце допомагає уникнути мобілізації. У результаті, за даними Міносвіти, чисельність студентів-контрактників минулого навчального року зросла на 40%. Причому приріст відбувся здебільшого за рахунок чоловіків: їх на контрактній формі навчання стало на 82% більше, ніж у навчальному році 2021/2022.
Щодо віку нових студентів, то кількість чоловіків віком від 20 до 29 років на контрактній формі навчання зросла порівняно з 2021 роком майже втричі. Студентів 30-39 років стало майже у 14 разів більше. А чоловіків віком понад 40 років – у 17 разів більше, ніж було до війни. Що цікаво, чисельність студентів віком до 20 років скоротилася. Це й не дивно: 17-річні випускники шкіл мають право безперешкодно залишити Україну та вступити до закордонних вишів.
Законодавчі обмеження
Найбільше чисельність чоловіків, що вступили до вишів на контрактну форму навчання, зросла в університетах західних областей України. Що також легко пояснити – до місцевих жителів додалися переселенці з інших регіонів України.
"Ось уже другий рік поспіль пальму першості за кількістю поданих заяв тримають львівські виші – університет імені Івана Франка та Львівська політехніка. Вважається, що там безпечніше навчатися. На третьому місці – Київський політехнічний інститут, який дуже популярний через IT-спеціальності. А на четвертому – ми", – розповідає “Апострофу” ректор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Володимир Бугров.
Читайте: Зеленський відповів на запитання щодо прискорення мобілізації
Втім, за його словами, він не надто помічає, що ухилення від мобілізації – основна мотивація для вступу до КНУ.
"Співвідношення хлопців і дівчат може трохи і змінилося. Але щодо віку – порівняно з довоєнним часом змінилося не сильно. Тим паче, що у нас, наприклад, є Інститут публічного управління: там студенти від 28 років – стандарт. Або Інститут післядипломної освіти: там завжди навчалися люди 30-40 років. Тобто досить складно щось спеціально виділити", - додав Володимир Бугров.
Як розповіли "Апострофу" у приймальній комісії Львівського національного університету ім. Івана Франка, точної інформації щодо вступників (за віком та гендерним складом) у них поки що немає – з'явиться лише після 4 вересня, коли закінчиться вступна компанія на магістратуру. Але зізналися, що "додаткові набори, як і минулого року, найімовірніше, будуть".
Цікаво, що кількість дорослих студентів, що вступають на контрактне навчання, збільшується і у вишах на сході України. Швидше за все, за рахунок чоловіків, що виїхали із зони бойових дій та прифронтових територій, але вирішили не їхати з якихось причин на захід країни.
"У нас на факультеті таких на контракті кілька людей є, випадкові-залітні. А от на фізфаку подібних студентів дуже багато. Навіть не знаю, чому саме на фізфаку. Але не взяти таких студентів на контракт не можна, немає юридичних підстав. Хоча все ж таки всім все зрозуміло. Якщо людина йде на магістратуру – ну добре, але якщо дорослий чоловік вступає на перший курс разом з 17-річними… Тут все ясно", – зізнається у розмові з “Апострофом” декан факультету радіофізики, біомедичної електроніки та комп'ютерних систем Харківського національного університету ім. Каразіна Сергій Шульга.
Читайте: Порядки вручатимуть двірники? Юрист пояснив, що не так із черговою новацією влади, відео
На його думку, щоб вирішити цю проблему, необхідно законодавчо обмежити вступ до вишів чоловікам віком від 25 до 60 років.
"На період дії правового режиму військового стану можуть обмежуватися конституційні права та свободи. Зокрема, передбачені статтею 53 Конституції України, яка стосується права на освіту. Проте такі обмеження мають бути передбачені спеціальним законодавством – що навчання на стаціонарі не дає права на відстрочення", – каже "Апострофу" керуючий партнер в адвокатському об'єднанні "Войченко та Дульський" Сергій Войченко.
Втім, у такому разі ми просто отримаємо невмотивованих новобранців – хіба що працювати в тилу. А на фронті користі від ухилянтів буде мало. Як і від тих, хто намагається втекти від мобілізації іншими способами. Наприклад, купуючи липові довідки про стан здоров'я або одружуючись з жінками з інвалідністю. Але треба пам'ятати, що захист батьківщини – обов'язок кожного українця – і він закріплений у Конституції.
Читайте також: Сім найпоширеніших міфів про мобілізацію: що слід знати українцям
