Країна-агресор, піднімаючи у повітря свої літаки, зокрема винищувачі МіГ-31К, здатні нести ракети "Кинжал", найчастіше переслідує лише одну мету – за допомогою повітряних тривог паралізувати в Україні діяльність усіх цивільних інститутів. Зокрема – освітніх: школярі постійно змушені бігати за маршрутом "клас-укриття". Що, звісно, не може не позначатися на якості навчального процесу. Яким може бути вихід у цій ситуації – з'ясовував "Апостроф".
Мінус десять відсотків
Частота і тривалість повітряних тривог останнім часом почала збільшуватися: якщо ще влітку в середньому вона становила від хвилин сорок до години, то зараз і три години вже не рідкість. А за сигналом сирени "повітряна тривога" (тривалість – близько 1 хвилини) громадянам необхідно пройти у бомбосховище або укриття, і перебувати там до відбою тривоги (сигнал сирени – 5-10 секунд).
Частина людей повітряні тривоги ігнорує: мовляв, чого бігати туди-сюди, а якщо прилетить – значить така доля. Але у навчальних закладах подібна життєва позиція поза законом. Після початку повітряної тривоги учні у супроводі вчителів зобов'язані пройти до найближчого укриття та сидіти там до сигналу відбою. Але ж у цей час школярі могли б навчатися.
Читайте: Чи оголошуватимуть тривогу під час зльотів МіГ-31: у Повітряних силах ЗСУ дали відповідь
Що стосується дистанційного навчання, то учні можуть, звичайно, і вдома залишитися. Але навчання все одно немає: вчителі в цей час в укриттф – вони дистанційку зі школи ведуть.
"Повномасштабна війна вплинула і продовжує негативно впливати на якість навчання. Освітні втрати мають практично всі українські діти шкільного віку, де б вони не знаходилися. Втрати знань та навичок впливають не лише на якість освіти окремого учня та на його майбутнє, а й на якість усієї системи освіти та ВВП країни. Адже через прогалини у шкільній освіті втрати доходів учнів у дорослому житті можуть становити понад 10%", – каже "Апострофу" освітній омбудсмен України Сергій Горбачов.
Однак щоб зберегти якість шкільної освіти на довоєнному рівні, освітні втрати необхідно компенсувати уроками, які проводяться в інший, вільний від повітряних тривог, час.
Слід зазначити, що у Києві, наприклад, департамент освіти та науки КМДА на час осінніх канікул запропонував запровадити компенсаторні заняття, індивідуальні та групові консультації для подолання освітніх розривів та втрат. Щоправда, результати цієї ініціативи невідомі. Як тут порахувати, хто зі школярів завдяки наполегливості батьків частину священного часу канікул витратив на надолуження втраченого, а хто відпочивав на повну силу?
Шкільний досвід
Але в будь-якому разі багато педагогів сьогодні самостійно організовують компенсацію освітніх втрат на рівні своїх шкіл.
"Ми розробили експрес-тести, які викладачі пропонують учням. Обов'язку немає – все за власним бажанням. На канікулах склали графік консультацій: вчителі приходили до школи, а ті зі школярів, хто вважав це за потрібне, могли прийти. Це просто – у нас практично всі учні живуть на відстані пішої доступності до школи. Не скажу, що багато хто приходив, але все-таки приходили", – розповідає "Апострофу" директор середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №128 міста Києва Олег Сайко.
До речі, сам факт наявності повітряної тривоги та перебування учнів в укритті зовсім не означає, що для освітнього процесу відрізано всі шляхи.
"Для учнів початкових класів взагалі жодних проблем. Вчителька у них одна, скільки б часу не тривала тривога, малюків вона займе – малювання, ліплення, читання. Для молодших класів передбачені столики. Укриття у нас велике, поміщаються, якщо що, всі 1100 учнів", – каже Олег Сайко.
Старшокласникам трохи складніше – якщо повітряна тривога почалася наприкінці одного уроку, то закінчиться вона, напевно, під час іншого (у кращому разі). Але ж вчителі з інших предметів все одно поряд. У цьому ж укритті.
"Під час повітряної тривоги проводяться усні уроки. Мова, література, історія, та ж фізика чи математика – адже там теж є усні теми, теорія. А вчителі свою справу знають. У них є календарний план, і якщо в укритті був усний урок, то потім у класі буде зроблено більший наголос на письмовий. Усі теми у будь-якому разі відпрацьовуються", – розповідає "Апострофу" директор столичної гімназії №136 Олександр Бреус.
На думку Сергія Горбачова, щоб компенсувати освітні втрати на рівні держави необхідно діяти на всіх рівнях: від роботи конкретного вчителя до змін у законодавстві.
"Перед початком навчального року Міністерство освіти і науки України спільно з ЮНІСЕФ розробило рекомендації щодо організації програм надолуження освітніх втрат. І тепер ці напрацювання мають стати основою для розробки відповідної національної стратегії", – каже освітній омбудсмен України.
Але тут слід зазначити, що прості вчителі теж намагаються зробити свій внесок у вирішення проблеми на загальнодержавному рівні. Так, наприклад, педагогічні колективи школи №128 та гімназії "Оптіміст" написали статтю "Організація освітнього процесу в укритті під час повітряної тривоги в державній та приватній школах (з досвіду роботи)", опублікувавши її в науково-методичному журналі "Освіта та розвиток обдарованої особистості".
Можливо й профільному міністерству це знадобиться. Адже доки ми усунемо головну причину повітряних тривог, нашим дітям необхідно повноцінно вчитися.
Читайте: Повітряні тривоги по 3-4 години: чи можна змінити підходи до запобігання українцям
