RU  UA  EN

Неділя, 22 грудня
  • НБУ:USD 41.55
  • НБУ:EUR 43.25
НБУ:USD  41.55
Суспільство

Світла не буде? Чи зможе Путін вбити українську енергетику

Кремлівські терористи зробили уроки з власних ударів по українській енергетиці у 2022-2023 роках

Українська енергетика під ударами ракет Росія знову намагається знищити українську енергетику Фото:

Російські окупанти інтенсифікували терористичну кампанію зі знищення енергетичної інфраструктури України, здійснюючи масовані та точкові удари по ключових об'єктах, включаючи ТЕС, ГЕС, а також лінії електропередач у різних регіонах країни. Географія ударів – вкрай широка: від Харкова до Чернівецької області, а також регіонів на заході країни. У звіті американського Інституту вивчення війни (ISW), опублікованому 30 березня, зазначається, що Росія розробила нову стратегію нападів на українську енергетичну інфраструктуру, тепер включаючи у власні цілі і гідроелектростанції. Чому окупанти провокують в Україні черговий блекаут, читайте у матеріалі "Апострофа".

Помста за НПЗ?

Російські ракетні, бомбові та дронові атаки по енергетичних об'єктах, які з 22 березня відбуваються мало не щодня, не лише призвели до значних руйнувань та перебоїв у подачі електроенергії, а й змусили Україну зіткнутися із серйозними випробуваннями у підтримці стабільності своєї енергосистеми.

У ніч на 31 березня західні регіони країни зазнали ракетного обстрілу, зокрема, у Львові та Волинській області пролунали вибухи. Проте обмеження на використання електроенергії було знято у всіх регіонах України, які постраждали від атак Росії по інфраструктурних об'єктах. Проте, як заявили в Укренерго, їхнє можливе повернення у періоди вечірніх піків, на жаль, не виключено.

Як повідомляє Укренерго в Telegram, можливе запровадження обмежень на споживання електрики може торкнутися домогосподарств у Харківській та Одеській областях, а також підприємств у Кривому Розі.

Читайте також: Росія масованим ударом пошкодила ТЕС та ГЕС у шести областях

За даними Повітряних сил, українські ППО 31 березня успішно збили 18 ворожих цілей, але без прильотів все одно не обійшлося.

На Одещині уламки збитого безпілотника спровокували спалах на енергетичному об'єкті, внаслідок чого кілька населених пунктів залишилися без електропостачання. У самій Одесі також сталося часткове відключення електрики. Компанія ДТЕК повідомила, що об 11:40, 31 березня, через аварію на високовольтній підстанції деякі райони опинилися без електропостачання, у тому числі Хаджибейський і Київський райони, а також частина Одеської області. У Львівській області Росія завдала удару по об'єкту критичної інфраструктури, внаслідок чого сталася загибель двох людей.

Росія, діючи як країна-терорист, здійснила обстріл тими самими крилатими ракетами по об'єкту критичної інфраструктури у Львівській області, який був атакований нею 24 і 29 березня.

На перший погляд, може здатися, що російські атаки можуть бути помстою за удари Сил оборони України по російських НПЗ, але не всі експерти згодні з таким підходом.

"Ніякого зв'язку тут немає, не варто впадати в пастку легких пояснень. Такого рівня удари по енергетиці готуються місяцями, накопичується арсенал ударних засобів і йде активний пошук оптимальних, з точки зору противника, цілей. У російській військовій доктрині прямо записано, що превентивні удари по енергетичним об'єктам можуть бути інструментом тиску на супротивника з метою змусити його капітулювати. Активність росіян по лінії фронту, тиск на заході Донецької області та удари по енергетиці – це все елементи тиску на Київ з метою змусити Україну піти на "переговори" на кремлівських умовах", - зазначив у розмові з "Апострофом" військовий аналітик Дмитро Снєгірьов.

Ціль – регулююча енергетика

Найбільша за останні місяці атака Росії на українську енергосистему відбулася 22 березня, під час якої особливо сильно постраждала ДніпроГЕС, яка фактично припинила своє функціонування. Із заяв Укренерго, Укргідроенерго та українського уряду випливає, що атака на цей енергетичний об'єкт призвела до тяжких наслідків. Щонайменше вісім снарядів потрапили до станції, пошкодивши опори та підкранові балки ДніпроГЕС. Це спричинило пожежу. Загальна кількість ракет, випущених по Запоріжжю, досягла не менше двадцяти.

ГЕС-2 у Запоріжжі деякий час не функціонуватиме або працюватиме з обмеженнями. Потрібна повна реконструкція машинного залу та електроустаткування. Загалом унаслідок атак Росії на ДніпроГЕС Україна втратила приблизно 20% своїх регулюючих енергетичних потужностей.

"Росіяни цілеспрямовано б'ють по ТЕЦ і ГЕС саме для того, щоб розбалансувати нашу енергетичну систему. Для розуміння, базова генерація у нас йде з атомних електростанцій і в періоди пікового навантаження в хід йде генерація з ГЕС. Видно, що росіяни аналізували наслідки своїх ударів по українській енергетиці у 2022-2023 роках, аналізували, як йшли відновлювальні роботи. Дочекалися певного рівня відновлення, коли ми витратимо час, гроші – і після цього вони завдали серії масованих ударів", - пояснив у розмові з "Апострофом" експерт з енергетичних питань Віктор Логацький.

Про складнощі, спричинені ракетними ударами росіян, розповіла заступник міністра енергетики України Світлана Грінчук у суботу, 30 березня, під час телемарафону "Єдині новини".

"Ми не знаємо планів ворога. Якими будуть подальші атаки, а також якими будуть наслідки. На жаль, все це залежить зараз не від нас, а від планів ворога", - наголосила Світлана Грінчук.

Вона також уточнила, що наразі в енергосистемі України немає дефіциту, вона перебуває у стані балансу. Однак у деяких областях, як, наприклад, у Харківській, існують локальні проблеми через пошкодження системи передачі енергії.

"На жаль, ризик блекаутів у прифронтовій зоні, а також у прикордонних з РФ областях у нинішній ситуації надзвичайно високий. У межах 80-90% ймовірності, що тут події можуть розвиватися саме за негативним сценарієм. Просто тому що багато руйнувань. Наприклад, після ударів по ТЕЦ-5, яка була однією з найновіших та найкращих в Україні, Харків залишився без власної генерації", - каже Віктор Логацький.

Боротися треба не з ракетами

Увечері 28 березня відбулася чергова інтенсивна атака Росії на енергетичну інфраструктуру України. Згідно зі звітом Повітряних сил ЗСУ наступного дня, 29 березня, Росія випустила 99 військових об'єктів, включаючи 60 дронів типу "Шахед", а також ракети "Кинжал", "Іскандер", "Х-59" та "Х-101/Х- 555". Українські ППО змогли збити 84 з них, у тому числі 58 дронів та 26 ракет.

Укренерго тоді повідомило про пошкодження теплоелектростанцій (ТЕС) та гідроелектростанцій (ГЕС) у центральних та західних областях країни. Міністр енергетики Герман Галущенко уточнив, що атаки зазнали об'єкти у Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській областях. Компанія ДТЕК повідомила про значні пошкодження на трьох ТЕС.

У Дніпропетровській обласній державній адміністрації повідомили про те, що російські сили здійснили атаку на критично важливі об'єкти регіону, внаслідок чого було пошкоджено декілька з них. Згідно з заявою голови ОДА Сергія Лисака, над територією області було збито 24 ракети та дрони системами ППО.

"Набагато краще, якщо ми боротимемося не з самими ракетами і бомбами, а знищуватимемо російську авіацію, яка скидає на нас все це "господарство", але тут важливо розуміти, що навіть коли нам передадуть F-16 - це не стане "срібною кулею". По-перше, перша партія налічуватиме не так уже й багато машин. По-друге, під час повітряних боїв є ризик втрати частини машин, особливо в небі над прикордонними областями. Тому потрібно діяти в комплексі. Може, деякі добрі люди знову влаштують серію "бавовн" на російських аеродромах. Загалом, війна на виснаження триває", - резюмував у коментарі "Апострофу" військовий експерт Іван Ступак.

Читайте: США назвали мету масованих ракетних ударів по енергосистемі України

Читайте також

Хакерська атака на держреєстри України: про які збитки йдеться

Матеріальні збитки від кібератаки Росії на держреєстри України невеликі, але її наслідки можуть виявитися доволі серйозними

"Вовина тисяча" готівкою? Як діє "схема" і як з нею боротися

Перевести в готівку Вовину тисячу можна через схему з поповненням мобільного рахунку, але ця лазівка ​​вже закрита

Монополія на дистрибуцію ліків як шлях до зростання цін

Монополія на фармринку веде до зростання цін на ліки

Новини партнерів