Скандал з постачанням в одну з військових частин нібито неякісних м’ясних консервів засвідчив, що реформа системи постачання харчів для ЗСУ, ініційована і фактично керована громадськими активістами, провалилась. Створений минулого року Державний оператор тилу (ДОТ), який мав покласти край корупції і вивести постачання на якісний рівень, як виявилося, не має жодного впливу на якість, замість цього він жаліється на постачальників – тих самих, яких сам відібрав і з якими підписав контракти. І парадокс у тому, що ДОТ «рапортує» про те, як все добре, за деякими виключеннями, а буде ще краще. Якщо казати коротко, винні усі – постачальники, виробники, - але не ДОТ. Детальніше про це читайте в матеріалі «Апострофа».
Подобається / не подобається
Тиждень тому ДОТ повідомив про те, що припиняє роботу з постачальником «Трейд Граніт Інвест» у Донецькій області та застосовує до нього «оперативно-господарські санкції» - забороняє брати участь у тендерах ДОТ протягом 12 місяців. Причиною стало нібито використання анульованого протоколу випробувань на консерви тушкованої свинини під час постачання військовим на Донецькому напрямку.
Однак подальші події і заяви не лише не додали розуміння, що ж сталося насправді, а породили ще більше плутанини, схожу на спробу приховати правду.
«За результатами детального вивчення виявленого порушення було встановлено, що постачальник декілька разів здійснив відвантаження продукції з недійсними якісними документами. Це ставить під сумнів в тому числі безпосередньо якість і самої продукції. Станом на сьогодні зразки цієї партії були відправлені на повторне лабораторне дослідження», - йдеться у офіційному повідомленні ДОТ.
За словами Дмитра Бігунця, директора з управління ризиками та комплаєнс ДОТ, в результаті аналізу було встановлено, що «Трейд Граніт Інвест»«неправомірно використав протокол випробувань на більший обсяг продукції, ніж було ним затверджено». Але залишилось незрозумілим, як співвідносяться такі поняття як «детальне вивчення» і «сумніви».
Також у повідомленні ДОТ сказано, що «наразі процес контролю відповідності обсягів партій заявленим при відборах для якісних досліджень і зазначених в протоколах випробувань не є автоматизованим» і що «Державний оператор тилупланує цифровізувати процес відповідності фактично відвантажених обсягів до заявлених в протоколах випробувань, а саме - запровадити системне рішення в ІТ-системі управління забезпеченням ЗСУ». Інакше кажучи, ДОТ «провтикав» порушення, якщо воно дійсно було і було доведено (спойлер – ні, не було).
Насправді розірвання контракту з цим постачальником було спровоковано статтею, що вийшла 7 жовтня у виданні NGL, до якого звернувся військовий: за його словами, деякі консерви неможливо їсти, і надіслав до редакції 10 різних банок. Але, як зазначив Олексій Голобуцький з Агенції моделювання ситуацій, «журналісти хотіли порівняти ці продукти з аналогічними, які є у продажу. І це дуже правильно! Але знайшли лише дві банки. Тому… забили на той порівняльний аналіз».
Він також звернув увагу на відео, яке записали журналісти: на ньому вони куштують ті консерви і роблять висновки про їх якість.
«Висновки були на дуже високому професійному рівні, і це було схоже на те, як кілька господинь куштують страви їхньої найкрасивішої подружки: «ой, тут мені якось забагато солі», «тут шматочок якийсь маленький», «тут шматок завеликий», «тут лише жир», «тут якась шкіра», «якось воно недобре виглядає», «оці чотири банки однаково складні».Експерти попрацювали, не шкодуючи живота свого, хоча з відео незрозуміло, що саме вони куштують», - з іронією зазначив Голобуцький, але з відео справді незрозуміло, які саме консерви коментують журналісти, а головне те, що тест типу «подобається / не подобається» не може слугувати доказом провини виробника, це – питання смаку, не більше.
Тим не менш, журналісти дійшли висновку, що «дев’ятьом з десяти бляшанок місце у смітнику». Цього виявилось достатньо для того, аби ДОТ розпочав процедуру розривання контракту з постачальником.
Журналісти також повідомили, що для об’єктивного аналізу консерви слід перевірити в лабораторії. Але через брак коштів вони замовили в аналіз лише однієї банки. Проблема в тому, що для визнання неякісною всієї партії одного зразка недостатньо. Тим не менш, було перевірено саме одну банку.
«Так, журналісти знали, що для аналізу однієї банки недостатньо, але подумали собі: «Та й х... з ним!» Ну, не витрачати ж їм свої власні кошти на пошук правди, чи не так?», - сказав Голобуцький.
Коли журналісти отримали висновки Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, виявились наступні факти.
По-перше, банку консервів перевірили за 36-ма параметрами. Згідно з висновками експертів, ці консерви повністю відповідають стандарту, крім трьох параметрів, зокрема, у тій банці було більше солі і менше м’яса та ще й шматки були не того розміру (більші чи менші – не вказано).
По-друге, експерти заявили, що за параметрами «колір, запах і смак» консерви повністю відповідають стандарту. Також не було шкідливих домішок та речовин.
По-третє, в лабораторії не сказали про те, що ці консерви неможна вживати.
По-четверте, вони не дійшли висновку, що такі консерви слід вилучити з продажу, а лише послалися на «чинне законодавство», тобто зняли з себе відповідальність за трактування законів що такої продукції. Припускаємо, що вони відали це рішення на відкуп суду (якого не було і, скоріш за все, не буде).
Не дивлячись на те, що ці консерви на 99% відповідають стандартам, зокрема, нормально пахнуть та смакують, журналісти зробили свій власний висновок: «Результати експертизи підтвердили найгірші припущення. Фахівці Державного НДІ дійшли висновку, що надані їм зразки консерви «Свинина тушкована» не відповідають ДСТУ за органолептичними та фізико-хімічними показниками. Це означає, що такі консерви не можна продавати чи споживати». Нескладно пересвідчитись, що це – свідома неправда. За посиланням – висновок експертів.
Тим часом ДОТ повідомив, що він «вживає запобіжних заходів, аби не допустити повторення ситуації з “тушонкою”: «Як ми повідомляли раніше, постачальник тушкованого м`яса “Трейд Граніт Інвест” постачав продукцію для ЗСУ за анульованими протоколами випробовування. Це суттєве порушення».
«Не існує анульованих протоколів, а існує протокол з позитивними результатами випробувань від Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Міністерства оборони України», - зазначив Голобуцький.
Нащо нам справжні експерти?
Отже, саме розголос у ЗМІ став підставою для розірвання контракту з постачальником. І лише потім ДОТ заявив про те, що той використав протокол випробувань на більший обсяг продукції, ніж було затверджено.
Членкиня Антикорупційної Ради при Міноброни Дана Ярова, сказала, що у цьому випадку постачальник мав протокол умовно на 10 тисяч одиниць товару, а поставив 30 тисяч. Чи дійсно так і було, невідомо.
Ярова пояснює це таким чином: «У договорах ДОТ не було передбачено під кожну партію консервованої продукції надавати ветеринарне заключення і брати з кожної партії (зразки) на лабораторні дослідження».
Виникає логічне питання: чому у договорах ДОТ не було відповідного пункту? І чи не винен і сам ДОТ?
Також Ярова повідомила, що «зараз проходить лабораторне дослідження і по результатах правоохоронні органи будуть кваліфікувати дану ситуацію». Таким чином, це прямий доказ того, що ДОТ розірвав контракт з постачальником ще до того, як лабораторія та правоохоронці підтвердили його провину. Чи це нормально?
До речі, незрозуміло, чому Ярова каже саме про ветеринарне заключення, адже у м’ясних консервах містяться не лише продукти тваринного походження. Ймовірно, вона не може знати, як саме перевіряються продукти харчування, бо так само, як і журналісти, не є експертом у цій галузі, але охоче коментує якість продуктів.
Аналогічний рівень експертності демонструють і інші члени Антикорупційної ради.
Так, Геннадій Кривошея опублікував фото курячого м’яса, у якому лежав шприц. «Цікаво, що на це скаже постачальник «Міт Пром»?»- риторично спитав він і попросив ДОТ звернути увагу.
Тут ми знов бачимо, що ДОТ виставляється не відповідальним органом, а такою собі сліпою жертвою, яку всі хочуть ввести в оману.
Тему підхоплює ще одна членкиня Антикорради, Тетяна Ніколаєнко, яка заявила, що «накачування мʼяса водою - це найкращий спосіб відбиття маржі в рамках каталогу, спеціально навчені посередники вже купили китайське обладнання, щоб тонну мʼяса перетворити на півтори, а то і дві». Жодного доказу вона не навела. Дуже сумнівно, що шприцами вручну можна збільшити вагу м’яса вдвічі, коли мова йде про сотні і тисячі тонн.
На цей скандал ДОТ взагалі не відреагував: він не підтвердив, що м’ясо дійсно було накачане водою, що постачальник «Міт Пром» насправді так вчинив і що з ним також розірвано контракт (ні, чомусь не розірвано).
Тобто члени Антикорради керуються чутками та оперують припущеннями, при цьому прямо звинувачуючи конкретні компанії, у даному випадку, «Міт Пром».
Сім няньок
Ці випадки зі скаргами на якість харчів з боку військових вже далеко не перші, однак жодного разу ДОТ не визнав свою провину у такому стані речей. Якщо грубо узагальнити, то система контролю якості харчових продуктів для ЗСУ не змінилася за останні роки, але справа у тому, що саме це й мав зробити ДОТ з початку своєї діяльності, але не зробив досі.
За словами директора ДОТ Арсена Жумаділова, його відомство взагалі не має ані ресурсів, ані права на лабораторний аналіз харчів.
Він пояснив, що в Міноборони є структурний підрозділ — ЦУКІЯ, — який перевіряє продукцію перед тим, як вона потрапить у військо. М’ясну, м’ясо-рослинну та рибну консервацію перевіряють лабораторно. Цими лабораторіями завідує служба, яка називається Управління безпечністю харчових продуктів (УБХП).
«Тобто перевірки на предмет безпечності і якості — це в принципі їхні повноваження. У нас немає на це ані мандата, ані ресурсу. У якийсь спосіб тушонка, яка потрапила в поле уваги журналістів, виявилася неякісною. Зараз встановлюють, чи справді лабораторне дослідження провели неналежно, або ж це певна дія з боку постачальника і виробника, який, отримавши цей протокол на партію в певній кількості, в реальності поставив більшу кількість», — сказав Жумаділов.
Але він заявив про це вже після того, як з постачальником розірвали контракт і заборонили йому брати участь у тендерах цілий рік. Чому не дочекався результатів дослідження?
Можливо, причина в тому, що система закупівель, яку «реформують» під впливом громадськості, побудована таким чином, що гроші на харчі витрачають через одну структуру МО, а контролюють якість – через іншу. Тобто - тому, хто, власне, платить гроші (ДОТ), байдуже на якість, бо за лабораторні аналізи відповідає хтось інший.
Все буде добре
Найчастіше зараз можна почути лише про плани ДОТ на майбутнє, а не про сьогодення. Наприклад, директоркапрограми харчування ДОТ Галина Літош, коментуючи випадок з нібито неякісними консервами, усіляко уникала відповідей саме про цей кейс, зосереджуючись лише на тому, що все буде добре то наступного тижня, то наступного року.
Так, за словами Літош, «зараз не визначений відсоток нормування вологи у м’ясі та рибі, цей відсоток буде визначений наступного тижня». Тобто, можна зробити очевидний висновок, що претензії щодо м’яса курки, про які писали Кривошея та Ніколаєнко поки що безпідставні, чи не так?
Також, за словами Літош, скарги від військових найчастіше надходять на овочі, фрукти та м’ясо курки. Але ми не чули про розірвання контрактів з постачальниками овочів та фруктів. «Щодо тушонки та консервів, то має діяти відповідний протокол перевірки разом з Міноборони», - сказала Літош, але не пояснила, чому ж той протокол не діє, проте дала зрозуміти, що ДОТ невинний. Знов.
Вона повідомила, що «скарги від військових – розповсюджене явище, тому ця продукція відкликається і постачальники її замінюють або сплачують штрафи». Але додала: «Мова йде про десятки тон продукції, тому постачальник так само міг не побачити голку у м’ясі».
І складається таке враження, що один постачальник – дуже поганий і його карають, а другий – просто поганий, але він не винен, мовляв, з ким не буває.
Цікавою виглядає і статистика порушень з боку постачальників.
За даними ще одного члена Антикорупційної ради при Міністерстві оборони,Олександра Геращенко, «Трейд Граніт Інвест», з яким було розірвано контракт на підставі сумнівної публікації і ще до завершення слідства, має лише 2 (два) зафіксованих порушення. У той саме час ТОВ «Контракт прод резерв» має 34 порушення, ТОВ «Міт Пром» - 51, ТОВ «АСІКС ГРУП» - 114, а Буський консервний завод – 176 (!). Значить, покараний був постачальник, до якого найменше претензій?
Геращенко впевнений, що ДОТ проводить вибіркові перевірки, а справжні порушники умов контрактів залишаються попри численні порушення.
«Декілька днів тому, я звернув увагу, як ДОТ припинив договірні відносини з компанією «Трейд Граніт Інвест». Наскільки мені зрозуміло,це сталося на підставі інформаційної статті журналістів та військового який поскаржився на якість консервованої продукції.Звичайно, я вітаю таку оперативність роботи ДОТ і бажання розібратися в даній ситуації. Як результат, навіть не дочекавшись результатів випробування з компанією готові розірвати відносини. Але…Чому, у вище зазначених випадках, при наявності встановлених порушень і фактів постачання неякісної продукції, не розривалися договори?», - дивується Геращенко.
Він публічно звернувся до ДОТ з проханням«не бути вибірковими по відношенню до постачальників». Інакше кажучи, член Антикорради прямо звинувачує ДОТ в упередженості.
Але заяви інших його колег свідчать про намагання зняти відповідальність з ДОТ і перекласти її лише на постачальників.
«Коли країною керують журналісти та громадські активісти замість професіоналів, скандал з неякісною їжею для військових – логічний розвиток подій, - вважає Голобуцький. - Отак під наші крики «ганьба! ганьба!» і сліпу віру всьому написаному дилетантами конкуренти вибороли собі ще кілька мільйонів державних замовлень.І ніхто, ніхто не вчитався у висновок справжніх експертів.Навіть в ДОТ чи Міноборони. Хоча, нащо їм це, коли експертні висновки роблять журналісти, а ухвалюють рішення – громадські активісти? Це ж саме активісти «реформували» систему закупівель, пам’ятаєте? І ось результат».
Але до остаточного результату, як виявилось, ще дуже далеко. І тут ми є свідками ще однієї проблеми: кінцевий результат реформ антикорупційна спільнота бачить по-різному, тому невідомо, що саме вийде після всіх цих експериментів, які ставляться на ЗСУ.
Ось кілька прикладів розбіжностей в діяльності ДОТ і різниці у поглядах членів Антикорради.
Так, на питання журналістів, куди слід звертатись військовим у разі, коли їм привезли неякісні харчі, Дана Ярова відповіла: «Куди звертатись? Шановні військовослужбовці, знайдіть мене у Фейсбуці, я готова особисто реагувати на ваші скарги».
Слід зазначити, що пані Ярова не є співробітником ДОТ та Міноборони, вона не несе відповідальності і не має права ухвалювати рішення щодо якості харчів, вона не уповноважена займатися питаннями якості та виробництва, як і будь-чого іншого. І це виглядає дивним, що військові мають шукати її у Фейсбуці, а не мати офіційні канали комунікації з ДОТ чи іншими департаментами МО. Очевидно, що це - такий спосіб вирішення питань якості продуктів, який лежить поза законом.
Щодо системи закупівель загалом висловилась і Ніколаєнко. «Перехід до закупівлі в реального виробника, а не «Ракотиць і метеликів» має відбутись якнайшвидше», - заявила вона. Таким чином, ця членкиня Антикорради вважає нинішню систему постачань неефективною, але вона не винить у цьому ДОТ, який був створений саме для того, аби контролювати процеси харчового забезпечення, і не впорався з цим завданням.
При цьому пані Літош з ДОТ каже, що проблема не у тому, хто здатен виробляти продукти, а хто і як їх доставить до військових, особливо у зони бойових дій – саме цю задачу виконують як раз постачальники.
Володимир Омелян, колишній міністр інфраструктури, а зараз військовий, поставив питання: «Я не можу зрозуміти, чому великі мережі не беруть участь у торгах і не постачають харчі у ЗСУ».
Ніколаєнко відповіла, що рітейлери «бояться працювати з МО, бояться силовиків, бояться репутаційних втрат, нема прогнозу замовлень, наразі перегляд ціни раз на квартал чи півроку». Саме в таких умовах – невизначеності і пресингу з боку силовиків – працюють нинішні постачальники.
Геращенко додав: «Насправді залишились всі ті ж на ринку. А чому? А тому що не були створені умови для виходу інших, зокрема, для появи прямого виробника, а не компаній прокладок».
Чи не ДОТ мав стати ініціатором створення таких умов? Натомість, він створив ті умови, за якими трапляються скандали з консервами та «наколотим» м’ясом.
Протиріччя у середовищі антикорупційних активістів, а також в самих ДОТ та Міноборони – очевидні. При цьому майже всі вони перекладають відповідальність лише на постачальників та виробників, так, ніби ДОТ справді тут ні до чого.
До речі, колишній Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний під час запуску ДОТ заявив, чого саме він очікує від ДОТ: боротьби з корупцією, удосконалення процесу закупівель і якості.
Очевидно, що і наступного року система не зміниться на краще, і кейси з постачанням неякісних харчів та вибірковим покаранням постачальників повторюватимуться знову і знову.
Нагадаємо, що річний бюджет двох агентств - "Державного оператора тилу" та "Агенції оборонних закупівель" - складає близько 280 млрд грн. або 7 млрд долл.
