Уряд України затвердив план заходів з підготовки до запровадження Європейської професійної карти, яка має спростити українським фахівцям доступ на ринок праці ЄС. "Апостроф" розбирався, чи стане нашим громадянам простіше працевлаштовуватися в Євросоюзі, чи варто очікувати нової хвилі трудової міграції, а також як європейське регулювання професій позначиться на самій Україні.
В Україні з'явиться Європейська професійна карта, наявність якої полегшить нашим громадянам доступ до ринку праці країн Євросоюзу.
Як повідомляє прес-служба Міністерства економіки, уряд 9 травня затвердив план заходів щодо впровадження в нашій країні Європейської професійної карти, який передбачає, окрім іншого, розробку та ухвалення законопроєкту про регульовані професії.
"Запровадження Європейської професійної карти спростить процес визнання професійних кваліфікацій, полегшить мобільність українських працівників та сприятиме зростанню економічної ефективності", - заявила заступниця міністра економіки Тетяна Бережна, яку цитує прес-служба.
Європа нам допоможе?
Що таке Європейська професійна карта? Як інформує Міністерство економіки, це електронний сертифікат, який підтверджує, що фахівець відповідає всім необхідним умовам надання послуг у країні ЄС, в якій він має намір проживати та вести професійну діяльність на тимчасовій або постійній основі.
Це справді може стати корисною річчю для наших громадян – як для тих, хто планує податись на заробітки до Європи, так і для тих, хто вже перебуває там, у тому числі через війну.
Не секрет, що багато українців за кордоном не можуть влаштуватися на роботу за фахом, бо вони не мають можливості підтвердити свою кваліфікацію. За відгуками наших співвітчизників, особливо складно працевлаштуватися лікарям та представникам інших професій у сфері медицини, а також юристам.
Європейська професійна карта, за ідеєю, має вирішити цю проблему.
"На мою думку, найбільш корисним це було б для фахівців з вищою освітою, тому що зараз у більшості випадків є проблеми з нострифікацією дипломів, - сказала в коментарі "Апострофу" експертка з питань ринку праці Тетяна Пашкіна. - Але, якщо людина пройде сертифікацію і матиме відповідні навички, то, можливо, не знадобиться нострифікація".
"Якщо визнаватимуться кваліфікації, якщо вони будуть підтверджуватись, то, дійсно, це спростить працевлаштування українців у Європі, - погоджується в розмові з виданням глава Офісу міграційної політики Василь Воскобойник. - Загалом, це правильний шлях - якщо ми хочемо стати частиною загальноєвропейської спільноти, у нас мають бути, в тому числі, й однакові регуляції".
Однак, за його словами, не варто чекати, що станеться це вже завтра, адже відповідний процес може тривати декілька років.
Усі поїдуть, чи ні?
Єдиний простір Євросоюзу передбачає вільне переміщення всередині нього капіталу, товарів та послуг, а також людей. Це означає, що громадяни України після вступу нашої країни в ЄС зможуть працювати в будь-якій країні союзу без необхідності отримання спеціального на це дозволу.
Звичайно, можливий певний перехідний період, як це було після розширення ЄС у 2004 році, проте в Європі вже є кілька мільйонів наших співвітчизників (тільки зі статусом тимчасового захисту 4,3 мільйона осіб), більшість з яких мають там право на роботу.
За оцінками демографів, після війни в Україну повернеться приблизно третина з тих, хто вимушено покинули країну. Якщо говорити про тих, хто перебуває в ЄС, це приблизно 1,5 мільйона людей, а отже близько 3 мільйонів залишаться. При цьому до своїх родин у Європі напевно захочуть приєднатися чоловіки, коли вони отримають таку можливість після скасування воєнного стану в Україні. Скільки їх буде? Можливо мільйон. Може й більше.
І Європейська професійна карта, за логікою речей, допоможе всім цим людям осісти в країнах ЄС (або залишитися в них) та знайти в цих країнах роботу.
Чи означає це, що скоро всі, ну, чи майже всі українці працездатного віку покинуть батьківщину?
"Підозрюю, що наявність (або відсутність) такої карти - це найменший бар'єр для того, щоб зважитися на такий крок, - сказав "Апострофу" керівник і засновник рекрутингової агенції Lobby X Владислав Грезєв. - Є інші стимулюючі фактори: адаптація, гроші, допомога в релокації - тоді це створило б якийсь тренд на виїзд. А так – я не вірю, що це вплине".
Василь Воскобойник також не вважає, що варто чекати на масовий вихід заробітчан до Європи.
"З одного боку, там будуть визнаватися кваліфікації, але, з іншого, для того, щоб людина працевлаштувалася, їй потрібно знати мову, і, наприклад, якщо це лікар, то знати потрібно на досить високому рівні - не менше C1 - розповідає експерт. - Крім того, а чи буде автоматично визнаватись наші дипломи? Тобто потрібно, щоб подібним шляхом йшло і наше Міністерство освіти і науки, щоб наші дипломи визнавали в Європі".
Але дефіцит кадрів, за його словами, у нас буде в будь-якому випадку – незалежно від того, чи їдутимуть люди за кордон, чи ні. Виною всьому демографія, вплив якої відчувався і до російського вторгнення, а війна просто посилила тенденцію.
Змінити професію буде складніше?
Якщо з Європейською професійною картою тепер все більш-менш зрозуміло, то із законопроєктом про регулювання професій, який збирається підготувати Кабмін, поки що немає ясності.
Проте, судячи з усього, йдеться про синхронізацію вітчизняного трудового законодавства з європейським.
І в цьому є не лише юридична, а й цілком практична користь.
"Я не в захваті від нашого класифікатора професій, і з огляду на те, що він був адаптований під Українську Радянську Соціалістичну Республіку, те, що вони в ньому мали на увазі, ніяк не узгоджується з поточним ринком", - каже Тетяна Пашкіна.
За її словами, в Україні апгрейд професій відбувається хаотично, при цьому в класифікаторі зберігаються "мертві" професії, проте в ньому немає, наприклад, спеціальностей, характерних для цифрової ери.
"Якщо це допоможе нам синхронізувати ринок праці з реаліями сьогоднішнього дня, то, напевно, це було б дуже гарною справою, - розмірковує експертка. - Є вже готові напрацювання (у Європі), і нам не потрібно буде винаходити велосипед".
Як відомо, у країнах ЄС багато професій, наприклад, пов'язаних із системою охорони здоров'я, дуже жорстко регулюються. Якщо така система буде затверджена в Україні, чи не ускладнить це життя нашим громадянам у власній країні, з огляду на те, що багато українців працюють не за фахом, здобутим у навчальному закладі?
"Не думаю, що якесь регулювання зможе помістити ринок праці в якісь рамки, оскільки є природні процеси, і ринок так чи інакше буде рухатися до балансу", - заспокоює Владислав Грезєв.
"Навряд чи відбуватимуться подібні речі, принаймні на першому етапі, - погоджується Василь Воскобойник. - Справа в тому, що на українському ринку праці, з одного боку, брак кваліфікованого персоналу - 75% бізнесу заявляють, що у них є проблеми з пошуком людей, але в той же час у нас за методологією Міжнародної організації праці близько 2 мільйонів безробітних. Чому такий розрив? Тому що у нас структурне безробіття – пропозиція на ринку праці не відповідає потребам роботодавців. Люди здобувають освіту, яка не відповідає потребам ринку. Саме тому у нас йде активний процес перекваліфікації".
Від себе додамо, що згідно з аналітичними оцінками, сьогоднішні випускники шкіл зіткнуться з необхідністю хоча б кілька разів протягом життя переучуватися, оскільки нинішній шалений темп технологічних змін, у тому числі у сфері штучного інтелекту, "вбиватиме" їх професії. Таким чином, спеціальність у дипломі - це точно вже не назавжди.
