Минулої неділі на Донбасі підірвався автомобіль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. У результаті вибуху загинув співробітник місії – громадянин США. Відлуння події рознеслося по всьому світу, але чи змусить ця трагедія західних політиків переглянути основи врегулювання конфлікту на Донбасі, розбирався "Апостроф".
Знову ДРГ
Вибух стався 23 квітня в районі села Пришиб Луганської області. За словами першого заступника глави місії Олександра Хуга, шість співробітників ОБСЄ на двох броньованих автомобілях здійснювали патрулювання цього населеного пункту. За попередньою версією, один з автомобілів патруля наїхав на міну. "У результаті вибуху загинув один член патруля – громадянин Сполучених Штатів Америки. Двох інших членів патруля – громадян Німеччини та Чехії – доставили до лікарні в Луганську для подальшого медичного огляду", - пояснив Олександр Хуг.
Заступник голови місії додав, що дорога, якою рухався патруль ОБСЄ, знаходиться в безпосередній близькості від лінії зіткнення, проте раніше нею безпечно пересувалися як патрулі моніторингової місії, так і автомобілі місцевих жителів. "Мін там не мало бути взагалі", - підкреслив Хуг, нагадавши, що, згідно з Мінськими угодами, встановлювати мінно-вибухові загородження заборонено, а ті вибухові пристрої, які були встановлені раніше, необхідно демонтувати.
Незважаючи на те, що підрив автомобіля стався на території, підконтрольній збройним формуванням ЛНР, в ОБСЄ утрималися від конкретних звинувачень на адресу бойовиків. А ось самі бойовики вже встигли озвучити свою версію трагедії: за повідомленням так званого "міністерства держбезпеки ЛНР" у всьому винна (хто б міг подумати!) українська диверсійно-розвідувальна група. У свою чергу лідер луганських бойовиків Ігор Плотницький натякнув, що спостерігачі ОБСЄ самі винні в інциденті. "Цієї трагедії можна було б уникнути за умови погодження співробітниками місії своїх маршрутів з нашими силовими структурами", - заявив Плотницький.
Крім того, Плотницький у своїй заяві акцентував увагу на одну цікаву деталь: "Цей вибух не просто забрав життя людини, але поставив під удар усю республіку", - зазначив лідер бойовиків. Те, що Плотницький називає "ударом по республіці", через кілька годин після трагедії обговорили в телефонній розмові президент Петро Порошенко і Держсекретар США Рекс Тіллерсон. "Президент України запропонував активізувати розгляд питання про розміщення на Донбасі міжнародного миротворчого контингенту під егідою ООН", - розповіли в прес-службі президента.
Очевидно, що введення миротворців на Донбас поставить хрест на "молодих республіках". Відповідно, це чітко розуміють не тільки бойовики, але і їх начальство в Кремлі. Так, в МЗС РФ вже назвали подію провокацією, "націленою на підрив процесу врегулювання конфлікту на Донбасі. Очевидно, що подібні інциденти і загальна ескалація напруженості вигідні тим, хто не зацікавлений у виконанні політичних, економічних і гуманітарних положень мінського "Комплексу заходів", - відзначили російські дипломати.
У відповідь наші дипломати назвали трагедію в Луганській області "підтвердженням спроб Москви і її маріонеток залякати спостерігачів ОБСЄ, звести нанівець зусилля України і СММ щодо стабілізації ситуації на лінії розмежування".
Проте крапку в дипломатичних війнах поставили в Держдепі США, закликавши саме Росію вплинути на сепаратистів для проведення прозорого розслідування причин трагедії.
Кому вигідно
Після трагедії російські ЗМІ навперебій з бойовиками стали тиражувати версію про те, що, якщо кому вигідний вибух автомобіля ОБСЄ, так це Україні, адже після події Порошенко знову актуалізував тему миротворців ООН на Донбасі. Наприклад, ватажок донецьких бойовиків Олександр Захарченко заявив: "Я неодноразово говорив про те, що з часу поразки в першій військової кампанії Київ усіма силами намагався втягнути в наш конфлікт третю силу, тобто іноземців. Будь то миротворці або міжнародні поліцейські сили".
Проте за словами заступника директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Антона Міхненка, тішитися щодо миротворців ООН не варто. "Раніше це питання порушувалося неодноразово, але не думаю, що зараз Україна наблизилася до введення місії під егідою ООН, - каже "Апострофу" Міхненко. – Не впевнений, що буде ухвалено рішення про виділення коштів на мандат іншої місії, крім ОБСЄ. Для цього потрібна велика кількість людей, на засіданні Ради безпеки ООН країни повинні дати свою згоду на розміщення міжнародної місії ООН у цьому регіоні. Це така велика тяганина, що я сумніваюся щодо того, що міжнародне співтовариство піде на вирішення питання саме в такому ключі. Але в той же час очевидно, що цей інцидент має підштовхнути міжнародне співтовариство до того, щоб набагато уважніше стежити за ситуацією на Донбасі".
У тому, що Росія гарантовано не пропустить через Радбез ООН рішення щодо миротворців, впевнений і екс-голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж. Утім, експерт зазначає, що після трагедії з місією ОБСЄ, активізація Заходу, зокрема США, у конфлікті на Донбасі забезпечена.
"До цього США навіть не визначилися відносно спецпредставника щодо України. Раніше була Вікторія Нуланд, а зараз це питання поставлено надзвичайно актуально, - пояснює "Апострофу" Маломуж. – Україні слід очікувати відновлення інтересу ЄС у системному форматі і окремих його лідерів, в першу чергу Німеччини. Також можлива зміна форматів контролю, пов'язаного з обстрілами, невідведенням важкого озброєння, непроведенням розмінування та контролю над бойовими структурами, які зараз переміщуються в зоні АТО. Зрозуміло, що РФ буде всіляко протидіяти представництву військових сил ООН на Донбасі, але розширення міжнародного мандату ОБСЄ і його повноважень, збільшення кількості спостерігачів та участь в цьому форматі США – усе це передумови до більш суттєвого контролю, але, на жаль, не повного врегулювання конфлікту".
Але якщо Україна залишається без миротворців і отримує лише перспективу більш діяльної участі Заходу в конфлікті, яке, як ми знаємо, може вимірюватися за шкалою від "стурбованості" до "глибокої стурбованості", то вигода Росії від вибуху автомобіля ОБСЄ виглядає куди більш істотною. По-перше, це своєрідне "вказівка" спостерігачам пересуватися "потрібними" маршрутами і не лізти, куди не просять. Не випадково у цьому контексті звернення Плотницького, мовляв, попереджали ж узгоджувати маршрути патрулів з нами, та заяви так званого "командувача оперативним командуванням ДНР" Едуарда Басурина про те, що спостерігачі "відхилилися від маршруту".
Крім того, за словами екс-заступника начальника Генштабу ЗСУ Ігоря Романенка, для Росії краще взагалі вивести ОБСЄ за дужки конфлікту на Донбасі. "У такому разі в України обмежаться можливості показати на міжнародному рівні злочину РФ, і це буде явним ослабленням позиції України, - пояснює "Апострофу" Романенко. – Подивіться на суд в Гаазі: щодо фінансування тероризму Росією в України не вистачило доказів. Крім того, українська сторона раніше працювала над тим, щоб моніторинг ОБСЄ був цілодобовий, адже обстріли починаються ввечері, коли спостерігачі розходяться по своїх готелях, і завершуються тільки вранці. Питання це вивчався, але конкретного рішення так і не було ухвалено, а після цих подій взагалі стає питання безпеки моніторингової місії".
