Російські спецслужби почали активно штампувати диверсантів, шпигунів і розвідників з простих українських громадян. Українців затримують на території РФ, анексованого Криму і навіть Білорусі, намагаючись завербувати або ж приписати їм підготовку до вчинення терористичних актів та диверсій. Як не пійматися на вудку підконтрольній Кремлю та Володимиру Путіну ФСБ і не стати "терористом" проти власної волі, розбирався "Апостроф".
"Подарунки" для ФСБ
Для того, щоб український громадянин став жертвою спецслужб в Росії чи навіть Білорусі, необхідно спочатку туди потрапити. Найчастіше наші громадяни роблять це абсолютно добровільно, свідомо наражаючись на небезпеку. Після того, як українець перетинає кордон і опиняється у фокусі уваги ФСБ, у спецслужб з'являється два варіанти, як його можна використовувати.
Варіант №1 "Зробити терористом". Схема проста і обкатана: людину викрадають і вішають на неї обвинувачення в кримінальній справі.
Останній резонансний випадок такого викрадення стався в Білорусі з 19-річним Павлом Грибом, який активно висловлював свою антиросійську позицію в соцмережах. Там же хлопець познайомився з дівчиною з РФ і поїхав у Гомель на побачення з нею. Але потрапив до рук працівників російських спецслужб і в Україну не повернувся.
За словами батька Павла, в Білорусі його син був затриманий співробітниками ФСБ РФ по Краснодарському краю. 19-річному українцю навіть "зшили" справу за статтею 205 КК РФ "Терористичний акт".
Крім того, російські спецслужби намагалися зробити "терористів" з колишніх бійців АТО Юрія Бондаря, Сергія Морозова і Станіслава Юркевича, яких запросили нібито на заробітки в Москву. Але виявилося, що ФСБ намагалася втемну використовувати українців для того, щоб повісити на них теракти на інфраструктурних об'єктах столиці РФ: в метро і аеропорту.
Іноді українці роблять зовсім вже відверті "подарунки" спецслужбам РФ, незаконно перетинаючи державний кордон. Жителі прикордонних районів, які звикли ходити обхідними стежками в сусідню країну до родичів, після початку військового конфлікту за інерцією продовжують ходити так само. А між тим, за російським законодавством за такі дії можна отримати до 6 років в'язниці. Не хочеш сидіти - співпрацюй.
Наприклад, згідно з інформацією прес-служби СБУ, житель Івано-Франківської області був затриманий прикордонниками ФСБ РФ за нелегальний перетин кордону. Співробітники ФСБ шантажем і погрозами змусили чоловіка дати згоду на співпрацю.
"Так робити нереально, - пояснює "Апострофу" екс-глава Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії Микола Маломуж. - Кордон контролює ФСБ, яка відразу кидає інформацію по своїй базі на центральний апарат і миттєво виявляє такі випадки".
Але навіть якщо громадянин України і не збирається подорожувати по Росії або Білорусі, яка, до речі, без проблем видає РФ підозрюваних, стати жертвою спецслужб можна, не залишаючи межі країни добровільно. Подібна провокація відбулася в Сумській області. Згідно з інформацією СБУ, жителя прикордонного району на території України поранили російські прикордонники і вивезли в РФ. Чоловіка кілька тижнів насильно утримували в Росії, застосовуючи до нього фізичний та психологічний тиск і змушуючи працювати на ФСБ.
Варіант №2 "Шантаж і вербування". Цей механізм діє в тому випадку, якщо коефіцієнт корисної дії громадянина України потенційно перевищує вигоду від його перебування в російській в'язниці.
"Вивчається доцільність вербування тієї чи іншої людини, її психологічний портрет, і тільки після цього обираються форма і методи вербування: шантаж, підкуп... Це вже залежить від майстерності того, хто займається такими речами", - пояснив "Апострофу" екс-заступник глави СБУ Олександр Скіпальський.
Кого з українців доцільно вербувати ФСБ, "Апострофу" розповів екс-співробітник СБУ Іван Ступак.
"Цікавлять ті люди, які постійно можуть давати інформацію. Брати першого зустрічного особливо немає сенсу. Наприклад, якщо людина працює водієм, яку інформацію вона може дати? Вона їздить по маршруту, умовно кажучи, Джанкой - Дніпро і може розповісти тільки те, що бачить: скільки блокпостів по маршруту або як ставляться до української влади в середовищі далекобійників. Все. Але цього мало", - пояснив Ступак.
ФСБ потрібні ті, хто може "зливати" вагомішу інформацію.
"Їм цікаво, щоб у людини був доступ до інформації. Це може бути суддя, співробітник поліції, СБУ або прокурор, який може повідомити, наприклад, скільки людей було заарештовано за підозрою в сепаратизмі, диверсійній діяльності. А ще краще змусити умовного прокурора приймати потрібні рішення, щоб до судів окремі справи не доходили і розвалювалися. Тобто потрібні люди, які зможуть виконувати реальні завдання і давати реальну інформацію", - підкреслив Ступак.
ФСБ доцільно вербувати людей, які володіють інформацією. Це може бути суддя, співробітник поліції, СБУ або прокурор.
Визначившись з об'єктом інтересу, ФСБ бере його на гачок.
"Шантажує родичами, кримінальними справами, які самі ж й ініціюють. Підкидають наркотики, гроші. Тобто дивляться, як саме людину можна взяти на гачок", - сказала "Апострофу" речник СБУ Олена Гітлянська.
Побоюючись реального терміну, а "отримати в Росії 10-11 років вироку абсолютно не важко", відзначає Ступак, люди вимушено йдуть на поступки спецслужбам і погоджуються співпрацювати.
Але, повернувшись в Україну, можна запросто наплювати на домовленості з ФСБ, досягнуті під загрозою відкриття кримінальної справи в Росії.
"Після повернення додому потрібно прийти в місцеве управління СБУ і розповісти про такі контакти. Якщо людина добровільно прийшла і розповіла, що була змушена погодитися на співпрацю, але нічого не робила, кримінальної відповідальності за це вона не понесе", - запевнила Гітлянська.
Принципово інша ситуація, коли об'єкт інтересу чіпляють на гачок, використовуючи родичів, які проживають на території РФ або в анексованому Криму. В такому випадку наплювати на обіцянку співпраці набагато складніше.
"Наприклад, в Криму живе жінка, а її син або дочка працюють в обласній адміністрації на території вільної України. Мамі починають створювати проблеми: від банального відключення електроенергії до погроз виселення. Тобто може бути який завгодно цинізм", - пояснив механізм впливу Іван Ступак.
Як не стати жертвою
У ситуації, коли будь-які контакти "за поребриком" можуть бути потенційно небезпечними, найочевидніша рекомендація для українців, які зібралися в подорож просторами Росії або Білорусі, - взагалі нікуди не їхати і залишитися вдома.
"Ми не можемо гарантувати безпеку наших громадян на території Російської Федерації і Білорусі, - заявляє Олена Гітлянська. - Яких би заходів безпеки не вживали громадяни, вони все одно залишаються там незахищеними".
Але якщо побаченням з дівчиною або заробітками в РФ ще можна знехтувати, то можуть існувати цілком об'єктивні причини для поїздки в Росію чи Білорусь. Наприклад, доглянути за хворим родичем або вирішити майнові питання. В такому випадку Микола Маломуж радить підготуватися до візиту і зробити його максимально публічним.
"По-перше, бажано не їхати самому. Краще їхати в супроводі знайомих, друзів або родичів. Звісно, в жодному разі не можна брати з собою ніяких компрометуючих матеріалів, наприклад, національну українську атрибутику, адже це відразу буде сигналом, що людина має патріотичну позицію, а, отже, вона не підтримує Росію, - сказав "Апострофу" Маломуж.
Екс-глава Служби зовнішньої розвідки України підкреслив, що необхідно дуже виважено підходити до своїх висловлювань, не вести розлогі розмови зі своїми сусідами по купе в поїзді або в автобусі.
"Перед поїздкою потрібно оповістити якомога більше своїх родичів, а найважливіше - представників посольств і консульств України в Росії для того, щоб вони могли контролювати перебування наших громадян. Якщо поїздка носить діловий, бізнес-характер, важливо звертати увагу на партнерів і домагатися від них хоча б мінімальних гарантій безпеки", - додав Маломуж.
Правда, існує категорія українців, яким за жодних обставин краще не їздити до сусідів.
"Це учасники АТО і Євромайдану, - додав Маломуж. - Ці особи є об'єктами пильної уваги спецслужб, і вони ідеальні для звинувачення в тероризмі, екстремізмі, шпигунстві і підготовці умовних Майданів в Росії. Для внутрішнього інформування росіян такі люди є ідеальною пропагандою того, що Україна все ж готує диверсії і засилає своїх шпигунів. Навіть якщо будуть повідомлення на офіційному рівні, публікації в ЗМІ, що людина ні до чого не причетна, для спецслужб Росії - це не аргументи".
Єдиний українець, який зламав систему, за час війни неодноразово перетинав кордон з Росією, та ще й публічно висловлює свою патріотичну позицію - журналіст інформаційного агентства УНІАН Роман Цимбалюк. Однак навіть у нього немає універсальних рекомендацій як українцю захистити себе в РФ.
"Мені це питання часто задають знайомі, але у мене таких рекомендацій просто немає. Якщо людина добровільно перетинає кордон з РФ, то автоматично потрапляє в зону ризику. Ризик є, і найбільше громадян України сидить у російських в'язницях за статтею "Незаконний обіг наркотиків" , - розповідає "Апострофу" Цимбалюк. - Українцям треба чітко розуміти, що, якщо їх заарештують, допомогти їм ніхто не зможе. В України та світової спільноти немає таких важелів. Час йде, і кількість засуджених тільки зростає".
