20 лютого, в день четвертої річниці російського вторгнення до Криму, президент Петро Порошенко своїм підписом перевів законопроект 7163 про деокупацію Донбасу в статус чинних законів України. Згідно з документом, антитерористична операція (АТО) офіційно вважається завершеною, і тепер країна переходить до нового формату оборони, який називається "відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації". Що змінить на фронті рокірування формулювань, розбирався "Апостроф".
Відповідати за відсіч і стримування збройної агресії РФ на Донбасі тепер буде об'єднаний оперативний штаб Збройних сил України. Штаб перебере на себе всі повноваження щодо тактичного керівництва ЗСУ, МВС, Нацполіцією, військовими формуваннями, ДСНС, військово-цивільними адміністраціями в Донецькій і Луганській областях. Стратегічне планування залишається за Генштабом.
"Взагалі-то такий штаб вже й був, - каже "Апострофу" військовий експерт Олег Стариков. - Але тепер він стане юридичною особою, буде існувати на постійній основі, і офіцери штабу знаходитимуться там на постійній основі, а не приїжджатимуть у відрядження на 3-4 місяці, як було раніше, або навіть на пару днів, щоб потім отримати статус учасника бойових дій. Тепер цього бути не повинно".
Що ж змінить на фронті поява в юридичному полі оперативного штабу на Донбасі? Положення про об'єднаний штаб ЗСУ, яке конкретно буде регламентувати його роботу, ще належить прописати окремо. Президент Петро Порошенко на засіданні військового кабінету минулого вівторка доручив це зробити Генштабу та Міноборони. Однак, виходячи з тексту закону 7163, вже зараз можна виділити принципові нововведення.
"Військовослужбовці отримають більше повноважень і юридичних прав у зоні військового конфлікту, - пояснює "Апострофу" відомий волонтер Мирослав Гай. - Наприклад, раніше, щоб зайняти той чи інший об'єкт у "сірій зоні" або на "нулі", потрібно було узгоджувати свої дії з військово-цивільними адміністраціями та цивільними особами. Якщо цього не робили, могли початися юридичні проблеми".
"Не дивлячись на те, що була АТО, російській агресії протистояли ЗСУ, хоча формально був інший статус, який не передбачав проведення таких дій більш рішуче. В результаті ми маємо судові позови до наших бійців і офіцерів. Тепер їх тягають по судах через те, що свого часу не ввели режим воєнного часу", - додає в розмові з "Апострофом" екс-міністр оборони Анатолій Гриценко.
Згідно ж із текстом закону 7163, об'єднаний штаб, читай військові, контролюватимуть роботу військово-цивільних адміністрацій, а "втручання будь-яких осіб, незалежно від посади, в керівництво заходами щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ не допускається" .
Командувач об'єднаним штабом - людина президента, адже, відповідно до закону, його кандидатуру має затвердити гарант за пропозицією Генштабу.
До речі, в самому Генштабі відзначають, що в них вже є на прикметі певні кандидатури на цю посаду, які, правда, ще вимагають узгодження.
"Це буде людина, яка має бойовий досвід і достатньо навичок, знань і практичного досвіду для того, щоб виконувати такі завдання", - заявляв начальник Генштабу Віктор Муженко.
"Тепер всі повноваження при проведенні бойових операцій, а також заходи щодо цивільного життя переходять у руки командувача об'єднаним штабом. Командир буде відповідати за все, - додає Стариков. - Не буде так, що за щось відповідає СБУ, за щось - ДСНС, Нацполіція... З'явиться відповідальна особа, з якої можна буде спитати за все, що відбувається в зоні конфлікту. Нарешті начальник Генштабу буде займатися побудовою Збройних сил і поточною діяльністю: реалізацією військової доктрини, стратегії нацбезпеки, виконувати дорожню карту стратегічного оборонного бюлетеня, а в нас було так, що начальник Генштабу вів ще й бойові дії".
У такому випадку, якщо командувач штабом призначається президентом, то він і отримує всю відповідальність за дії силовиків: "Тепер вже не можна буде сказати, що в тому, що відбувається в зоні конфлікту, винні Кабмін, депутати... Відповідальність повністю несе президент країни", - запевняє Стариков.
Однак Анатолій Гриценко вважає, що фактично буде інакше, і президент нестиме відповідальність тільки тоді, коли йому самому стане зручно.
"Порошенко, який за Конституцією має виконувати функції Верховного головнокомандувача ЗСУ, всіляко, і цим законом зокрема, уникає виконання цих повноважень, - нарікає екс-міністр оборони. - Замість того, щоб задіяти закон "Про оборону" та створити на основі Генштабу ставку Верховного головнокомандувача і своїми директивами, щоденною увагою організовувати оборону країни, він перекладає свої повноваження на новостворений оперативний штаб. Цей штаб очолить офіцер ЗСУ у званні генерал-майора або генерал-лейтенанта, з політичної точки зору Порошенко хоче тримати цього офіцера як відповідального за все. Якщо в командира будуть успіхи, Порошенко буде прилітати на Донбас, піаритися, вручатиме ордени. Якщо будуть провали, президент буде дистанціюватися, намагаючись залишатись білим і пухнастим і не нести персональної відповідальності".
Крім того, широкі повноваження об'єднаного штабу, наприклад, огляд особистих речей і транспорту громадян, проникнення в приватні будинки, на земельні ділянки, вимагають серйозної противаги. До речі, після затвердження положення про об'єднаний штаб коло повноважень військових може бути й розширене.
"Тому в штабі має бути створено на постійній основі підрозділ військової контррозвідки, військової прокуратури, служби правопорядку, щоб контролювати законність дій військових. Це принциповий момент", - резюмував Стариков.
Читайте також: Торгівля з ОРДЛО й не тільки: сім речей, які треба знати про гучний закон щодо Донбасу
Експерти, опитані "Апострофом", запевняють, що насправді міняти формат АТО та зробити де-юре те, що і так було де-факто, потрібно було ще три роки тому.
"Адже не буває терористів із танками, ПЗРК, важким озброєнням, засобами радіоелектронної розвідки та флотом. Це не АТО, це війна", - підкреслив Мирослав Гай.
