Військовий журналіст, координатор групи "Інформаційний спротив" КОСТЯНТИН МАШОВЕЦЬ у першій частині інтерв'ю "Апострофу" розповів, з чим може бути пов'язане загострення на Донбасі, чого Кремль домагається в Азовському морі та чи можливі широкомасштабний наступ і велика війна Росії проти України.
- Міжнародна слідча група встановила, що Boeing-777 на Донбасі в 2014 році збили з російського "Бука". Чим можуть загрожувати Росії такі висновки слідства?
- Наскільки я розумію, ця міжнародна група, яка проводила розслідування подій, пов'язаних зі знищенням малайзійського авіалайнера, дійшла висновку, що використовувалася самохідна вогнева установка ЗРК "Бук-М1" зі складу 53-ї російської зенітно-ракетної бригади. Якщо це буде визнано офіційно на рівні урядів Нідерландів та Малайзії (Нідерланди й Австралія вже виступили з відповідними офіційними звинуваченнями, - "Апостроф"), це може загрожувати досить серйозними зовнішньополітичними ускладненнями для Росії, заочним засудженням причетних до цього злочину осіб, підривом іміджу Російської Федерації, який і так знаходиться нижче плінтуса.
- Як можна зараз охарактеризувати оперативну ситуацію на Донбасі?
- Як складну зі стійкою тенденцією до ескалації.
- Чому відбувається збільшення кількості обстрілів?
- У цьому разі мова йде про так зване "розпорядження" пана [ватажка ДНР Олександра] Захарченка про завдання ураження військовій техніці ЗСУ в районі бойових дій. Окупаційні формування намагаються це так зване "розпорядження" виконувати. Вони завдають ударів по заздалегідь розвіданих цілях. Наприклад, в районі Талаковки вони завдали удару по тиловому пункту управління. У районі Торецька намагалися накрити склад однієї з механізованих бригад. Влучили, щоправда, у лікувальні установи в місті. Це нібито відплата за обстріл мирних кварталів. Ця акція, швидше за все, інформаційно-пропагандистського характеру, а не військового призначення. Ефекту від таких акцій у військовому плані ніякого, вони нічого цим не домагаються, результативність цих вогневих нальотів ніяка.
- З'явилася інформація, що бойовики стали частіше використовувати заборонену зброю.
- Так, вони використовують важке озброєння, яке, згідно з положеннями Мінських протоколів, має бути відведено на встановлені дистанції, з яких воно не може бути застосоване. Вони застосовують реактивні системи залпового вогню, перманентний характер має використання 120-міліметрових мінометів, а в останні дні (розмова відбулася минулого тижня, - "Апостроф") в хід пішла і 152-міліметрова артилерія. Це говорить про те, що вони не соромляться міжнародних спостерігачів, фіксації випадків застосування такого роду озброєння. Причому випускають не по одному або по п'ять снарядів, а вже по кілька десятків. Це говорить про трохи інший характер ведення бойових дії у цій військовій зоні.
- Чи не є приводом до загострення факт визнання, що малайзійський Boeing збили з російського "Бука"?
- Для командування так званих 1-го і 2-го армійських корпусів (так званих ДНР-ЛНР, - "Апостроф"), які виконують роль окупаційних формувань, історія з "Буком" – це справа десята. Це не їхня проблема, це проблема Кремля. Тим більше, що люди, які командували цими гібридними формуваннями в момент знищення Boeing, вже далеко, там вже помінявся командний склад, причетних [до краху літака] практично не залишилося на Донбасі.
Суть в тому, що вдалося зв'язати Російську Федерацію як країну з цим випадком. Зрозуміло, що це було очевидно від самого початку. Просто зараз група розслідувачів щодо Boeing ці очевидні речі доводить. Те, що установка прибула з території Російської Федерації, що вона входила в одну зі стройових частин, - це очевидні речі, які були зрозумілі вже тоді. Просто зараз вони отримують своє підтвердження на офіційному рівні. Але це проблема Кремля швидше, а не проблема цих мавп, які бігають з автоматами на Донбасі, зображуючи із себе якісь незалежні бантустани.
- Наростає криза в акваторії Азовського моря. Чому зараз?
- Тут питання результативності та можливості пошуку методів досягнення результатів гібридної агресії. Росіяни шукають найбільш вдалу стратегію. Глянувши на карту, навіть людина, не пов'язана з цим питанням, може зрозуміти очевидне: зв'язати анексований Крим із зоною окупації на Донбасі можна тільки акваторією Азовського моря. Пробиття сухопутного коридору з Криму на Донбас може втілитися саме в таких гіпотетичних діях у зоні акваторії Азовського моря. Чому? Присутні умови. Фактично агресор там панує як на морі, так і в повітрі. Для проведення якихось активних наступальних дій йому треба форсувати Таганрозьку затоку. Об'єднані сили, можливо, передбачили низку заходів протидії цьому, цього не приховують. Але умови сприяють агресору в нарощуванні напруженості в акваторії. Він цим користується: постійні огляди кораблів, які йдуть з українських портів, використання ресурсів моря, висунута теза про боротьбу з "українським державним піратством".
Агресор після будівництва транспортного переходу через Керченську протоку намагається зробити Азовське море своїм внутрішнім. Азовське море займає досить важливе місце в цілеспрямованій стратегії Росії. Воно має сполучне положення між Кримом і окупованою частиною Донбасу, тобто Росії не треба пробивати цей коридор, просто треба це панування зробити стабільним і стійким. Використання Азовського моря може досягти характеру використання внутрішніх вод Російської Федерації.
- Чого очікувати після того, як побудували Кримський міст?
- Будівництво цього мосту викликало багато питань в інженерно-технічному відношенні. Але зараз це перетворилося на якусь гру в угадайку: буде стояти чи впаде?
Але за призначенням він може виконувати найрізноманітніші функції. Фактично стабільність утримання Криму агресором багато в чому залежала від транспортної інфраструктури та сполучення з ним з боку Росії. Я допускаю, що міст мав зняти напругу в цьому питанні для агресора, тобто різко збільшити транспортний потік на анексовану територію і, таким чином, підвищити стійкість анексії. Але насправді-то міст поки що експлуатується в аварійному режимі, повноцінні випробування його як складної технічної споруди не проводилися. Знаючи рівень російських технологій, у мене дуже багато питань щодо його прямого використання.
- Чи можлива широкомасштабна військова кампанія Росії проти України?
- Наразі неможлива. З багатьох причин – від зовнішньополітичних до фінансово-економічних. Початок широкомасштабної агресії проти України означатиме подальший крах Російської Федерації, досить швидкий причому.
У Росії не вийде військової перемоги. Єдиний спосіб домогтися своїх цілей для нинішнього кремлівського режиму – це діяти зсередини України. Військовий фактор можна використовувати лише як один з факторів допомоги для політичного методу. Військовий чинник міг зіграти в 2014 році – і то в обмеженому масштабі. У 2018-му і в наступних це закінчиться для Росії плачевно. Широкомасштабна агресія взагалі можлива, якщо мова зайде про життя і смерть нинішнього режиму в Кремлі. Поки йому нічого не загрожує.
Продовження інтерв'ю читайте на "Апострофі" найближчим часом.
