Світ засудив так звані вибори в самопроголошених "республіках" проросійських бойовиків ЛНР і ДНР, а сама Росія офіційно поставилася до них "із розумінням". Що дало Москві це псевдоволевиявлення, якої думки про нього мешканці окупованих територій та за що насправді останнім часом воює ОРДЛО, "Апостроф" запитав у журналіста Дениса Казанського.

Багато галасу даремно

Насправді те, що відбулося на окупованих територія 11 листопада, важко назвати виборами. Та й взагалі цій події в Україні приділяють куди більше уваги, ніж вона на те заслуговує. Загалом нічого не змінилося: відбулася певна легітимація тих людей, яких вже давно призначили керувати цими територіями з Москви. Мова про Дениса Пушиліна й Леоніда Пасічника.

На певному етапі Москва потрапила у пастку, яку сама ж підготувала. Вони казали, що треба "почути Донбас", мовляв, народ Донбасу хоче якоїсь особливої автономії чи особливого статусу. Були такі собі представники Донбасу – Олександр Захарченко та Ігор Плотницький, який росіяни возили в Мінськ. Вони підписували Мінські домовленості (як приватні особи, - "Апостроф"), а Росія подавала їх як таких, яким той самий "народ Донбасу" довірив представляти його інтереси.

Так сталося, що ці люди зникли. Вбивство Захарченка вони списують на Україну, хоча я маю великі сумніви в цьому: підстави позбутися його були в команди Курченка й тих, хто за ним стоїть. Все вказує на те, що саме Курченко стояв за цим вбивством, бо після загибелі Захарченка одразу ж прибрали всю його команду. Робити цього не було би сенсу, якби вона влаштовувала росіян. Зрозуміло, що їх прибрали, бо вони заважали. Зараз Курченко, можна сказати, є неофіційним господарем тих територій.

Що ж до Плотницького, то росіяни самі ж його скинули, хоча спочатку називали легітимним главою "ЛНР". А потім просто викинули його за допомогою перевороту. Це трапилося майже рік тому, тож весь цей час у кріслі очільника сиділа людина, яку також можна назвати хунтою. А це те, що Росія вже чотири роки каже про Україну. З точки зору Росії, Пасічник - це така ж сама хунта. Тепер вони провели начебто вибори й начебто його легітимізували.

Читайте: Путін у важкій ситуації: розпад Росії наближається

Фейкова легітимність

Але, зрозуміло, що ця легітимація відбулася не в очах світової спільноти чи українців. Звісно, тут ніхто не сприймає цього всерйоз. Вони наче як узаконили Пушиліна й Пасічника в очах росіян і тих людей, які живуть на Донбасі. Тепер перед їхніми посадами немає примітки "виконувач обов’язків", і Україні пропонують напряму домовлятися із цими людьми, яких начебто обрали. Нічого нового в цій ситуації немає: Росія й раніше наполягала на прямих переговорах Києва із цими так званими "лідерами республік", бо ж Росія, мовляв, не є стороною конфлікту.

Денис Казанський в студії Апостроф TV Фото: Дарія Давиденко / Апостроф

З цього боку мало що змінилося, адже ніхто не вважатиме легітимними цих людей. Пушилін – це взагалі знущання над Донбасом. Якщо щодо Пасічника можна казати, що обрали якусь більш-менш притомну фігуру, то Пушилін – це людина, яка "кидала" пенсіонерів на гроші і займалася дрібним шахрайством до цієї війни.

До речі, реальний авторитет Пушілина вимірювався на реальних виборах. Він брав участь у виборах у 2012 році. Він ішов по мажоритарному округу й зайняв, здається, передостаннє місце із результатом у менше ста голосів. Ось це і є реальний рівень його підтримки й авторитету. Зараз його призначили силоміць, переламавши через коліно мільйони людей. У них відібрали право вибору.Те, що відбулося – це просто імітація, яку вони називають виборами, але це не має жодного стосунку до волевиявлення громадян.

За що насправді воює ОРДЛО?

Після того, як все почалося, я завжди казав, що Донбасу загрожують не бандерівці чи Україна. Я багато писав про наслідки керування "Партії Регіонів", але такого жахливого занепаду, як зараз, не було. І найголовніше: ніхто там зараз не може пояснити, для чого все це відбувалося й продовжує відбуватися. Фактично війна йде за те, щоб увійти до складу України. Саме це прописано у Мінських домовленостях. Тобто зараз ОРДЛО воює з Україною, щоб повернутися до складу України.

Це абсурдно, але так воно і є. Я читаю, що пишуть люди в соцмережах на окупованій території. Вони кажуть наступне: ми брали до рук зброю для того, щоб відокремитися від України і перейти до складу Росії, як Крим. Я з цим не згоден і вважаю, що це ворожа позиція, яка призвела до кровопролиття. Але в цьому твердженні принаймні була якась логіка. У тому, що відбувається зараз, з якого боку не подивись, жодної логіки немає. Люди там воюють за те, щоб бути ОРДЛО. Тобто зараз вони формально є "народними республіками". Але їхня кінцева мета буде втілена, якщо реалізуються Мінські домовленості, - стати ОРДЛО у складі України.

Повну версію інтерв'ю з Денисом Казанським читайте на "Апострофі" у найближчі дні.