РУС. | УКР.

Понеділок, 21 січня
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
27.75
Суспільство

Читайте нас у Telegram-каналі

Погляд

Путін загнав себе в пастку: в Криму дуже важка ситуація

Генерал Василь Богдан про Генасамблею ООН 17 грудня

Генерал Василь Богдан про Генасамблею ООН 17 грудня Фото: GettyImages

Україна має всі шанси на те, що резолюція щодо акту військової агресії Росії у Керченській протоці буде проголосована на засіданні Генасамблеї ООН 17 грудня. Крім того, на прийдешньому засіданні може зрушити з мертвої точки питання щодо миротворчого контингенту ООН на Донбасі. Таку думку висловив "Апострофу" експерт з питань безпеки, ветеран зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант Василь Богдан.

Про Генасамблею ООН 17 грудня

Хотілося б очікувати, що там будуть більш конкретні і предметні заходи, і резолюція міститиме більш жорстку оцінку дій РФ щодо України. Але ми повинні прекрасно розуміти, що Росія як постійний член Радбезу ООН може зробити свою справу через її сателітів, які йдуть у фарватері її зовнішньої політики. Але ситуація більш оптимістична в тому контексті, що в Генасамблеї ООН Росія не зможе накласти вето, вжити якихось деструктивних заходів. Кремль може лише висловити свою позицію, яку можуть підтримати його прибічники.

Безумовно, це непросте питання, тому що у Європейському союзі не всі схильні до того, щоб підтримати впровадження миротворчої місії на Сході України. Є певна частина державних діячів і політиків, які не досить схвально ставляться до миротворчої місії. Але останні події у нейтральних водах поблизу Керченської протоки багатьом відкрили очі, і, принаймні, на Заході панують настрої, щоб не допустити подальше загострення подій. Це по-перше. А по-друге, всі дуже обурені тим, що РФ порушує всі світові норми і конвенції, особливо це стосується права вільного мореплавства. А це питання є принциповим для ключових морських країн світу. І, безумовно, всі досить гостро реагують на порушення морського права. І є підстави сподіватися, що ці аргументи зіграють свою роль.

Хотілося б відмітити й те, що за підсумками візиту Петра Порошенка в Брюссель, де він зустрічався з лідерами Європейського Союзу і генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, ми маємо певні напрацювання і оптимістичні прогнози, попри те, що ми почули чергове обурення і засудження дій РФ. Все ж таки йдеться і про конкретику тих санкцій, які будуть збережені, а також тих санкцій, які можуть бути застосовані. Принаймні, окремі штрихи того, про що вже начебто домовилися – допомога НАТО у контексті надання певних видів озброєння Україні, наміри блокувати захід суден РФ у відповідні порти, предметні заклики щодо того, що Росія повинна звільнити моряків і кораблі, а також передбачається гуманітарна і фінансова допомога Україні з окремих питань – дають Україні обережний оптимізм з приводу того, що резолюція Генасамблеї ООН з ключових питань життєдіяльності світу в контексті агресії Росії проти України буде більш жорсткою, предметною і зіграє свою роль у контексті морально-політичної і політико-дипломатичної підтримки України.

Про миротворчу місію ООН на Донбасі

Зараз це питання знаходиться на стадії вивчення. За статутом ООН рішення про впровадження мандату миротворчої місії ухвалюється на Генасамблеї ООН. І перший етап – це технічна оцінка того, де будуть впроваджені миротворчі сили з відповідним мандатом. Ще раз повторю, що не всі відносяться схвально до цього. Свого часу радник президента США з питань нацбезпеки Джон Болтон висловлювався досить скептично з приводу того, що ця миротворча місія дасть. Але з огляду на те, як веде себе зараз Росія, і з огляду на те, що, основним акцентом у відсічі російської агресії та її стримування все ж є політико-дипломатичні заходи, то ми маємо певні перспективи з приводу того, що Генасамблея може ухвалити рішення у позитивному плані і приступити до технічної оцінки.

Фото: un.org

Що це значить? По-перше, це вивчення ситуації на місці, по-друге, пошук країн, які дадуть згоду на участь у миротворчій місії, по-третє, пошук країн, які готові профінансувати участь військового контингенту у цій миротворчій місії. Адже якщо говорити про 22-25 тисяч військовослужбовців, то це досить потужний контингент, який повинен бути забезпечений щодо озброєння, військової техніки, логістики, фінансування тощо.

Тому якщо на цьому етапі буде ухвалено принципове рішення, то далі буде етап технічної оцінки, за яким послідує остаточне рішення Генасамблеї щодо направлення в Україну миротворчої місії. Вирішення цього питання може зайняти 8-9 місяців, якщо не більше.

Очевидно, що це вже відбуватиметься після президентських виборів в Україні. Хоча підготовчий етап може розпочатися і зараз. Тим паче, що Путін поки що застосовує проти України лише фактор сили. Адже він фактично заблокував нормандський формат, немає результатів від роботи трьохсторонньої контактної групи. Навіть роботу з питання обміну наших військовополонених на тих, хто тут притягнений до кримінальної відповідальності, теж заблоковано. Не діють навіть привабливі для агресора пропозиції української сторони – наприклад, обмін 69 на 18. Це теж пов’язують з передвиборчою кампанією, тому що Путін не хоче створювати позитивні сигнали для Порошенка.

Водночас більш потужна, рішуча і конкретна реакція міжнародної спільноти все ж могла б вплинути на те, щоб рішення про початок вивчення питання щодо миротворчої місії розпочалося.

Про ймовірність нової агресії

Поза всяким сумнівом, очікувати можна чого завгодно. Навряд-чи це можуть бути якісь широкомасштабні акції, тому що реакція Заходу на події біля Керченської протоки була досить гострою, нехай і політико-дипломатичною.

Якісь провокації можливі, але вони не вплинуть на те, що відбувається на Донбасі. Єдине, на що це може вплинути – в Кремлі говоритимуть, що український режим не здатний вирішувати там якісь питання. Однак це робиться постійно, послідовно, нахабно і масштабно. Це здійснюється через ЗМІ, лобістські структури Путіна на Заході і колаборантську п’яту колону в Україні.

Фото: EPA/UPG

Але напередодні свят навряд-чи Путін наважиться проігнорувати думку світового співтовариства. А подія, що відбулася в районі Керченської протоки, все ж не досягла мети.

Цими діями Путін сам себе загнав у пастку, з якої намагається якимось чином вийти. Тому з Криму наших моряків перевезли у Москву, щоб там їх обробляти і впливати на них. Крім того, Путін не хоче розбурхувати суспільно-громадську думку в Криму, тому що там уже почалися серйозні процеси, коли наших хлопців затримали і заґратували. До речі, це свідчення того, що ситуація в Криму досить складна, оскільки суспільно-політична і соціально-економічна ситуація на півострові погіршується. Населення вже не сприймає того, що було у 2014 році – воно розчароване і може діяти не так, як цього хотілося б Кремлю.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Звільнення захоплених українських моряків: як натиснути на Росію

Правозащитник Евгений Захаров рассказал Апострофу, каковы должны быть действия Украины в вопросе освобождения захваченных Россией украинских моряков

Де були наші держчиновники під час воєнного стану? - генерал

Генерал Украины Николай Маломуж рассказал Апострофу, почему введение военного положения себя не оправдало и кто должен понести наказание

Нова спроба України форсувати Керченську протоку: як змусити Росію відступити

Военный обозреватель Александр Коваленко рассказал Апострофу, как Украине защитить свои военные суда, которые снова попытаются пройти через Керченский пролив