У середу, 26 грудня, о 14:00 завершилась дія воєнного стану, який тривав місяць. Чи виправдав себе цей крок, "Апостроф" запитав у екс-глави Служби зовнішньої розвідки України, генерала армії України МИКОЛИ МАЛОМУЖА.
- Сьогодні завершено воєнний стан. Порошенко вже заявив, що це його принципове рішення. Чи потрібно було вводити воєнний стан місяць тому? Наскільки він був потрібен для України?
- Я прямо скажу, що навіть на період обстрілів наших моряків і затримання катерів це не було підставою для введення воєнного стану. А посилити наші бойові позиції, особливо в районі Азовського моря – все це передбачається відповідним регламентом і законодавством України.
Тобто не було необхідності вводити воєнний стан на території десяти областей. Це підтверджують і військові експерти, і наші закордонні партнери, які висловилися проти того, що воєнний стан має бути введений по всій державі, що мають скасувати вибори і порушувати конституційні права громадян. Ще перед введенням воєнного стану на Заході висловили свої застереження. Тому і наші експерти, і багато закордонних заявляли, що реальних передумов для введення воєнного стану не було.
Посилити боєготовність на пріоритетних напрямках – це потрібно. Але виключно в рамках діючого законодавства. Адже у нас постійно йдуть бойові операції на сході. І в форматі, визначеному законодавством, можна було посилювати наші війська в районі Азовського моря. Але вводити воєнний стан для підвищення боєготовності? Ця модель і так працює. А якщо говорити щодо обмеження прав людини – то такі умови ставилися. Правда, під тиском міжнародних партнерів і громадських організацій цього не сталося у повній мірі.
Тому враховуючи, що не було надзвичайних ситуацій для воєнного стану, стає зрозуміло, що ті органи влади і управління, які повинні виконувати свої функції в рамках воєнного стану, виконували їх лише номінально. Тобто перевіряли відповідну боєготовність, підвищення готовності до можливого проведення збройного конфлікту – все це могло проводитися в режимі зобов’язань або регламентів Збройних сил України.
Крім того, наші міжнародні партнери неодноразово заявляли, що в даній ситуації не потрібно продовжувати воєнний стан. На це вказували Могеріні, Волкер, ще раніше Помпео, та Меркель. Вони неодноразово наголошували, що воєнний стан не обов’язково було вводити.
Ще один показовий момент. Протягом 5-6 днів дії воєнного стану окремі державні діячі просто щезли – ми їх не бачили на роботі, у публічній сфері. А вони згідно з законом про воєнний стан повинні щоденно бути на роботі – з ранку до ночі і цілодобово. Це не їхні хотіння, а зобов’язання. І це ще один, нехай і суб’єктивний фактор, який показує, що керівники, які відповідали за його введення, практично не дотримувалися цього режиму. Де вони були? Ось на засідання РНБО розповідають, що багато проведено. Але де вони були і що робилося, коли були свята? Відпочивали. Ось таке відношення до того, що приймалося. Тобто є якась зовнішня мотивація, а є реалії вказують на те, що особливого нічого не відбулося, а уповноважені особи фактично вищого рівня навіть не демонстрували свою реальну участь в дні, коли був введений воєнний стан. Це ще один фактор того, як відносилися до воєнного стану.
- Тобто воєнний стан зараз не був потрібен Україні?
- Практично ні. Підвищення боєготовності потрібно, особливо по критичних точках. Але це проводиться не в рамках воєнного стану.
А ввести воєнний стан для того, щоб були передумови перенести вибори (що не вдалося), або обмежити права людини – ось це якраз не потрібно. А мотивації, що введення воєнного стану було потрібно для приведення військ у боєготовність? Все це проводиться в рамках діючого законодавства без введення воєнного стану. Я це заявляю чітко, як військовий.
Підготовчі навчання українських резервістів після впровадження воєнного стану, 8 грудня 2018 рік
Підготовчі навчання українських резервістів після впровадження воєнного стану, 8 грудня 2018 рік
Підготовчі навчання українських резервістів після впровадження воєнного стану, 19 грудня 2018 рік
Підготовчі навчання українських резервістів після впровадження воєнного стану, 19 грудня 2018 рік
Підготовчі навчання українських резервістів після впровадження воєнного стану, 19 грудня 2018 рік
- У якому випадку варто запроваджувати воєнний стан?
- Якщо ми говоримо про введення воєнного стану, то це або пряма агресія, тобто реальна системна загроза, як було під час Іловайська, або передумова нового глобального наступу, який передбачає розгортання широкомасштабних операцій, або загроза широкомасштабних операцій. Тобто якщо ми отримуємо дані, що йде підготовка операцій з наступу, захоплення територій. Фактично це вже передумова для війни або війна. Саме ці передумови передбачають введення воєнного стану.
Ми щоденно бачимо у нас на сході обстріли, поранення і вбивства наших військових – але ж на це не реагуємо введенням воєнного стану. А тут одразу зреагували на затримання кораблів у Азовському морі. Хоча це фактично та ж ситуація, яка відбувається на сході.
Дії агресора треба адекватно оцінювати, задіяти міжнародні механізми, щоб не допускати цього. І знаючи, що в Керченській протоці буде напружена ситуація, треба не просто направляти кораблі напролом, а відпрацьовувати всі механізми забезпечення безпеки наших суден, особливо моряків. А цього не відбулося. Звісно, міжнародне право передбачає те, що ми вільно рухаємося цими територіями. Але є реалії, які відомі і політичному керівництву, і спецслужбам, і військовикам – Росія реагуватиме агресивно. І у даній ситуацій треба було упередити такі дії. Тобто якщо є загроза, треба адекватно реагувати, а не йти напролом, після чого говорити, що у нас воєнний стан.
Що ми маємо у підсумку? Постраждали моряки, захоплені кораблі і маємо передумову для конфронтації.
