Ситуація з захопленими Росією українськими моряками залишається незмінною - їх продовжують незаконно утримувати у в'язниці в Москві. Що Україні та її західним партнерам слід робити для їх звільнення і який консенсус має Захід - про це "Апострофу" розповів правозахисник, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров.
Експертне співтовариство вже має консенсус з питання захисту українських моряків – з нашого боку взагалі немає суперечок. Цю позицію також підтримує міжнародна спільнота. А саме: що ці моряки є військовополоненими, ніякі вони не порушники державного кордону РФ, ніякого кримінального злочину вони не вчиняли.
Оскільки вони військовополонені, то всі відповідні заходи, які випливають з цього статусу, мають бути виконані. Тобто до них треба ставитися відповідно до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року: тримати їх окремо від кримінальних злочинців, не у слідчих ізоляторах тощо.
Офіс прокурорів Міжнародного кримінального суду в Гаазі вже неодноразово висловлювався з цього приводу і дійшов висновку, що теперішній воєнний конфлікт між Україною та Росією, збройний конфлікт в Криму, є міжнародним. Що би там не казала Росія, але з точки зору міжнародного права моряки є військовополоненими. Крім того, цю думку підтримують міжнародні інституції, вимагаючи відповідного ставлення і звільнення моряків.
Росія цьому опирається. Їй вигідно їх розглядати як предмет політичного торгу, за який можна щось отримати. Саме тому суд може відбутися лише через рік. Хоча, навіть якщо пристати на хибну російську точку зору, там немає що розслідувати – це все вигадки.
Дивіться: У мережі з'явилося відео потужного флешмобу військових на підтримку в'язнів Кремля
З одного боку, слід посилювати тиск на Росію з цього питання. І тут є багато союзників, бо США, Німеччина та Франція вважають моряків військовополоненими і вимагають їхнього звільнення. Трамп навіть не хоче зустрічатися з Путіним і саме звільнення висуває як умову для зустрічі. Цей тиск треба посилювати на всіх рівнях.
З іншого боку, мабуть, треба шукати якісь можливості для компромісу. Якщо для нас головний пріоритет – це звільнення цих 24 людей, то ми маємо шукати діалогу з цього приводу, умов, на які піде РФ. Є, безперечно, й червоні лінії, через які нам не можна переступати.
В Україні засуджені за скоєні злочини три сотні громадян РФ. Можна спробувати влаштувати обмін. Але треба дивитися, за що саме вони засуджені. Якщо це тяжкі або особливо тяжкі злочини, цих росіян не можна обмінювати – вони мають відповідати за свої вчинки.
Однак політичні обміни завжди були в таких випадках. Свого часу так обміняли багатьох радянських дисидентів. Наприклад Володимира Буковського на [лідера Комуністичної партії Чилі] Луїса Корвалана. Тобто потрібно вести політичні перемовини і домагатися звільнення.
