З нового року на Донбасі активізувалися бойові дії. З української сторони знову зростає кількість убитих та поранених. У зв'язку з цим було скликано засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ), в якій, несподівано для української делагації, взяв участь заступник голови Адміністрації президента Росії, учасник "нормандського формату" на рівні радників Дмитро Козак. Що стало причиною появи соратника російського президента Володимира Путіна та чого домагається Кремль, в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповів представник України в робочій групі з політичних питань ТКГ в Мінську Сергій ГАРМАШ.
— Через нове загострення бойових дій на Донбасі було скликано засідання ТКГ. В одному з останніх засідань взяв участь заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак. Що сталося на засіданні? Чому раптом була така реакція з російської сторони, і чи намагалася вона знову змусити Україну до діалогу з терористами?
— Ви абсолютно правильно пов’язали ці два фактори: загострення на фронті та справді несподівана участь Козака в переговорному процесі. Раніше він не з’являвся на ТКГ. Я думаю, що Росія, не отримавши потрібного їй ефекту в ході переговорів, починає активізацію бойових дій на фронті, оскільки це її єдина можливість дієвого тиску на Україну.
Те, що сталося на переговорах, показує нервозність російської сторони. Росія намагається якомога швидше нав’язати нам прямий діалог зі своїми маріонетками з ДНР і ЛНР для того, щоби зняти із себе відповідальність за агресію на сході України. Той же дзвінок Путіна Байдену й тональність їхньої розмови, коли один називає це агресією, а інший внутрішнім українським конфліктом, показує нервозність у Кремлі в цілому щодо України й щодо Донбасу.
Про що, власне, говорив Козак? Він говорив про те, що "нормандська четвірка", яка має засідати на рівні зовнішньополітичних радників, розробляє рекомендації про послідовність дій із виконання Мінських угод. Ми розуміємо, що Росія завжди виступала і виступає проти таких рекомендацій на рівні "нормандської четвірки", оскільки вони будуть зобов’язувати й Росію до якихось дій. Але якщо ці рекомендації розробляються, якщо Росія в особі Козака цей факт визнала, то під впливом єдиної позиції Німеччини, Франції та України такий документ справді готується.
Козак просто спробував змістити акценти. Він намагався заявити, що це будуть рекомендації, а не керівництво для дій ТКГ. Він сказав, що "нормандська четвірка" не має права втручатися у внутрішні справи України. Це смішно, чесно кажучи, з огляду на те, що Мінські угоди були підготовлені якраз "нормандською четвіркою", і на їхньому виконанні Росія наполягає. У її інтерпретації. Тому можна робити висновок про те, що це комплекс факторів, який показує, що Росія зараз почуває себе в питанні Донбасу, не надто впевнено. Вона намагається форсувати спроби направити діалог у потрібне їй русло.
— Чи може це означати, що українська сторона перехопила ініціативу на зустрічах у Мінську, і тому Москва так зараз реагує?
— Чесно кажучи, я б не надавав такого значення зустрічам саме в рамках Тристоронньої контактної групи в Мінську. Все ж таки для нас є більш обов’язковими рішення рівня "нормандської четвірки". І для нас це в політичному плані цікавіше і краще, оскільки в "нормандському форматі" немає ОРДЛО, але є Німеччина та Франція. І вони запитують із Росії, як зі сторони конфлікту.
На рівні ТКГ є ОРДЛО, і немає Німеччини та Франції. Росія робить вигляд, що вона посередник, а не учасник конфлікту. Тому говорити про перехоплення ініціативи я б не став. Швидше, це оборонна позиція, коли ми просто не пропускаємо ворога і його наміри захопити якісь стратегічні висоти. Я умовно кажу, образно. Все ж таки рішення приймаються трохи на іншому рівні.
— Коли, на вашу думку, слід очікувати зустрічі радників у "нормандському форматі"? Кажуть, що дата нібито перенесена.
— У мене немає такої інформації. Принаймні, ми очікували, що вона відбудеться до наступного засідання ТКГ. На рівні підгруп воно планується 2 лютого, а на рівні ТКГ — 3 лютого. Я сподіваюся, що так воно й буде.
— А що про загострення кажуть представники ОРДЛО? Вони виправдовуються, або вони посміхаються й мовчать, чекають, коли за них відповість Кремль?
— Кремль, на жаль, не відповідає на ці питання. Знову ж таки, через позицію ОБСЄ ніхто не ставить ці питання перед ними. Дійсно, відповідають представники Кремля з "ДНР" та "ЛНР". Ось так правильно буде їх називати. По-різному говорять.
По-перше, вони звинувачують Україну в обстрілах. Хоча, як потім показують документи та фотографії, ці звинувачення часто є абсолютно голослівними й ними інспірованими. Тобто, коли вони говорять, що зруйнована будівля, то потім ми отримуємо фотографії цих руйнувань, і видно, що там просто акуратно зняли лист шиферу. Його навіть не спробували поламати, а просто зняли. І це вони показують, як обстріл. Тому є різні випадки.
Останні обстріли наших позицій, я думаю, пов’язані з банальною помстою. Було заявлено, що після нового року був убитий один із бойовиків "ЛНР". Я думаю, що це була саме їх відповідь на цей, як вони розцінюють, акт агресії. Знову ж таки, це моя версія. Природно, цього ніхто не говорить прямо.
— Між представниками Кремля в "Л/ДНР" і самим Кремлем бувають розбіжності в подачі інформації?
— Ні. Там усе заздалегідь узгоджено. Я не пам’ятаю, щоби Росія хоч раз стала на бік України, хоча вона й каже, що є посередником. Вона однозначно стоїть тільки на стороні представників Кремля з ОРДЛО. Там розбіжностей не буває.
