Минулого тижня у Краснодарському краї Російської Федерації страшенна повінь спричинила руйнівні наслідки - зруйновані мости, затоплені містечка і села. Повінь утворилася внаслідок сильних дощів. "Апостроф" поцікавився у еколога Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" Олексія Василюка, чи загрожує такий сценарій Києву. Виявилося, що все можливо...
Будь-яке лихо, яке для природи є звичним процесом, для нас називається стихійним лихом. Воно викликається певними обставинами. Тобто вчора паводку чи підтоплення не було, а завтра все може бути. І в кожному окремому випадку причини цьому різні.
У цьому сенсі Київ є специфічним містом. Про можливі паводки у столиці ми говоримо, починаючи з 2008 року. Але, звичайно ж, ніяких зрушень немає – ніхто не зноситиме будинки наших політиків і можновладців у Конча-Заспі. Це очевидно.
Але в чому наше пояснення загрозливої для Києва ситуації? У середньому раз на 30 років у Дніпрі відбувається великий паводок. Востаннє такі паводки траплялися у 1970 і 1971 роках – це навіть більше, ніж 30 років тому. І останній паводок добряче затопив лівий берег. Тоді ще фактично лівий берег столиці не був забудований і село Троєщина так затопило, що будинки стояли у воді до дахів. За одну секунду часу тоді через Дніпро проходило у 30 разів більше води, ніж зазвичай. І за той час вода розлилася туди, де зараз знаходиться житлова зона. Така вода зносить все, крім великих дерев.
Зараз вся заплава Дніпра зайнята водосховищами, які затопили все те, що раніше було природною заплавою. Тобто було русло такої ширини, як зараз у столиці. У наш час Київ залишається одним з небагатьох фрагментів русла Дніпра, де ми можемо побачити реальну ширину річки. А всі водосховища є по суті піднятим рівнем, який затопив заплави Дніпра.
Небезпека від Десни
Коли може статися паводок? Будь-коли, коли йде багато дощів. Або після зими, коли земля спочатку промокла, а потім замерзла, а після різкого потепління сніг тане, але не йде в замерзлу землю. І коли сходить паводок на Дніпрі і на Десні – тоді саме у Києві може відбутися найбільший паводок в Україні. Обидві річки течуть із заболочених регіонів Білорусі і Росії, де більше снігу. І тому такий паводок може статися будь-коли.
Коли ми про це говорили у 2008 році, то тоді за вказівкою Азарова дуже спустили воду у Київському морі, щоб уникнути затоплення Конча-Заспи. Тоді існувала ймовірність паводку, і в Кабміні вирішили таким чином урятувати помешкання можновладців, внаслідок знищили дуже багато риби у Київському морі. Тоді ще пощастило, що на Київ не потік радіоактивний мул, який лежить на березі Київського водосховища.
Звісно, зараз частково можна керувати водами Дніпра, оскільки існує каскад водосховищ. Наприклад, почати різко спускати водосховища, які знаходяться нижче. Але ж нижче Каховки водосховищ нема – в такому разі затопить всі села, які стоять на берегах Дніпра нижче Каховки. А там ніхто за це не подякує, у них і так там постійно відбуваються підтоплення. І якщо ще на кілька метрів поспускати водосховища, то там взагалі все попливе. Але то вже не Київ – там небагато людей живе. Відповідно, якщо зменшити рівень води наперед, то можна уникнути паводку. Але це непроста задача.
Але, навіть якщо це все зробити – то є ще Десна, яка нерегульована. І якщо великий паводок станеться, то вода через Троєщину потече на лівий берег Києва.
Свого часу ми моделювали ситуацію – що буде, якщо води прийде стільки, як у 1970 році. В результаті наших підрахунків виходить наступна картина – затоплюється майже весь лівий берег, весь Поділ, Оболонь.
Повінь в Києві, 1970 рік. Вид на Дніпро з моста ім. Є. Патона
Повінь в Києві, 1970 рік. Вулиця Раїси Окіпної
Повінь в Києві, 1970 рік. Русанівка
Повінь в Києві, 1970 рік. Станція метро Гідропарк
Повінь в Києві, 1970 рік. Біля станції метро Гідропарк
Повінь в Києві, 1970 рік. Біля станції метро Гідропарк
Повінь в Києві, 1970 рік. Гідропарк
Повінь в Києві, 1970 рік. Станція метро Гідропарк
Повінь в Києві, 1970 рік. Станція метро Гідропарк
Повінь в Києві, 1970 рік. Станція метро Гідропарк
Повінь в Києві, 1970 рік. Гідропарк
І головне – чому саме для Києва це більш критична загроза, ніж для будь-якого іншого міста? Це пояснюється тим, що коли вода доходить до Києва, вона хоче розлитися у заплавах. Але на лівому березі дуже високі Позняки і Осокорки - мається на увазі, там значно вищий рівень берега, ніж на Дарниці чи Троєщині - а на правому березі високо підняті намиті ділянки в Конча-Заспі. Це значить що чітко на півдні Києва воді розлитися буде ніде, оскільки лишається тільки саме русло. І тому якщо в якийсь момент з півночі на Київ піде велика вода, то буде ефект "горлечка пляшки" – вода не встигатиме проходити. Це значить, що саме в межах Києва рівень води почне різко підніматися саме через те, що вона не встигає пройти через русло. Саме це й спричинить затоплення у Києві.
Я не можу сказати, що це точно станеться в наступному році або через рік, але історія показує, що багато разів у минулому це ставалося. Відповідно, було б абсурдом сказати, що цього точно не станеться в наступні роки.
Що чекає на Конча-Заспу
Найімовірніше, що вода просто розмиє ці намиті береги. Адже всі ці береги у Конча-Заспі – це просто купа піску. От уявіть собі, як поводиться пісок, коли діти на пляжі граються, а потім піщані замки змиває вода. А це точно той самий пісок з русла Дніпра, просто набагато більша купа, на якій стоять будинки. Тобто якщо буде паводок, то в результаті залишаться стояти будинки на сваях, або ж і вони обрушаться. Пісок же там нічим не закріплений – гора піску великою площею (від Києва до Козина), яку дуже легко розмиє велика вода.
Конча-Заспа абсолютно не захищена від великої води. Сенс намиву берегів – боротьба з підтопленням. Тобто якщо води стає трохи більше, то в їхньому дворі сухо. Але якщо води буде значно більше, щоб вона почала текти поверх цього - то вона просто розмиє пісок. Таким чином, один паводок спокійно змиє всю Конча-Заспу – це реальність. Просто ми живемо в період, коли останній великий паводок був ще до утворення Канівського водосховища у 1976 році.
І ми взагалі точно не знаємо, що буде з Києвом, якщо прийде велика вода.
Варто зазначити, що під час великих паводків ландшафт настільки швидко міняється, що такі річки як Дніпро і Десна неодноразово міняли русло. Наприклад, якщо подивитися на карту Десни, то навколо річки - тисячі озер. А кожне з цих озер – це шматок колишнього русла. Наприклад, половина Труханового острова – ділянка, намита одним паводком 1917 року.
Як врятувати Київ
Було б непогано повернути Конча-Заспу у природний стан і дати можливість воді там розливатися, а не утворити "пробку". Але ж як змусити наших можновладців забрати свої будинки звідти? Ніхто ж цього не захоче робити.
У будь-якому разі, природа переможе, але ще не настав той рік, коли це станеться. Ми ж зараз бачимо, що клімат змінюється і стає непередбачуваним. Тому абсолютно нереально вгадати, що буде через рік-другий. Сюрпризи можуть бути кожного дня. Але якщо у минулому столітті паводки були кілька разів, то було б абсурдним сказати, що у цьому столітті цього не станеться.
