В кінці 19 сторіччя світ потерпав від епідемій, а вчені активно працювали над винайденням вакцин. У 1894 році німецький бактеріолог Еміль Берінг створює протидифтерійну сироватку. Новина про успіх німецького вченого надихає київських меценатів на ідею створення в Києві Бактеріологічного інституту. Довго чекати не прийшлось - будівля інституту була зведена в Києві в 1896 році за рекордні 6 місяців. Не дивлячись на швидкість робіт, будівля, побудована в стилі "неоренесанс" вийшла неймовірно красивою, за що отримала статус "храма науки".
Пам'ятка архітектури
Шикарно оздоблений фасад, розкіш інтер'єрів та статус пам'ятки архітектури - далеко не все, що робить цей будинок особливим. Тут творилася наука, розроблялися сироватки та вакцини, проводилися масові вакцинації. Наука перемагала середньовічні хвороби. Здавалося, час страшних епідемій минув, але зараз людство знову потерпає від пандемії. І поки розвинені країни займаються створенням власної вакцини від COVID-19, Україна не тільки втратила можливість власними силами протидіяти коронавірусу, але і нездатна підтримувати пам'ять про будинок, який є символом наукових досягнень в цій боротьбі.
Двоповерхова будівля на вулиці Амосова 9 пережила громадянську війну та дві світові війни. Але, не дивлячись на страшні наслідки війни, будівлю оберігали та ремонтували, розуміючи її важливість та цінність. Сьогоднішній стан пам'ятки мав би бути прикрасою міста і яскравим зразком своєї епохи, але натомість будівля символізує неспроможність влади оберігати нашу культурну спадщину.
"Числені сліди руйнації під впливом зовнішнього середовища по всіх фасадах: лущіння тиньку, фарби, руйнування декоративних елементів. На цокольній частині - грибок. На дворових фасадах відсутність скла в деяких вікнах. Водостічні труби та відливи частково відсутні, частково зламані і не виконують свої функції. На карнизі головного фасаду на великих по довжині ділянках не тільки відсутній шар тиньку, що створював декоративний профіль, і видно цегляну основу, а і почалася руйнація цеглин (випадіння, тощо). Особливо це помітно на правому ризаліті. Так само вкриті тріщинами і знаходяться в аварійному стані елементи аттику", - зазначається в описі пам'ятки за 2016 рік.
За чотири роки нічого не змінилося. Це можна побачити по фотографіях, які були зроблені Олександром Гончаровим у січні цього року.
Бактеріологічний інститут на Байковій горі
Бактеріологічний інститут, пам'ятка архітектури
Табличка пам'ятника архітектури
Головний вхід
Античний орнамент
Сквер біля бактеріологічного інституту
Фасадна частина будинку
Окна інституту
Декор
Дата заснування інституту
Бактеріологічний інститут на тлі новобудов
Фасад та торець будівлі
Зовнішній вигляд Бактеріологічного інституту
Зовнішній вигляд пам'ятки архітектури
Старі двері
Автентичні дерев'яні сходи та балюстрада
Внутрішній інтер'єр захоплює своєю красою і жахає своїм станом.
Нова фірма - старі власники
Певний час за стан будинку відповідала велика фармацевтична компанія ПАТ "Біофарма", але у 2017 році право власності на будинок набуває інша фірма - ТОВ "Дубовий яр-ріелті". І хоча юридично це різні компанії - власником ПАТ "Біофарма" та ТОВ "Дубовий яр-ріелті" є одна і та сама кіпрська фірма - "Ніобера Інвестментс Лімітед", власниками якої є екс-нардеп від Партії регіонів Василь Хмельницький та міністр інфраструктури часів Януковича Костянтин Єфименко.
Нова компанія зі старими бенефіціарами взяла на себе зобов'язання відремонтувати та відреставрувати будівлю - відповідний охоронний договір було укладено з Департаментом охорони культурної спадщини. В договорі зазначено, що власник зобов'язаний погодити всі ремонтно-реставраційні роботи з Департаментом. Але за результатами обстеження будівлі Бактеріологічного інституту було встановлено, що пам'ятка архітектури перебуває в незадовільному стані. Департамент зазначив, що не отримував від власника жодних науково-проєктних документів щодо реставрації, через що чиновники склали припис з відповідними пам'яткоохоронними вимогами.
Ми також перевірили інформацію про стан пам'ятки архітектури та переконалися, що ремонтно-реставраційними роботами там і не пахне. На сьогодні будівля залишається в жахливому стані, про що свідчать фотографії, зроблені нашим фотокореспондентом в серпні 2020 року.
Що чекає на будинок далі? У відповіді департаменту зазначається, що у разі невиконання вимог припису власником будинку, Департаментом будуть вжиті заходи реагування, відповідно до вимог чинного законодавства. В цьому випадку мова йде про 21 статтю Закону України "Про охорону культурної спадщини", яка передбачає викуп пам'ятки державою, у випадку, якщо власник пам’ятки не вживе заходів щодо її збереження.
Єдиний випадок відчуження пам'ятки архітектури
Як виглядає результат викупу державою пам'ятки архітектури ми можемо побачити на прикладі садиби за адресою Набережно-Хрещатицька вулиця, 19. Це єдиний випадок застосування 21 статті закону "Про охорону культурної спадщини", який можна знайти в Єдиному реєстрі судових рішень.
Садибу було віддано у приватну власність, після чого влада у 2009 році почала процес відчуження на підставі умисного руйнування та пошкодження об’єкта культурної спадщини з боку власника. У 2015 році Національна поліція порушила кримінальну справу щодо незаконного заволодіння будинком шляхом шахрайства та підробки документів, через що у 2019 році Печерський суд міста Києва наклав на будівлю арешт. За весь цей час будинок так і не перейшов у власність держави.
Що ми маємо у підсумку, через 11 років судової тяганини, можна побачити на фотографіях нашого фотокореспондента Олександра Гончарова - спотворена власником садиба не ремонтується, демонструючи, як казав чинний президент України Володимир Зеленський "імпотенцію влади".
Тонкощі законодавства
Невже Бактеріологічний інститут чекає та сама історія? Свою думку на проблему збереження Бактеріологічного інституту висловив головний спеціаліст відділу моніторингу зон охорони управління охорони культурної спадщини та історичного середовища Олександр Гудзь. Як розповів журналісту "Апострофа" головний спеціаліст, проблема охорони пам'ятки полягає в неможливості примусового відчуження пам'ятки через недоліки законодавства.
"В законі прописано, що у випадку, коли власник не виконує свої обов'язки, то, відповідно до закону, дана пам'ятка має бути відчужена у рахунок держави. Це означає, що пам'ятка переходить в підпорядкованість Фонду державного майна і кошти за пам'ятку має платити бюджет держави. Департамент є виконавчим органом Київської міської ради, ми не керуємо бюджетом міста Києва і не можемо за кошти бюджету міста викупляти будь-що в дохід держави", - повідомив Олександр Гудзь.
Також Олександр Гудзь розповів, що Департамент спільно з депутатами вже давно подали проєкт закону №8202 щоб змінити законодавство. Це мало б дозволити викуповувати будинки у недобросовісних власників у комунальну власність.
"Кожного разу це питання відкладається і відкладається, проєкт закону і комітети проходив, і був проголосований за основу, але наші депутати затягують це питання, а потім нардепи змінюються і починається все з початку", - розповів "Апострофу" головний спеціаліст.
Дійсно, чинне законодавство не дозволяє примусово викуповувати пам'ятки архітектури у комунальну власність. Проте відомо про два проєкти закону, які могли б це змінити.
Проєкт закону №8202
Законопроєкт 8202 передбачає викуп пам'яток архітектури у комунальну власність та був навіть проголосований за основу, але після зміни парламенту вже півтора роки чекає на розгляд у другому читанні. Цікавимося його долею в одного з ініціаторів законопроєкту - діючого народного депутата Миколи Княжицького.
"Потрібно, щоб комітет прийняв проєкт закону з перехідних і включив його у розгляд. Я працюю в профільному комітеті, але якщо раніше я його очолював, то зараз я просто один з його членів. Там є керівник, який представляє більшість і більшість голосів дає партія "Слуга народу", тому це від них буде залежати. Ми планували виносити законопроєкт на розгляд, просто у голови комітету Олександра Ткаченка не було політичної волі розглядати його", - повідомив журналісту "Апострофа" Микола Княжицький.
За поясненнями ми звернулися до Олександар Ткаченка, який наразі очолює Міністерство культури та інформаційної політики. Міністр вважає законопроект 8202 непрозорим та неефективним.
"Почнемо з того, що це не є правдою (йдеться про політичну волю - ред.). Щодо моєї позиції - необхідні комплексні зміни, а не точкові. Я згоден з висновком експертного управління Верховної Ради по цьому законопроекту на той час. Проект не містить переконливих аргументів, які б засвідчували його прийняття, містить повтори, неоднозначний в трактуванні. Міністерство культури тоді також виступало проти.
Законопроект 8202 не закладав прозорих та ефективних механізмів викупу або відчуження пам’ятки. Натомість пропонував виключно ті рішення, які не можуть бути реалізовані чи закладені в пам’ятко-охоронне законодавство. Зокрема, у пропонованій редакцій 8202 при продажу пам’ятки об’єкта культурної спадщини - суд зобов’язує продавця продати об’єкт місцевій владі. Але фінансові зобов’язання органів охорони спадщини місцевого рівня не передбачені. До того ж не врегульовано питання, яким чином виконувати ці зобов’язання. Тобто прозорість у врегулюванні відсутня. Тому винесення його на розгляд викликало б ризики для контролю над захистом культурної спадщини.
Натомість МКІП вже провели публічне обговорення і наразі готуємо до презентації законопроект по збереженню традиційного характеру середовища (тобто спадщини) та протидії хаотичній забудові. Він підходить до питання комплексно, пропонуючи системні зміни. У ньому також запропоновано зміни до статей 20-21 Закону «Про охорону культурної спадщини». Вони передбачають чіткий, прозорий та ефективний механізм викупу пам’яток на користь місцевих громад, забезпечуючи подальші гарантії для збереження пам’яток", - пояснив свою позицію Олександр Ткаченко.
Проєкт закону від Міністерства культури та інформаційної політики
Наразі Міністерством напрацьований законопроєкт "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження традиційного характеру середовища та протидії хаотичній забудові", який також надає можливість примусового відчуження пам'яток архітектури у комунальну власність. Як повідомляє МКІП, проєкт закону знаходиться на стадії погодження з іншими міністерствами, асоціаціями, фаховими колами та іншими зацікавленими органами.
Законопроєкт від МКІП був внесений в план роботи Ради і в червні цього року опрацьовувався в комітеті.
Скріншот
Скоріше за все, саме цей нормативно-правовий акт вирішить подальшу долю Бактеріологічного інституту та інших пам'яток архітектури й тому потребує прискіпливої уваги від фахівців та громадськості.
Висновки
На сьогодні законодавство не передбачає ефективного механізму захисту пам'яток архітектури, які знаходяться у приватній власності - примусовий викуп пам'ятки неможливий через юридичну колізію.
Чи зможе у підсумку законодавство захистити Бактеріологічний інститут та інші пам'ятки архітектури судити зарано - надто багато правок може бути внесено в документ перед тим, як він буде проголосований і з'явиться на столі президента для підпису. Але той факт, що питання охорони культурної спадщини підіймається на рівні законопроєкту та обговорюється в комітеті, дає невелику надію, що пам'ятка архітектури все ж таки буде збережена.
