RU  UA  EN

Вівторок, 18 лютого
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
24.20
Суспільство

Ліга чемпіонов 2019/20: новини, результати, відео

Машиністи замість юристів: як в Україні відродити робочі спеціальності

Роботодавці готові наймати людей без досвіду і платити їм хорошу зарплату

Роботодавці готові наймати людей без досвіду і платити їм хорошу зарплату Фото: unian

В Україні існує великий дефіцит фахівців робітничих професій, незважаючи на те, що роботодавці готові наймати людей без досвіду і платити їм при цьому непогану зарплату. "Апостроф" розбирався, чому виникла така проблема, і як можна її вирішити.

В Україні існує дефіцит фахівців робітничих професій. Це - незаперечний факт, про який кажуть усі. За статистикою, на сьогодні кількість власників вузівських дипломів більш ніж у п'ять разів перевищує число тих, хто закінчив професійно-технічне училище. І, якщо в європейських країнах професійну освіту отримують близько 50% випускників шкіл, а в деяких - усі 70% і навіть більше, то в Україні таких близько 15%.

Історичний казус

Що ж сталося? Частково це пов'язано з тим, що після розвалу СРСР вітчизняна економіка почала занурюватися в глибоку кризу, в результаті чого багато підприємств, на яких працювали мільйони людей, стали закриватися (а ті, що не закривалися, простоювали через відсутність замовлень, і там не платили зарплату). І всі ці мільйони працівників були змушені шукати інші способи заробітку.

Крім того, з перших років незалежності в суспільстві вкоренилася думка, багато в чому правильна, що хорошу зарплату може забезпечити вища освіта, а тому більшість українських випускників шкіл щорічно поповнюють лави студентів в надії отримати заповітний вузівський диплом. В результаті в країні мільйони нікому не потрібних юристів, менеджерів, маркетологів, а, наприклад, кваліфікованого робітника на виробництво знайти дуже складно.

Як розповіли "Апострофу" в експертно-аналітичному центрі hh.ua | GRC, кадровий дефіцит присутній практично у всіх робочих спеціалізаціях.

"Так, протягом аналізованого періоду найбільший попит був на вантажників і різноробів - на одну вакансію за цими спеціалізаціями припадало менше одного резюме", - зазначили у центрі. Тільки за такими спеціальностями, як машиніст виробництва, машиніст екскаватора, зварювальник, фасувальник і штукатур кількість резюме перевищувала кількість пропозицій про роботу.

Показово, що майже половина (46%) роботодавців готова взяти на роботу співробітників з мінімальним досвідом від 1 року, а 42% компаній погоджуються на цілковитих новачків. Що стосується зарплат, то у 56% пропозицій в поточному році найчастіше фігурували цифри від 7000 до 13000 гривень, а у чверті всіх вакансій (26%) йшлося про зарплату до 20 тисяч гривень.

За словами HR-експерта сайту rabota.ua Тетяни Пашкіної, на сьогодні ситуація така, що старі виробничники йдуть на пенсію, хоч їх і намагаються всіляко утримати, а молодь не хоче йти на ці робочі місця. Чому? На багатьох виробництвах зберігається досить низька оплата праці, а також непривабливі (у порівнянні з офісом) умови роботи.

Старі виробничники йдуть на пенсіюФото: unian

"Холодно, пилова, брудно. І якщо можна цього уникнути, то люди так і роблять. Так само ніхто не відміняв шкідливі умови (на багатьох виробництвах, - "Апостроф")", - сказала Пашкіна "Апострофу".

Кваліфікація завжди в ціні

Проблема ускладнюється ще й тим, що українці масово їдуть на заробітки за кордон, а там крім програмістів, яких не так вже й багато, потрібні здебільшого представники якраз робочих спеціальностей. І їдуть, переважно, найкваліфікованіші кадри.

Самі роботодавці вкрай стурбовані ситуацією з кадрами в Україні та їх професійно-технічною підготовкою.

За словами директора з питань сталого розвитку компанії ДТЕК Олександра Кучеренка, нинішня освітня система не в змозі підготувати робітників, які відповідали б вимогам сучасного виробництва і були б затребувані на ринку праці.

"ДТЕК, наприклад, сьогодні не може знайти на ринку готових висококласних фахівців робітничих професій для своїх бізнесів: теплоенергетики, нафто- і газовидобування, електроенергетики, вугледобування. Адже для того, щоб взяти на роботу нинішнього випускника ліцею або коледжу, його необхідно доучувати, а часто, фактично, переучувати, - сказав він в коментарі "Апострофу". - Для нашої компанії пошук і підбір персоналу ускладнюється ще й тим, що ми займаємося високотехнологічним виробництвом з дуже жорсткими вимогами, зокрема, з питань безпеки праці".

У прес-службі гірничо-металургійної компанії "Метінвест" заявили "Апострофу", що сьогодні на ринку необхідно щонайменше утричі більше висококваліфікованих працівників, ніж існує за фактом.

"В Україні не готується достатня кількість фахівців дефіцитних професій, інші ж часто не хочуть проходити перекваліфікації на ці спеціальності. Людині, яка до цього не працювала на виробництві, дуже складно змінити свою ментальність і фізично важко звикнути до нових умов праці", - поскаржилися у прес -службі.

У компанії вважають, що у вирішенні даного питання могли б істотно допомогти державні програми з профорієнтації молоді, популяризації робітничих професій, а також модернізація матеріальної бази професійно-технічних навчальних закладів, підвищення стипендій для студентів профтехосвіти до рівня стипендій в закладах вищої освіти, розвиток співробітництва з центрами зайнятості (підключення каналів комунікацій центрів зайнятості для залучення співробітників, надання матеріально-технічної бази роботодавцями, стипендії від роботодавців, розширення кількості професій з урахуванням потреб роботодавців).

До основи, а потім?

"Перекіс" на ринку праці є прямим наслідком руйнування системи професійної освіти в Україні. Одна з причин такого тяжкого становища - вкрай низький престиж робітничих професій. Ця традиція "зародилася" ще в радянські часи, а в роки Незалежності тільки посилилася. Є й інші причини, впевнений експерт напрямку "Освіта" аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Микола Скиба.

Робочий державного холдингу "Укргазвидобування"Фото: unian

"Друга причина - це матеріально-технічний стан закладів професійного навчання (про що кажуть і роботодавці) і кваліфікація викладачів. Не всі, але більшість коледжів та училищ мають обладнання, яке вже давно не використовується в реальному виробництві. І виникає питання, чому можна навчитися в таких умовах? І це дуже сильно відштовхує, - сказав він в коментарі "Апострофу". - Третя причина - відсутність зв'язку з виробництвом".

Влада розуміє всю складність ситуації і навіть робить спроби її поліпшити. Так, в минулому році профільним відомством були розроблені концептуальні засади "сучасної професійної освіти", головним завданням яких була орієнтація на потреби ринку. Ці принципи, зокрема, передбачали створення мережі багатофункціональних центрів професійного удосконалення, які повинні були стати "платформою для співпраці установ ПТО (профтехосвіти), місцевих органів влади та роботодавців".

Уже цього року був ухвалений закон "Про фахову передвищу освіту", яким передбачено створення умов для поєднання власне освіти з елементами виробництва з метою підготовки фахівців дня потреб ринку праці. Крім того, передбачається, що фінансування навчання за пріоритетними для ринку професіями буде здійснюватися за рахунок держави.

Ще одним нововведенням стане те, що в заклади ПТО прийматимуть без обмеження за віком. А це значить, що нову і потрібну професію зможуть отримати і ті, хто вже досить давно закінчив школу.

Новий уряд також вирішив долучитися до вирішення проблеми профтехосвіти, вписавши її в програму своєї діяльності. Так, у програмі Кабінету міністрів профільному відомству поставлена мета, щоб випускники шкіл мали широкий вибір закладів для здобуття якісної професійної освіти з подальшим працевлаштуванням. Показником ефективності досягнення цієї мети визначено наступне: збільшення відсотка випускників шкіл, які обирають фахову (професійно-технічну і фахову передвищу) освіту після школи, як мінімум, до 45%, збільшення відсотка випускників закладів фахової (професійно-технічної і фахової передвищої) освіти, працевлаштованих в Україні через 6 місяців і 1 рік після закінчення навчання, зокрема за професією (фахом)".

Змолоду

Як все це буде втілюватися в життя (і чи буде), поки невідомо. Однак відомі методи професійної освіти, які приносять плоди. Один з них - перехід на систему так званої дуальної освіти, каже Микола Скиба.

Принцип дуального навчання полягає в тому, що теоретична підготовка здійснюється на базі навчального закладу, а практична - безпосередньо на робочому місці. Дуальна освіта зародилася в Німеччині, ставши позитивним прикладом для інших європейських країн. У цій системі активно бере участь бізнес - підприємства здійснюють "замовлення" освітнім установам на конкретну кількість фахівців, і роботодавці навіть беруть участь у складанні навчальних програм.

Екскурсія на відкритті нового заводуФото: unian

Тож не дивно, що така програма забезпечує високий рівень працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів.

Але ця система зможе ефективно функціювати лише в тому разі, якщо в навчальні заклади підуть вчитися.

"Тому, перше, що необхідно зробити - це створити реальну систему професійної орієнтації школярів в форматі дуального навчання, - вважає Тетяна Пашкіна. - Є роботодавці, які б із задоволенням проводили б екскурсію для молоді. Якщо сподобалося, можна подумати, де і які стажування організовувати, щоб діти спробували це і зрозуміли, що необов'язково на безробітних юристів вчитися".

Та й держава могла б ввести якусь систему заохочення підприємств, що беруть участь в дуальном навчанні. Наприклад, через якісь податкові чи інші пільги.

Крім того, потрібно переглянути законодавство з працевлаштування, оскільки зараз навіть на безкоштовне стажування оформити дитину не можна у зв'язку з моторошною бюрократією.

"Багато роботодавців хотіли б допомагати, але вони хочуть бачити, що є ініціатива від держави, і не буде покарання", - підкреслила Тетяна Пашкіна.

Допоможи собі сам

Є у цієї проблеми і соціальний аспект.

"З огляду на те, що рівень зарплат в українській промисловості вже не нижчий, ніж у європейських країнах, необхідні соціальні програми і взаємодія з державою щодо поліпшення інфраструктури і якості життя в промислових регіонах", - зазначили в прес-службі "Метінвесту".

Поки ж роботодавці, особливо великі, за відсутності сприяння з боку держави, самі намагаються вирішувати свої проблеми з кадрами, інвестуючи в навчання працівників значні ресурси. Так, у компанії ДТЕК функціюють 11 філій Academy DTEK на базі навчальних центрів підприємств, де щорічно проходять навчання понад 35 тисяч осіб за 206-ма робітничими професіями. Залежно від спеціалізації, навчання триває від 3 до 12 місяців. У кожній навчальній програмі дотримується баланс теорії та практики в співвідношенні 30% на 70% відповідно. На час практичного навчання за кожним таким учнем закріплюється кваліфікований наставник. А після успішного закінчення курсу новий співробітник допускається на робоче місце.

"Підкреслю, що це навчання повністю оплачується компанією ДТЕК", - сказав Олександр Кучеренко.

Крім того, ДТЕК розробляє професійні стандарти для робітничих професій.

"А створені за нашою ініціативою дві галузевих ради рецензують їх і виводять на рівень галузевих профстандартів. Важливо розуміти, що галузеві професійні стандарти є підставою для державних стандартів профтехосвіти. Це дозволяє скоротити розрив між теоретичними знаннями, які отримують "ліцеїсти" у професійно-технічних навчальних закладах, і практичними вимогами сучасного роботодавця", - зазначив представник компанії.

В "Метінвесті" також розроблено цілий комплекс заходів. Зокрема, компанія проводить регіональні та всеукраїнські конкурси професійної майстерності для школярів і студентів з робочих кваліфікацій, здійснює професійне навчання на базі своїх ліцензованих навчальних центрів, наймає на ринку праці некваліфікований персонал і навчає його в своїх навчальних центрах, реалізує дуальну форму навчання для збільшення частки практичного навчання у роботодавця.

При цьому, як розповіли в прес-службі "Метінвесту", компанія ініціює і бере участь в перегляді професійних і освітніх стандартів, приводячи стандарти підготовки в навчальних закладах до сучасних вимог роботодавців, сприяє в підвищенні кваліфікації педагогів навчальних закладів за програмами компанії, надає доступ до навчально методичної і матеріальної бази підприємств, включаючи навчальні програми, сучасні електронні навчальні посібники, тренажери і електронні симулятори.

Новости партнеров

Читайте також

Новости партнеров

Загрузка...