Фрістайліст Олександр Абраменко виявився єдиним українським спортсменом, хто виборов медаль на Олімпійських іграх-2018 у Пхьончхані.
В інтерв'ю "Апострофу" олімпійський чемпіон у лижній акробатиці поділився емоціями від перемоги, розповів про плани на майбутнє, назвав тривожний момент в українському фрістайлі та висловив свою точку зору про те, чи потрібно українським спортсменам бойкотувати змагання в Росії.
- Сашко, ви вже звикли до уваги та всіх цих привітань?
- Так. Уже навіть дратує трохи (посміхається).
- Які плани на найближчий час?
- Зараз кінець сезону, буду відпочивати. Взагалі немає ніяких планів. Я починаю свій день з дзвінка і закінчую тим же. Не було ще часу відпочити і все переосмислити.
- До травня плануєте відпочивати?
- Звичайно!
- З чим збираєтеся йти в наступний сезон? Про що мрієте після олімпійського золота?
- Хочу медаль чемпіонату світу. Для колекції.
- Відкриєте вдома кімнату для трофеїв?
- Так (посміхається).
- Зараз багатьох цікавить, чи збираєтеся ви на Олімпіаду-2022 у Пекін?
- Олімпійський сезон - дуже тривалий період. Таке загадувати взагалі не можна. Але мені б однозначно хотілося, а там час покаже.
- Чи є гідний резерв, який зможе претендувати на такі ж високі результати?
- На даний момент, на мій превеликий жаль, немає нікого такого ж рівня. Навіть мінімум такого ж рівня і близько нікого немає. Це дуже сумно. Якщо ніяких баз не будуватиметься, не розвиватиметься спорт, то, на жаль, і майбутнього у цього спорту не буде. Якщо я закінчу кар'єру, то фрістайл, зокрема акробатика, так само закінчить своє існування в Україні.
- Після вашої перемоги одним з найпопулярніших кадрів стала фотографія спортивного комплексу в Миколаєві, де ви починали займатися спортом. Його ще можна якось відновити, як вважаєте?
- Якщо відновлювати - то тільки для дітей. Для мого рівня там не вийде створити умови, щоб тренуватися нормально. Як би його не намагалися відновлювати. Щоб професійно тренуватися і готуватися до міжнародних змагань удома, треба побудувати повністю сучасний комплекс.
- Ви готові брати участь у тому, щоб ініціювати будівництво таких баз? Чи це не ваша турбота?
- Це не моя компетенція. Повинна бути ініціатива від країни. Що я можу зробити? Що від мене потрібно було, я вже зробив, вигравши золоту медаль Олімпіади і гідно представивши країну. А далі, якби я навіть хотів, я не знаю, як це треба робити.
- Що все ж має статися для того, щоб фрістайл повноцінно відродився?
- У нас є всі природні умови. Але елементарно потрібні місця, де була б можливість тренуватися, потрібні місця, де можна вирощувати нових чемпіонів. Без цього розвиток просто неможливий. Без цього всі інші розмови марні.
- Небагато хто сподівався на золоту медаль саме у фрістайлі. Завдяки чому вдалося досягти такого результату, ви як думаєте?
- Багато хто зараз запитує про це. Я сам сподівався на "бронзу" або "срібло", оскільки була сильна конкуренція. Але вийшло показати найкращий результат. Це все стара школа. Тобто завдяки старій школі зараз є результат. Тому, якщо зараз не буде нічого нового зроблено, результату подальшого вже чекати не варто. З іншим то все нормально, он сніг ще лежить. Вже весна, а сніг лежить. Які можуть бути проблеми?
- Вас зараз всіляко вітають, дарували багато всього. А з боку держави якась допомога є? Про житло говорили.
- Так, міська влада подарувала мені квартиру в Миколаєві. У Києві з квартирою допоміг президент федерації Володимир Михайлович.
- Останнім часом активно розкручується тема змагань у Росії. Зараз українцям наполегливо не рекомендують і навіть забороняють брати участь у змаганнях в Росії.
- Я про це ще не думав. Тому нічого відповісти не можу.
- А в цілому, вам не здається, що це неправильно?
- Кожен дивиться на цю ситуацію зі своєї точки зору. Ми від етапу в Росії відмовилися, тому що фізично не встигали. Як буде далі - подивимося в новому сезоні.