В інтерв'ю "Апострофу" державний секретар міністерства оборони Словаччини РОБЕРТ ОНДРЕЙЧАК розповів про головні виклики для НАТО, як зміниться роль Альянсу в майбутньому, і як знизити напругу між НАТО і Росією.
- Ви згодні, що досвід України в так званій гібридної війні з Росією, може бути використаний НАТО і європейськими країнами? Як саме?
- Звичайно, Україна втягнута в пряму військову операцію, але так звану гібридну війну і інформаційну війну відчуваємо і ми в Європі, включаючи Словаччину. Тому перше і найважливіше - ділитися досвідом в цій сфері. Дуже важко сказати, як саме ... Це тривалий процес: важко відповісти на це в одному питанні або протягом дня.
- Тобто поки Словаччина не користується українським досвідом у цій сфері?
- Не можна так сказати. Ми обговорюємо це з українцями. Нещодавно у мене була зустріч з моїми колегами в міністерстві оборони України. Не скажу, що ми не використовуємо або ви не використовуєте - це процес взаємного навчання, який займає багато часу. Ніхто вам не скаже щось конкретне.
- Спостерігаючи за подіями в Україні зараз, чи було помилкою, на вашу особисту думку, то, що країни Альянсу не надали Україні План дій щодо членства в 2008 році?
- Це було колективне рішення НАТО. Зараз ми не можемо говорити, було чи не було це помилкою. Найважливіше, що є рішення НАТО, що Україна і Грузія стануть членами НАТО, якщо вони відповідатимуть критеріям і матимуть бажання стати членами. Звичайно, з 2008 року немає жодного консенсусу в Україні, як втім і серед країн-членів НАТО. Зараз зовсім інша ситуація. Подивимося, чим вона закінчиться. Але дуже важливо сказати, що будь-яке рішення України щодо її зовнішньополітичного курсу - це відповідальність лише українців, і жодна країна не може вам вказувати, слід вам вступати в НАТО чи ні. Це ваше рішення.
- Словаки задоволені членством держави в НАТО, враховуючи, що в країні все ще є якісь пов'язані з Росією сентименти?
- Якщо подивитись на опитування громадської думки, членство в НАТО підтримують понад 60% населення. Звичайно, є політики, експерти чи представники медіа, які підтримують інший курс країни. Але якщо говорити про більшу частину політичної еліти, то вона підтримує членство в НАТО.
- Росія - це головна загроза для НАТО зараз?
- Росія, безумовно, одна з найважливіших проблем Альянсу. Насправді, стратегічних викликів для НАТО - два: один виходить зі сходу, інший - з півдня. Але тут коректніше говорити не про НАТО, а його окремі країни-члени, оскільки ситуація в сфері безпеки по-різному сприймається в Португалії, Греції, Норвегії або країнах Балтії. І що робить НАТО? Воно збирає ці різні відчуття, формуючи консенсус.
- Чи можливо знизити напругу між Альянсом і Росією за рахунок контролю над озброєннями і обмеження військового потенціалу в країнах-членах? Адже такі ідеї пропонують видатні експерти в західних країнах.
- Якщо ви подивитеся на нинішній рівень озброєння в країнах-членах, то побачите, що він значно нижче рівня, дозволеного Договором про звичайні збройні сили в Європі. Тому НАТО зараз більше сконцентровано на зміцненні так званого східного флангу Альянсу для гарантування безпеки країн регіону, особливо країн Балтії та Польщі.
НАТО не робить нічого, що можна трактувати як наступ на Росію. НАТО не відправляє військових в країни на кордоні з Альянсом, не анексує території, на відміну від Москви, яка зробила це в Грузії і Україні. НАТО лише зміцнюється на своїй власній території. І навіть чотири батальйони по 1 тис. солдат, що разом становить 4 тис. солдат - не думаю, що хоч хтось розсудливий може вважати це загрозою для Росії, у якої кілька десятків тисяч солдатів, готових битися на заході. Є величезний дисбаланс: у Альянсу просто немає можливостей для наступальних операцій, які могли б зашкодити безпеці Росії. Представники НАТО і країн-членів постійно пояснюють Москві одне і те ж: що ми не маємо можливостей і бажання діяти агресивно проти неї.
- Як себе поведе НАТО в разі застосування Росією або іншою країною прихованих, непрямих військових дій проти країни-члена, як це було зроблено в Україні?
- НАТО захистить країну-члена, це точно. Північноатлантичний договір дуже чітко визначає, що якщо хтось атакує будь-яку державу-члена, відреагує весь Альянс. Звичайно, відповідь буде залежати від характеру атаки, ми проводимо регулярні консультації на цю тему. Не має значення, хто це буде, але ми захистимо себе.
- Наскільки суттєво в найближчому майбутньому зміниться роль Альянсу в боротьбі з тероризмом? Якою вона буде?
- Звичайно, окремі країни-члени активно борються з тероризмом, але, як організація, НАТО не залучено до військових дій на Близькому Сході. Що Альянс дійсно робить, так це навчає місцеві збройні сили. Була Йорданія, тепер прийшла черга також Іраку. По суті ми хочемо навчити місцеві збройні сили, щоб вони мали можливість боротися з тероризмом. Це найважливіша роль, яку я бачу для НАТО.
Інтерв'ю взято в рамках Київського безпекового форуму 2017
