7-8 липня в Гамбурзі відбудеться саміт "Великої двадцятки". Раніше передбачалося, що саме цей захід стане місцем першої зустрічі президентів Росії та США. Але зараз ні російська сторона, ні американська не підтверджують факт домовленості про зустріч Дональда Трампа й Володимира Путіна. Своєю думкою про те, яким для Путіна буде саміт G20 і чого зараз бояться в Кремлі, з "Апострофом" поділився російський опозиційний політик Костянтин Боровий.
Головна проблема Путіна зараз - контакти. Очевидно, що він у глибокій ізоляції, і для будь-якого політика навіть найпростіші контакти з Путіним - це дуже багато зайвих запитань від журналістів і громадян. А для Путіна - часткове полегшення цієї ізоляції. Головне, що переслідує Путін, - можливість початку хоча б імітації переговорів з американцями. Ситуація, що склалася, є дуже небезпечною для Путіна та Росії, тому що погіршення економічного та політичного стану країни відбувається дуже рівномірно і постійно. Останні ресурси тануть, їх вже, власне кажучи, немає. Все стає дуже погано, але повільно, як Путін і сказав. Кремль постійно думає про небезпеку всеосяжних санкцій. Санкції, за які нещодавно проголосував Сенат США, - це натяк на всеосяжні санкції. Секторальні санкції - це дуже серйозно. Будь-які угоди з РФ пов’язані з великими ризиками.
Остання заява Міноборони Росії, що вони будуть знищувати будь-які літальні об'єкти у Сирії, може стати приводом для Трампа, щоб відмовитися від зустрічі з Путіним. Але я думаю, що зустріч буде. Коротка. Тобто мрія Путіна про масштабну зустріч, на якій будуть обговорюватися і Сирія, і Україна, і те, що Україна не вступить в НАТО, і Крим, не збудеться. Переговорів у повному розумінні цього слова, як і зустрічей із заздалегідь сформованим порядком та укладенням угод, не буде. А зустріч, яка може бути натяком на підготовку переговорів, можливо, відбудеться. Навіть припускаю, що добросердечний Дональд Трамп може сказати добрі слова про можливість переговорів. Але прорив, на який та сподіваються в Кремлі, поки неможливий.
Переговори передбачають взаємні поступки, але Кремль не зробив нічого, зовсім нічого. Зрозуміло, чому Кремль, замість того, щоб вирішувати проблеми, шляхом провокацій створює приводи для переговорів. А коли вони не можуть призвести до результату, переговори стають безглуздими.
Крім Донбасу і Криму, в європейських політиків дуже багато проблем: і єдність Євросоюзу, і ситуація в Сирії, взагалі на Близькому Сході тощо. Безумовно, проблема України - не головна на саміті. На жаль. Мені здається, для європейців зараз головне те, до чого закликає Дональд Трамп, - брати на себе більше відповідальності за свої рішення і дії. Українська криза - це теж результат бездіяльності європейців. Якщо б у 2008 році, під час початку війни в Грузії, реакція була би більш адекватною, якби американцям не довелося реально втручатися, щоб зупинити конфлікт, а цим займалися б європейці, і не на рівні абсолютно порожньої угоди Медведєва-Саркозі, можливо, сьогоднішні проблеми України мали б зовсім інший масштаб, європейські проблеми з єдністю виглядали б інакше. Так що обговорити на саміті є що, дуже багато.
