RU  UA  EN

Середа, 11 грудня
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
23.45
Світ

Ліга Європи 2019/20: усі новости, результати, відео

Сімейний скандал: як Туреччина посварилася з НАТО та до чого тут Україна

Як розрив між Північноатлантичним Альянсом та Анкарою шкодить інтересам України

Як розрив між Північноатлантичним Альянсом та Анкарою шкодить інтересам України Фото: Getty Images

У стосунках між Турцією та НАТО зростає напруга. Зокрема у п`ятницю, 29 листопада, президенти Франції Емануель Макрон та Турції Реджеп Ердоган обмінялися різкими заявами. Ще раніше стало відомо, що вимагаючи офіційної підтримки своїх дій проти курдів, Туреччина заблокувала ухвалення стратегічного плану оборони Балтії від російської агресії. "Апостроф" спробував розібратися, як відкрите протистояння між Альянсом та Анкарою впливатиме на стратегічні інтереси та безпеку України.

Блокування плану оборони Балтії

Туреччина є одним з найдавніших та стратегічно дуже важливим членом НАТО, але в той же ж час — джерелом проблем для Альянсу. Ще з 1970-х років, через конфлікт на острові Кіпр, Анкара розпочала дрейф в напрямку більш самостійної політики. Особливо чітко така особлива позиція Туреччини почала проявлятися після початку війни в Сирії. "Апостроф" вже аналізував ситуацію, коли бойові дії Анкари проти сирійських курдів стали причиною не просто розходження позицій з іншими членами НАТО, а цілої хвилі припинення військової співпраці та навіть антитурецьких санкцій з боку формальних союзників. Тепер настав час для турецької відповіді. Анкара заблокувала затвердження плану оборони Балтійського регіону на випадок агресії Росії, і буде його блокувати, допоки Альянс не підтримає її дії проти курдів.

На перший погляд, ситуація виглядає доволі неприємною для НАТО та радісною для Кремля. Складається враження, що в Сирії турки та росіяни досягли порозуміння і тепер ці угоди приносять Москві дивіденди. Але в реальності турецьке блокування плану оборони Балтії має більш символічне, ніж практичне значення, адже воно не позбавляє інші держави НАТО можливості в приватному порядку реалізовувати цей план. “Туреччина намагається виторгувати певні поступки від Альянсу, але про планомірне підігрування Росії не йдеться. Жодної перешкоди ключовим країнам НАТО, на випадок агресії Росії застосувати п’ятий пункт Вашингтонського договору та втрутитись у конфлікт, Туреччина створити не може. Тим не менш, такі дії Анкари завдають удару по сприйняттю Туреччини в НАТО, через що все гучніше лунають заяви про розходження інтересів Туреччини і Альянсу та необхідність виключення цієї країни з Альянсу”, - пояснив “Апострофу” головний консультант відділу воєнної та воєнно-економічної політики Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.

Фактично, ситуація з турецьким блокуванням антиросійського плану є радше збігом обставин, аніж цілеспрямованою політикою Ердогана. Жодного практичного мотиву захищати росіян перед НАТО Туреччина не має. “Не треба зводити ситуацію до тези, ніби позиція Анкари “проросійська”. Вона протурецька. Турки знайшли слабке місце в НАТО і тиснуть на нього, аби отримати дивіденди. Подібну тактику Туреччина застосовувала вже неодноразово. Просто зараз ситуація збіглася з російськими інтересами", - висловив переконання у розмові з “Апострофом” заступник директора дніпровської філії Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак.

Через тернії до порозуміння

Однією з головних проблем у відносинах НАТО та Туреччини є факт закупівлі Анкарою російських зенітних ракетних комплексів С-400 й взагалі факт російсько-турецької військової співпраці. Через це турків вже викинули з програми участі у виробництві літаків F-35 – головного елементу програми стратегічного ядерного стримування Росії. Також почалися розмови про виведення з території Туреччини американської ядерної зброї, тобто виключення Анкари з ключової програми НАТО — Nuclear Sharing. І хоча поки що з виведенням ядерної зброї американці не поспішають, майбутнє участі Туреччини у “ядерному розподілі” залежить саме від програми розміщення F-35, а з цим можуть виникнути проблеми. "Наразі відбувається злиття програм Nuclear Sharing та F-35. Передбачається, що в недалекому майбутньому американська ядерна зброя в Європі буде розміщена тільки на цих багатоцільових літаках 5-го покоління. Тому, якщо F-35 не будуть розміщені у Туреччині, а участі у програмі з їхнього виробництва її вже позбавили, так само буде вивезено і ядерну зброю", - пояснив Олексій Їжак.

Такого сценарію потрібно уникнути, адже в разі позбавлення Туреччини участі у головній стратегічній програмі НАТО, розрив між Альянсом та Анкарою буде вже практично неможливо подолати. Так само не можна давати ситуації розвиватися своїм ходом, адже вектор на розходження Туреччини та НАТО очевидний. Необхідні політична воля та конкретні зусилля, щоб відновити добрі відносини з Анкарою. Чого в багатьох західних політиків може забракнути. "Ситуацію з дрейфом Туреччини від Альянсу ще можна врегулювати координованими політичними зусиллями. Але поки що тенденція негативна. Особливо критичною є ситуація на турецько-американському векторі, де взаємні претензії та непорозуміння накопичуються. А тому нинішній курс Дональда Трампа, який полягає в тому, що на відкриту конфронтацію з Анкарою йти не можна, виглядає більш раціональним, ніж у Конгресу, який зайняв занадто ідеологізовану позицію. А враховуючи вплив Конгресу на зовнішню політику США, це стає ще одним серйозним фактором на користь розриву між НАТО та Анкарою”, - висловив переконання Микола Бєлєсков.

Підрив безпеки Чорноморського регіону

Курс на розходження Туреччини та Північноатлантичного Альянсу не може не викликати тривоги, особливо з огляду на стратегічні інтереси України. Адже якщо обороні Балтії Туреччина нашкодити по суті не зможе, то в набагато більш важливому для нас Чорноморському регіоні турки з росіянами можуть наламати дров.

“Турецька концепція, яка полягає в тому, що тільки чорноморські держави мають вирішувати проблеми регіону, дуже непогано поєднується з їх нинішніми гарними відносинами з РФ. А це прямо суперечить стратегічним інтересам України, адже ми зацікавлені у збільшенні присутності США та НАТО в регіоні. А тому з нашої точки зору будь-який розрив між Туреччиною та НАТО має прямі негативні наслідки для України” - зазначив Микола Бєлєсков.

Крім того, розбрат всередині НАТО, який породжують дії Анкари, негативно позначається на інтеграційних прагненнях України. На щастя, налагоджена співпраця України та Туреччини, зокрема у військовій сфері, та в цілому гарні двостронні відносини до певної міри компенсують цей негатив. “Розкол між НАТО та Туреччиною негативно впливає на інтереси України, адже формує несприятливий політичний фон щодо співпраці України та НАТО. Але про серйозні проблеми не йдеться, адже дається взнаки позитивний досвід двосторонньої співпраці України та Туреччини", - повідомив Олексій Їжак.

Тим не менш, не варто розраховувати, що гарні українсько-турецькі стосунки компенсують нам стратегічні негативи в разі дійсного розриву між НАТО та Туреччиною. А тому наша держава зацікавлена в тому, щоб розбіжності між Туреччиною та НАТО були подолані, і ми в повній мірі могли б отримати геополітичні вигоди від посилення Альянсу в Чорноморському регіоні. Щоправда, подолати ці розбіжності буде нелегко, а Україна, на жаль, мало на що тут може вплинути

Новости партнеров

‡авантаженнЯ...

Читайте також

Між Сходом і Заходом: як "майдан" в Гонконзі зіштовхнув США з Китаєм

Протести в Гонконзі привели до нового витка протистояння між США і Китаєм

Протест помер - хай живе протест: чи підірве Іран Близький Схід

В Ірані відбулися масові протести. Влада зуміла їх придушити, але проблеми в країні нікуди не зникли

Хвиля Майданів: до чого ведуть протести в Латинській Америці та причому тут Україна

Протести в Латинській Америці розвиваються на тлі корупційних скандалів та різкого економічного спаду

Новости партнеров

Загрузка...