На спірній території між Таджикистаном та Киргизстаном 27 січня відбулися перестрілки прикордонників, внаслідок чого десятки цивільних та військових з обох боків отримали поранення, а кілька людей загинуло. Про причини та обставини нового прикордонного конфлікту між Киргизстаном та Таджикистаном "Апостроф" поговорив із таджикським політологом Шералі Різоєном.
- Конфлікт, що стався днями, - далеко не перший у низці схожих інцидентів на кордоні Таджикистану і Киргизстану. На вашу думку, в чому глибинні причини конфлікту?
- На кордоні Таджикистану та Киргизстану, а саме на ділянці Ісфара-Баткен, інциденти відбуваються часто, оскільки існують провокуючі фактори і відчувається озлобленість місцевих жителів, які втратили своїх родичів, а їх майну завдано дуже серйозної шкоди. Щодо глибинних причин останнього конфлікту: треба розглянути, ким і коли він був ініційований. Я далекий від мети "звинувачувати" і "виправдовувати" дії сторін, оскільки офіційні заяви прикордонних служб Таджикистану та Киргизстану мають діаметрально протилежний характер. У нинішній ситуації є кілька важливих аспектів:
По-перше, президент Киргизстану Садир Жапаров 23 жовтня 2021 року в ході прес-конференції про свою діяльність та соціально-економічні показники Киргизстану з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року заявив, що підписаний у 2009 році cекретарями Ради безпеки Киргизстану Адаханом Мадумаровим та Ради безпеки Таджикистану Аміркулом Азімовим Протокол про кордон не відповідає національним інтересам його країни та закликав денонсувати цей документ. Йдеться про дорогу, яка проходить через село Сомонієн джамоату Чоркух і була здана в оренду Киргизстану на 49 років. Земля, на якій прокладено дорогу, ніколи не належала Киргизстану, вона з'єднує Лайлакський район з адміністративним центром Баткенської області, містом Баткен. На прес-конференції Садир Жапаров дав зрозуміти, що:
- він не визнає документа, тому що земля спочатку належала Киргизстану, і його визнання перетворить Лайлакський район на анклав;
- Адахан Мадумаров не мав повноважень підписувати такий документ, тому він не має юридичної сили;
- Киргизька Республіка не віддасть жодного метра землі під час переговорів щодо вирішення прикордонних питань, оскільки ця земля належить державі. Садир Жапаров зазначив, що по всіх спірних ділянках Киргизстан має рацію, бо має юридичну основу.
За інформацією ЗМІ Киргизстану, Адахана Мадумарова кілька разів викликали на допит та порушили кримінальну справу. У свою чергу Адахан Мадумаров зазначає, що "протокол не був підтриманий парламентом Киргизстану, а значить не має жодної сили і не повинен заважати Киргизстану в переговорах з таджицькою стороною", а в реальності цією ділянкою побудовано дорогу, яка сьогодні використовується громадянами Киргизстану. Звинувачення на адресу Мадумарова має внутрішньополіітичне підґрунтя, оскільки він очолює опозиційну нинішній владі Киргизстану партію.
У цілому, денонсація раніше підписаних документів має згубний характер, оскільки може спровокувати запеклі конфлікти, і нинішній інцидент можемо віднести до розряду таких.
По-друге, цікавим є момент ініціювання конфлікту після публікації розслідування ютуб-каналу Temirov Live, де головними фігурантами виступає голова ДКНБ (Державний комітет національної безпеки) Камчібек Ташієв та його родичі. На цьому фоні "призначення зовнішнього ворога" в особі Таджикистану можна охарактеризувати як відволікаючий маневр для перенаправлення уваги громадськості в інший бік та її мобілізації проти дій сусіда.
По-третє, в інформаційному просторі Киргизстану звучать односторонні звинувачення на адресу Таджикистану.
Версія про початок конфлікту Таджикистаном, яка поширюються всіма ЗМІ Киргизстану, не витримує критики, оскільки офіційний Душанбе на тлі останніх подій в Афганістані (озброєне захоплення влади Талібаном) ніяк не зацікавлений у появі точки нестабільності та ескалації конфлікту. На жаль, треба констатувати, що питання демаркації та делімітації державних кордонів між Таджикистаном та Киргизстаном стало фактором тиску на політичних опонентів влади Бішкека, і подібне ми спостерігаємо не вперше.
- Що відомо про наслідки інциденту зараз?
- Внаслідок прикордонного конфлікту було вбито двох громадян Таджикистану: мешканця села Ходжаї Айло Обіджона Туйчієва вбито внаслідок вибуху мінометного снаряда у дворі свого будинку (до речі, його будинок знаходиться біля міліцейської ділянки і метою мінометного удару могла бути саме ця ділянка), а Абдулатіф Шаріпов, водій відділу первинної медичної допомоги лікарні міста Ісфари загинув від вибуху мінометної міни при порятунку цивільного населення села Ходжаї Айло (до речі, дана дія порушує 19 статтю Женевської Конвенції про покращення долі поранених та хворих у діючих арміях від 12 серпня 1949 року, де говориться: "Постійні санітарні установи та рухомі санітарні формування медичної служби не можуть за жодних обставин бути піддані нападу…". Таким чином, було порушено фундаментальну норму Міжнародного гуманітарного права).
За офіційною інформацією, з таджицької сторони внаслідок збройного конфлікту було вбито 2 особи та 10 отримали поранення: 6 військовослужбовців та 4 з числа цивільного населення. З киргизького боку 11 поранених – це військовослужбовці, цивільних серед них немає. Постраждали будинки громадян Таджикистану: у селі Сомонієн 11 будинків та в селі Ходжаї Айло 10 будинків знищено та частково зруйновано мінометним обстрілом.
Переговори щодо врегулювання загальної ситуації на кордоні продовжуються, киргизька сторона погодилася розпочати реалізацію раніше підписаного протоколу від 1 травня 2021 року. У ході переговорів 28-29 січня 2022 року не було підписано нових документів.
- Які ви розглядаєте варіанти подальшого розвитку подій у цьому конфлікті?
- Безперечно, конфлікт на кордоні не відповідає постійним інтересам Таджикистану та Киргизстану, якщо не розглядати у цьому фактор почуття реваншизму та призначення зовнішнього ворога, щоб консолідувати власну владу та об'єднати народ. Інцидент буде врегульовано, а точніше законсервовано. Але головним питанням залишається те, наскільки сторони дотримуватимуться досягнутих домовленостей і чи володіють вони на сьогодні політичною волею завершити переговори щодо делімітації та демаркації кордонів, а не використовувати цю обставину для акумуляції політичного капіталу.
Незавершеність процесу демаркації та делімітації в подальшому також виступатиме причиною прикордонних конфліктів, і дослідження цього питання показує, що вони можуть статися у будь-який час, тобто важко прогнозувати, що буде в короткостроковій перспективі. Очевидно, що без урахування та визнання національних інтересів сторін, дотримання раніше підписаних домовленостей, невисунення нових вимог, оголошення тієї чи іншої території спірною, а також готовності йти на поступки та обмін територіями, неможливо врегулювати конфлікт і поставити крапку в цьому питанні.
- Після казахстанського прецеденту, якими можуть бути дії ОДКБ у конфлікті на кордоні Таджикистану та Киргизстану?
- Заклик ОДКБ про негайне припинення збройного протистояння на кордоні обох держав та телефонні переговори Генсека організації Станіслава Зася з секретарями Ради безпеки Таджикистану - Насрулло Махмудзодом та Киргизстану - Маратом Іманкуловим можна оцінювати як необхідний та превентивний захід. ОДКБ не може втручатися у конфлікт, оскільки обидві країни є членами цієї організації. Але після успіху ОДКБ у врегулюванні ситуації в Казахстані наявність конфлікту або повторення інцидентів на кордоні держав-учасниць може зіпсувати зароблений організацією позитивний імідж та єдність її членів, які повинні працювати разом, щоб забезпечити колективну безпеку, а не сваритися один з одним.
