30 листопада – 1 грудня у столиці Північної Македонії Скоп'є проходило засідання Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), яке супроводжувалося гучними скандалами. Спочатку Росія та Білорусь наклали вето на затвердження Естонії наступним головою ОБСЄ у 2024 році. А потім, незважаючи на протести України та інших країн, Північна Македонія як господиня засідання вирішила впустити до себе делегацію Росії на чолі з міністром закордонних справ Лавровим, а Болгарія не дозволила проліт російській делегації своєю територією через те, що в літаку була Марія Захарова. У результаті, незважаючи на протести України та інших країн ЄС, Лавров таки прилетів до Скоп'є через Грецію, а потім зіткнувся з бойкотом представників європейських країн. "Апостроф" розбирався, чому Росії таки дозволили брати участь у засіданні ОБСЄ.
Росія – руйнівник ОБСЄ
Спочатку слід зазначити, що Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), виникла в 1970-і роки в розпал холодної війни і була покликана "служити виробленню заходів зменшення військового протистояння та зміцнення безпеки в Європі". Вона служила своєрідним форумом для діалогу та переговорів між СРСР та Заходом.
До складу ОБСЄ сьогодні входить 57 держав: країни Європи, зокрема Україна, Росія, а також США та Канада. Головування в організації щороку переходить від одного члена до іншого, і країна-господарка визначається заздалегідь шляхом консенсусу всіх країн, що входять до ОБСЄ. Раніше із цим не виникало проблем, але з початком повномасштабної війни Росії проти України ситуація змінилася.
Наразі в ОБСЄ головує Північна Македонія, а міністр закордонних справ країни Буяр Османі обіймає посаду голови. 2025 року це місце займе Фінляндія. У 2024 році на головування претендувала Естонія. Однак Росія та Білорусь заявку Естонії відхилили.
Читайте також: "Поважаємо цілісність України, але...": Лавров зробив чергову цинічну заяву
Прес-секретар МЗС Естонії Бретті Сарапуу перед самітом заявила, що ситуація незрозуміла. "Оскільки Естонія є також спільним кандидатом країн Європейського Союзу, ми, безумовно, обговорюватимемо це з іншими країнами ЄС", – зазначила вона.
Як заявила влада Естонії, країна не може і не повинна відмовлятися від своєї кандидатури заради захисту європейської безпекової архітектури. Втім, це питання так і не було вирішено на зустрічі.
"Якщо у 2024 році не буде голови, і не буде консенсусу з цього питання, то наступний рік стане роком руйнування ОБСЄ як організації", - сказав міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто.
Загалом інституційно ОБСЄ опинилося в безвиході: у Кремлі не лише заблокували переобрання голови організації, а й ухвалення бюджету на 2024 рік.
"Місце в ОБСЄ Росії дісталося у спадок від СРСР, оскільки, коли ця організація створювалася, Росії як самостійної держави не було, - пояснює "Апострофу" експерт-міжнародник Володимир Воля, - Чи можна звідти Росію вигнати? Будь-яке рішення ОБСЄ засноване на консенсусі членів, Що робить усунення Росії складним завданням".
Більше того, на думку експерта, виганяти Росію з ОБСЄ все ж не варто навіть зараз. "На мій погляд, без неї організація втрачає сенс, оскільки Росія – найбільша країна Європи з ядерним потенціалом. А ОБСЄ зараз перетворилася на місце зустрічей, де йде обмін думками щодо гарячої фази війни у Європі".
Утім, блокування Кремлем адекватної роботи ОБСЄ свідчить про те, що Путін не готовий йти на будь-який діалог. Більше того, вони явно націлені на повну паралізацію ОБСЄ. Надалі заяви Лаврова підтвердили це.
"Фінт" Блінкена
Варто зазначити, що щодо присутності на заході делегації Росії та глави МЗС Сергія Лаврова виник серйозний скандал. Проти цього візиту активно протестувала Україна. На початку грудня минулого року подібна зустріч проходила у Варшаві, і тоді уряд Польщі в'їзд Лаврову до своєї країни заборонив. Росія відповіла гнівним листом на адресу ОБСЄ, на цьому все й закінчилося.
У цьому ж році Північна Македонія все ж таки ухвалила рішення російську делегацію до себе впустити, навіть незважаючи на те, що нещодавно сам Лавров вельми однозначно висловився на адресу ОБСЄ та Ради Європи: "Останні дві організації спочатку замислювалися як майданчики для широкого взаємоповажного загальноєвропейського діалогу". А в результаті їх нав'язливо перетворюють, по суті, на придатки ЄС і НАТО, на суто маргінальні структури, які Захід намагається, в гіршому розумінні цього слова, використовувати в інтересах своєї егоїстичної політики. ОБСЄ ще можна спробувати врятувати, але, відверто кажучи, шанси невеликі".
Коментар міністра закордонних справ Північної Македонії Буяра Османі щодо того, чому Лаврову дозволили в'їзд до країни, виглядав, м'яко кажучи, не переконливим.
Він сказав, що як міністр закордонних справ він проти приїзду до Північної Македонії глави МЗС РФ Сергія Лаврова.
"Але Лавров приїжджає не з двостороннім візитом, а до країни, де відбудеться зустріч ОБСЄ", – наголосив Османі.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив про бойкот міністерського засідання ОБСЄ у зв'язку з присутністю на ньому Сергія Лаврова. До бойкоту приєдналися також міністри закордонних справ Латвії, Литви та Естонії.
Експерт-міжнародник Максим Несвітайлов зазначив у коментарі, що неучасть глави МЗС у саміті ОБСЄ для України виявилася більш промовистою, ніж будь-які інші дії.
"ОБСЄ вирішила запросити Лаврова на саміт у той момент, коли два українські члени організації перебувають у російському полоні понад 500 днів. Відповідно, у такій ситуації демарш був єдиною гарною відповіддю, і Україна може лише подякувати Литві, Латвії та Естонії за підтримку цієї ініціативи" , – сказав експерт.
"Бойкот – це правильний дипломатичний хід українського МЗС, - каже Володимир Воля, - На Росію це ніяк не вплине, а Україна нічого від цього не втратила, а твердо висловила своє ставлення до агресора".
Проте ЄС та США вирішили не бойкотувати засідання ОБСЄ. Щоправда, згодом виявилося, що держсекретар США Ентоні Блінкен здійснив гарний фінт: він таки відвідав Північну Македонію, провів зустріч із головою дипвідомства країни Буяром Османі, взяв участь у робочій вечері, організованій в рамках саміту, проте покинув Скоп'є перед прибуттям туди Лаврова. Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель теж попри анонс не взяв участі в міністерському засіданні ОБСЄ в Скоп'є, де перебував глава МЗС РФ Сергій Лавров.
Як зазначає Максим Несвітайлов, такі дії представників Штатів та Євросоюзу вельми логічні.
"Жозепа Борреля та Ентоні Блінкена на цьому саміті цікавила можливість очної зустрічі між собою та найближчими партнерами", - резюмував експерт.
Ганьба Лаврова
"Від саміту міністрів закордонних справ ОБСЄ не слід чогось очікувати. Відбудуться двосторонні зустрічі глав МЗС. Лавров виступить із уже відомими російськими наративами. Ось і все", - зазначив Володимир Воля.
Проте саме виступ Лаврова став "вінцем" саміту.
Коли "ріббентроп" Путіна розпочав свій виступ на саміті, представники України (йдеться, наприклад, про постпреда Євгенії Цимбалюк, - "Апостроф") та інші країни, наприклад, міністр закордонних справ Чехії Ян Липовський вийшли із зали. Лаврову це дуже не сподобалося і він почав огризатися в мікрофон: "Дайте мені спокій!". "Can you leave me alone please", - буквально сказав глава МЗС РФ.
У своєму виступі Лавров цілком очікувано намагався виправдати російську агресію та перекласти всю відповідальність на країни Заходу. Звинувативши НАТО та Євросоюз у нібито руйнуванні військово-політичного виміру ОБСЄ, він заявив, що ОБСЄ нібито перебуває на межі прірви. Крім того, він скаржився на "тисячі антиросійських санкцій" і сказав, що США та Європа "поставили хрест на широкій практичній кооперації між Сходом та Заходом".
При цьому Лавров явно не стримував себе, почавши привселюдно погрожувати Молдові, назвавши цю країну "наступною жертвою гібридної війни".
Звичайно ж, не обійшлося без хамства з боку "сумного коня" Путіна. На прес-конференції він почав розповідати про "свободу преси" в Росії, натякнувши, що функціонування ОБСЄ тепер не має сенсу.
"Головне відчуття - байдужість. Мені, наприклад, байдуже, що відбуватиметься з цією організацією", - заявив він.
На уточнююче питання журналістки "Німецької хвилі" про те, чи означають ці слова можливість виходу Росії з ОБСЄ, Лавров перейшов на хамство.
"Я не знаю, де ви здобували освіту журналіста", - коротко сказав він і звинуватив журналістку в тому, що вона спотворює слова.
На її зустрічну репліку про те, що це неправда, і вона запитала про плани РФ, Лавров відповів: "Я знаю, що у вас у Німеччині прийнято розжовувати все журналістам, у нас залишають місце для інтерпретацій".
Лавров заявив про високу ймовірність розвалу ОБСЄ. Коментуючи свої недавні слова про те, що зараз шанси на збереження ОБСЄ дуже низькі, він заявив, що після зустрічі в Скоп'є ймовірність розпаду організації додатково збільшилася. "Шанси збільшилися, але не на збереження організації", - сказав він.
Чинному голові ОБСЄ, міністру закордонних справ Північної Македонії Буяру Османі залишалося лише робити гарну міну за поганої гри.
"Ми рішуче засудили агресора, в даному випадку Російську Федерацію, яка не тільки спричинила величезні людські страждання в Україні, а й кинула виклик самому існуванню організації. Але ми також перетворили ОБСЄ на платформу для політичної та юридичної відповідальності Росії за її звірства в Україні. Щотижня за столом Постійної ради у Відні 56 держав-учасниць говорили правду російському послу, як і 55 міністрів держав-учасниць сказали правду російському міністру закордонних справ тут, на Раді міністрів ОБСЄ", - сказав він.
Утім, говорячи про параліч організації, Османі заявив, що незважаючи на блокаду Росією рішень, ОБСЄ не має наміру відмовлятися від принципу компромісу. Що, втім, не обіцяє Організації з безпеки та співробітництва в Європі нічого доброго.
Читайте також: "Прорив у дипломатії": Росія та Уганда підписали угоду про співпрацю в космосі
