24 липня у Конгресі США відбувся допит спецпрокурора Роберта Мюллера, який вів розслідування щодо втручання росіян в американські президентські вибори і ймовірної змови голови Білого Дому Дональда Трампа із Кремлем з метою перемоги на виборах. Допит, який тривав понад сім годин, був насправді поєдинком між Демократичною та Республіканською партіями напередодні виборів президента США 2020 року. Нічого нового Мюллер не сказав, а опоненти не змогли домогтися своїх цілей.
У США зараз немає кандидата в президенти, який ніс би загрозу для Росії. А Україні важливо залишатися нейтральною і максимально реалізувати свої цілі. Таку думку висловив "Апострофу" експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу "Українського інституту майбутнього" Ілія Куса.
Під час слухань республіканці намагалися звинуватити Мюллера в його спробах оббрехати Трампа, а демократи прагнули витягнути з нього щось ще, що, на їхню думку, містилося у розслідуванні. Це була скоріше битва між республіканцями і демократами, в перехресті якої опинився Роберт Мюллер. Ось і все.
Гадаю, члени спецкомісії просто нічого не знайшли. Не було ніякої змови – це було зрозуміло із самого початку, ще з їх заяв восени минулого року. Були якісь натяки, що, можливо, Трамп хотів отримати компромат на Клінтон. Але він з цим відкрито погоджувався. Просто окремим політичним силам треба було це "розігнати" в угоду певних політичних інтересів. В Україні це підхопили, бо у нас люблять підхоплювати якийсь хайп і мусолити. Я досі не можу зрозуміти, чому в Україні так вірили, що в США на Трампа чекає імпічмент. Суть не в тому, що Трамп білий і пухнастий. Проти нього не знайшли нічого кримінального, що могло б стати початком процедури імпічменту.
Демократи все це болісно сприймають, бо своїми руками зробили головним аргументом твердження, що Трамп - це агент Кремля. Це була стратегічна помилка. Є набагато складніші для населення, але перспективніші історії. Наприклад та, що зараз розгортається – щодо його податкових декларацій, які Трамп не хоче публікувати. Тут все цікавіше і простіше довести, що він щось порушив - мовляв, є махінації з податками. Це ж ненормально, коли 2,5 роки президент не публікує свої податкові декларації. В Україні на це теж реагують чутливо. Історії про страшний Кремль і КДБ, який за усіма слідкує, легше засвоюються, ніж історії про потрійні схеми для ухиляння від податків. Але все це здулося після того, як Мюллер опублікував свою доповідь.
Демократи втратили рейтинги через історію з Кремлем і намагаються з цього якось вилізти, аби зберегти обличчя і свої позиції. Вони й надалі розкручуватимуть думку, що Мюллер боїться щось нам сказати, бо його будуть переслідувати.
Члени спецкомісії Мюллера дуже поспішали у розслідуванні і діяли не дуже законно – посилалися, наприклад, на прослуховування ФБР-ом штабу Трампа 2016 року. Якщо Трамп розпочне розслідування проти тих, хто проводив розслідування проти нього, демократи будуть розкручувати меседж, що "ми жертви", "Трамп переслідує опозицію, не дає нам перемогти на виборах". Грати роль жертви у них поки що виходить. Як ми бачимо за рейтингами, на сьогоднішній день Трамп програє уже трьом демократичним кандидатам.
Атака російський хакерів на виборчу систему в США 2016 року досі не доведена. Росії немає сенсу втручатися у вибори 2020-го. Дональд Трамп їх цілком влаштовує. Республіканська партія є доволі жорсткою у ставленні до Росії, але серед них Трамп є найзручнішим спаринг-партнером для Путіна - вони грають на одному ідеологічно ціннісному полі. Якщо прийдуть демократи – буде так само зручно. Вони намагаються бути м'якішими у зовнішній політиці. Демократи почнуть грати у "м'яку силу". Росія вже це переживала і може пережити ще раз. Зараз у США немає кандидата, який становив би якусь загрозу для Росії.
Щодо України – нам головне не втручатися. З'явилися повідомлення, що ми злили компромат на Джо Байдена (американське видання Buzzfeed написало, що екс-генпрокурор України Віктор Шокін і нинішній генпрокурор Юрій Луценко зливали компромат на демократа Джо Байдена через емігрантів із СССР, бізнесменів і нині громадян США Лева Парнаса й Ігоря Фурмана, – "Апостроф"). Такого робити не можна. Нам головне уникнути дзеркальної ситуації, яка була у 2016 році, коли ми необережно підтримали Клінтон, а потім переміг Трамп. Тоді ми опинилися в такій ситуації, коли не можемо нормально вибудовувати стосунки зі Штатами.
Маємо поки що розбудовувати стосунки з Трампом і взяти з нього максимум відповідно до наших національних інтересів, які, щоправда, поки що не оформлені інституційно і документально. Мова про три галузі, які є пріоритетними, - це оборона і безпека, санкції проти Росії і енергетика. Американці зацікавлені в нашому енергетичному ринку, особливо газовому, щоби вкласти інвестиції у видобуток газу в Україні. Якщо, звісно, наші захочуть, бо у нас 27 років певні люди сидять на потоках і не хочуть ними ділитися. Завести сюди великий американський капітал – це було б класно. Ми з ними співпрацюємо - наприклад, з питань ядерного палива з корпорацією Westinghouse.
