Програючи Україні на полі бою, росія всіляко намагається вийти на переговори з Україною для збереження обличчя путіна. Але на мирні умови Києва москва не йде, а Київ категорично відхиляє вимоги Кремля.
Чи можливі переговори, на яких умовах, якою є роль Заходу і зокрема США, і які союзники залишилися у путіна - про це в ефірі Апостроф TV розповів американський депутат окружних зборів округу Рок у штаті Вісконсін ЮРІЙ РАШКІН.
- Насамперед хочеться з вами поговорити про рамки так званих мирних переговорів для путіна. Нібито Крим та 7-річний нейтралітет України у розрізі відмови від НАТО може бути гарантією миру. Тобто Крим та наш нейтралітет знову стали можливим подарунком путіну, щоб він, зберігши обличчя, вийшов із цієї ганебної для кремля війни?
- Мені здається, що Україні треба звикати до того, що вона у сильній позиції. Так, на Україну напали. У неї була потужна підтримка, хоча я розумію, що цього недостатньо. Але це в порівняння з тією підтримкою, якої немає у росії, плюс фактор її економіки, що стрімко зменшується. На Заході вже обговорюють, скільки ще нещасна, зголодніла армія орків зможе протриматися. У цей час Україна звільнила Херсон і продовжує доблесно боротися за свою територію. Тому ми бачимо, що зараз путін дуже зацікавлений у цих переговорах. А Україна виступає в ролі такого собі водія за кермом у цій ситуації.
Читайте: Росія - країна-спонсор тероризму: у Європі ухвалили найважливіше рішення
- А що сказали адміністрація Джо Байдена та сам президент?
- По-перше, вони не обговорюватимуть Україну без України, щоб не було підозр, що після деяких слів Україна залишиться сама по собі. По-друге, це робиться для того, щоб за допомогою підтримки союзників посилити позицію України на полі бою та за столом переговорів. Тому це рішення України – що потрібно для впевненості у власній безпеці.
Наразі ми бачимо, що володимир путін продовжує бути абсолютно недоговороздатним. Йому сказали, щоб він перестав махати і брязкати ядерною зброєю. І що він робить після цього? Він повертається до того, що може бути нещасний випадок, чи Україна щось готує на Запорізькій АЕС. Тобто з путіним не можна домовитись. Він це доводить щодня. Тому жодна розумна людина на даний момент не готова до переговорів з путіним. Ми чекаємо, коли в росії зміниться влада, бо з путіним ніхто не хоче домовлятися. А після путіна можуть бути різні варіанти.
– Путін не хоче домовлятися на українських умовах. При цьому всі його міньйони зараз кричать про переговори на абсолютно різних майданчиках. Як ви думаєте, путін більше турбується про свій режим чи про своє життя?
- В автократичній деспотичній диктатурі, можливо, фашистській країні для лідера його життя та його робота пов'язані. Немає у владимира путіна варіанта на щасливу пенсію, на довгу щасливу старість. Зі всіх варіантів він найдовше протримається, якщо опиниться в Гаазі. Там будуть суд, процес, який продовжить його існування.
Я з цікавістю спостерігаю, як ця людина намагається стрімко вкоротити свій біологічний термін із кожним жахливим рішенням, яке він ухвалює. Звичайно, він міг би сказати, що йде до монастиря. Але ж це росія, абсолютно бандитська хунта, яка нікого не збирається відпускати на пенсію.
- Як ви вважаєте, путін міг би продати Крим та Донбас в обмін на свою безпеку, наприклад, з метою ухилення від відповідальності у Гаазі?
- Мені здавалося, що у росії дуже цінують Крим. Це був такий плюс, – отримати Крим. А значить втратити його, – великий мінус. Не можу сказати, що путін готовий віддати найцінніше, своє головне досягнення, як він підносив у своїй пропаганді: "Крим повернувся додому!". І тепер Крим віддати, сказати, що не вдалося і покласти назад на поличку… Це виглядає небезпечним для нього, - свої ж "зжеруть" після такої заяви. Хоча, звичайно, можна сказати, що пропаганда і не таке "проковтне".
Мені здається, що путін не в змозі відмовитися від Криму добровільно. Якщо його звідти викинути, і він із гуманітарних роздумів залишить Крим, то це ще можна собі уявити. Необхідно розмірковувати, щоб Україна хотіла отримати за столом переговорів. І почати транслювати це на кремль, а не чекати, коли долинуть їх крики з боліт від зацікавлених осіб.
- Існує думка, що президент Туреччини Ердоган просто використовує путіна. Також є версія, що вони до певної міри потоваришували. Путін бачить у Ердогані гаранта своєї безпеки?
- Не варто бути наївними, вважаючи, що путін має друзів. Він має лише союзників. Ердогану треба визначитись. Якщо він демократичний лідер, то може програти вибори. А якщо він автократ, то будь-які вибори – це "прикраса". А насправді він сидить на троні. Якщо він опиняється в демократичному таборі, то він один із наших. А якщо він виявляється диктатором, то показує себе ізгоєм та втрачає підтримку. Тому зараз у Ердогана важка ситуація. І я не думаю, що він може сподіватися, що путін його врятує. Ердоган був гарантом угоди щодо зерна. І тепер ми бачимо, що володимир путін не в змозі виконати свої обіцянки. І Ердоган виглядає такою неспроможною людиною.
Не можна сказати, що Ердоган був дуже задоволений путіним. Навіть світові диктатори, зокрема китайські, насправді вважають за краще, щоб путін тихо згинув. Поки що він погіршує ситуацію своєю поведінкою. Він погіршує життя людям в Україні, росії та інших країнах, які хотіли б повернення світу до нормальних, канонічних відносин.
- Путін не вперше зраджує Ердогана. Днями Ердоган заявив, що угоду з приводу Сирії від 2019 року також провалено через поведінку путіна. Чи може це поставити хрест на турецько-російських відносинах?
- Ця ситуація наголошує, наскільки такі великі рішення не залежать від того, що відбувається, але залежать від бажань політичних лідерів. Коли було збито російський літак турецькими ВПС, тоді казали: "Помідорчиками не обійдеться". Але ж обійшлося. Тому що було невигідно на той момент вступати у військовий конфлікт із Туреччиною. Коли це невигідно, диктатор може проігнорувати будь-яку таку ситуацію. Коли вигідно розірвати відносини, використовуються всі методи. Можна і влаштувати провокацію, як зробила росія з метою розпочати війну з Україною. Потрібно розуміти де причини, а де наслідки.
- Хотілося б уточнити у вас щодо Ірану. Як бачимо, вони теж здружилися. Іран передає ракети та безпілотники. Чи може цей союз рухнути під натиском санкцій та погроз?
- Я згоден з тими людьми, які називають те, що відбувається, Третьою світовою війною. Країни по всьому світу виявилися затягнутими у цю війну. З одного боку, війна відбувається в Україні. А з іншого боку, торкається взаємин країн по всьому світу. Ми бачимо, як країни розходяться по своїх таборах, - автократичному і демократичному. Іран перебуває у такій ситуації, коли на чемпіонаті світу з футболу їхні гравці відмовилися співати національний гімн. Вони стояли мовчки, бо підтримують протестувальників. Я хочу висловити підтримку людям Ірану, які борються за свою волю. Людям необхідно вирішувати свої проблеми у своїй країні. Успіхів їм та успіхів Україні!
