Свій серед чужих та чужий серед своїх - Дональд Туск, найвпливовіший політик Польщі, сьогодні повинен бути переобраний на пост голови Європейської Ради. Однак націоналістичний уряд Польщі почав несамовито протидіяти продовженню повноважень свого ліберального співвітчизника.
Поляк Дональд Туск виконує одну з найбільш престижних робіт в Євросоюзі — головує на самітах лідерів цього блоку з 28-ми країн. Його 2,5-річний термін повноважень закінчується 31 травня, і сьогодні, 9 березня, представники країн ЄС повинні проголосувати, щоб залишити нинішнього "президента Європи" на своєму посту ще на 30 місяців – до кінця листопада 2019 року.
Туск подав заявку про бажання бути переобраним на другий термін на початку лютого і заручився підтримкою Німеччини і Франції. До недавнього часу він був єдиним кандидатом. Здавалося, що всі країни ЄС проявлять єдність і підтримають кандидатуру Дональда Туска одноголосно. Демонстрація згуртованості дуже допомогла б європейським лідерам у вирішенні більш важливих нагальних питань, таких як організація з найменшими втратами виходу Британії з ЄС.
Проте несподіваний заколот проти Туска в черговий раз підкреслив існування розколу між багатими країнами ЄС та східними членами блоку. У минулу суботу уряд Польщі запропонував замінити нинішнього главу Євроради іншим поляком – маловідомим членом Європарламенту Яцеком Саріуш-Вольським. А в середу прем'єр-міністр Польщі Беата Шидло, з правлячої націоналістичної партії "Право і справедливість", почала агітацію проти переобрання Туска на другий термін.
За її словами, колишній прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, який раніше очолював найбільшу опозиційну партію "Громадянська платформа", продовжує втручатися у внутрішню політику своєї країни, і тим самим "грубо порушує" правило "політичного нейтралітету", якого має дотримуватися політик міжнародного рівня.
"Ми не можемо допустити небезпечний прецедент, коли демократично обраний уряд країни-члена ЄС піддається політичним атакам президента Європейської Ради", - написала Беата Шидло в листі, розісланому всім європейським лідерам.
Дональд Туск критикував польський уряд під час грудневих багатотисячних демонстрацій проти утисків засобів масової інформації. Напередодні нового року він опублікував побажання своїм фоловерам в соцмережах, "щоб батьківщина звільнилася від зла і дурості". У відповідь на це міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що це Туск є "іконою зла і дурості", і побажав, щоб він "тримався подалі від Польщі".
В умовах, коли всі члени Євросоюзу крім Польщі підтримують діючого голову Євроради, і для його переобрання достатньо більшості голосів, спроба заблокувати його просування на другий термін вимагає екстраординарних обґрунтувань. Члени "Права і справедливості" таких не надали.
Соратники Дональда Туска з партії вважають, що справжня причина демаршу уряду Польщі не в тому, що він незадоволений роботою голови Євроради. За словами Єви Копач, що була у 2014-2015 роках прем'єр-міністром Польщі, "причини того, що відбувається - не конструктивна критика, а особиста помста і дріб'язковість". Колишня прем'єр-міністр підкреслила, що Варшава вступає в конфлікт з Брюсселем в найгірший час, коли почалися дебати про майбутнє Європейського Союзу без Британії.
Лідер "Права і справедливості Ярослав Качинський називає Дональда Туска "морально відповідальним" за смерть його брата-близнюка, президента Леха Качинського, який загинув в авіакатастрофі під російським Смоленськом у 2010 році. У той час Туск був прем'єр-міністром і, за твердженням Качиньського, повинен був забезпечити кращу безпеку літака. Також лідер правлячої партії робив більш похмурі натяки про можливе існування змови Туска з президентом Росії Володимиром Путіним, який розглядав Леха Качинського як загрозу.
Туск і близнюки Качиньські завжди влаштовували зі своєї ворожнечі політичне шоу для поляків. Так, у 2008 році прем'єр-міністр Дональд Туск відмовився надати урядовий авіалайнер президенту Леху Качинському для польоту в Брюссель на зустріч європейських лідерів і сам поїхав замість нього. Однак глава держави орендував чартер і все-таки прибув на саміт, збентеживши своєю появою всіх присутніх і влаштувавши з Туском сварку з приводу того, хто з них двох має зайняти місце за круглим столом.
Влаштовуючи нинішній спектакль з показної протидії лідерам Євросоюзу в їх прагненні переобрати Туска на пост глави Євроради, партія Ярослава Качиньського грає на націоналістичних настроях поляків і заробляє собі політичні очки. Після приходу до влади в 2015 році "Право і справедливість" неодноразово вступала в конфронтацію з Євросоюзом і залишалася безкарною.
Яскравим прикладом відкритої непокори Варшави стала проведена в 2016 році судова реформа, що позбавила конституційний суд багатьох повноважень з нагляду над урядом і парламентом. У грудні Єврокомісія поставила Польщі ультиматум з вимогою відкотити назад цю реформу в двомісячний термін, погрожуючи відібрати у країни право голосу в Єврораді. Проте після двох місяців Польща не виконала вимоги, а Єврокомісія опинилася в скрутному становищі. Не покаравши Польщу, вона проявить слабкість. Але будь-яка спроба обмежити країну в правах завершиться провалом, якщо на неї накладе вето дружній Польщі націоналістичний уряд Угорщини. І це ще сильніше роз'єднає ЄС.
