На думку литовських спецслужб, Кремль заради стабільності режиму і успіху Володимира Путіна на виборах в наступному році може зважитися на військове вторгнення до країн Балтії. Розвідники відзначають нарощування сил поблизу їх територій. І хоча фахівці дійсно відзначають, що загроза існує і ймовірність російського вторгнення не можна виключати повністю, прийдешні вересневі навчання "Захід-2017" скоріше варто сприймати як гру м'язами і спробу протестувати реакцію НАТО і країн Балтії.
У 2017 — зі зброєю на Захід
Як випливає зі спільної доповіді Департаменту держбезпеки Литви (ДГБ) і Другого департаменту оперативних служб при міністерстві оборони Литви, опублікованого 3 квітня, Росія продовжує нарощувати військові сили на кордонах з країнами Балтії і здатна розпочати бойові дії проти них протягом одного-двох днів. На думку литовських спецслужб, Кремль може зважитися на нові агресивні кроки за кордоном заради стабільності режиму і успішного переобрання Володимира Путіна на президентських виборах в наступному році. Певну загрозу стійкості режиму представляє потенційне суспільне невдоволення соціально-економічною ситуацією.
Росія відчуває серйозні труднощі в реалізації планів з розгортання бригад в Південному військовому окрузі і вирішує цю проблему за рахунок формування батальйонних тактичних груп по 700-800 військовослужбовців кожна. З 2015 року їх число зросло майже вдвічі — з 66 до 115. У 2018-му кількість таких груп планують довести до 125, і вони будуть мати підтримку артилерії і танкових військ. Зокрема, Росія зміцнюється в Калінінградській області, яка межує з Литвою (і Польщею): там розгорнуті ракетні комплекси "Іскандер", берегові — "Бал" і "Бастіон", а також корвети з крилатими ракетами "Калібр".
На думку авторів доповіді, РФ намагається створити в регіоні потенціал, який дозволить провести швидку військову операцію. І ймовірно, що сценарій збройного конфлікту з НАТО відіграють на білорусько-російських навчаннях "Захід-2017", які пройдуть в Білорусі у вересні. Не виключено, що під час навчань Росія може вдатися до провокацій проти Литви або Польщі, адже вони будуть проходити як раз на кордоні. Як заявило Міністерство оборони Білорусі, у навчаннях візьмуть участь 13 тис. військових, і вони будуть носити оборонний характер. Литовські розвідники припускають, що кількість учасників може бути значно більше.
У цьому відношенні слід зазначити обмін "люб'язностями" останніх тижнів. Після перших протестів "дармоїдів" Олександр Лукашенко припустив, що "бойовиків", яких нібито зловили в Білорусі за підготовку провокацій, готували в Литві чи Польщі. Міністр закордонних справ Литви назвав заяву білоруського президента "висмоктаними з пальця небилицями". Це дозволяє зробити припущення, що на тлі масових протестів і перед запланованими на осінь навчаннями офіційний Мінськ буде максимально триматися у фарватері Москви. Білоруські політологи відзначають, що чим частіше Лукашенко твердить, що "Захід-2017" не представляє небезпеки країні, тим краще видна його власна невпевненість.
Очевидно, побоюючись загрози зі сходу, Мінськ запрошує на "Захід-2017" представників НАТО, а країни Балтії намагалися домогтися від Північноатлантичного альянсу і США додаткових заходів на час навчань. Вашингтон пообіцяв додатково розмістити як мінімум один батальйон. Нагадаємо, НАТО почало розгортати на території Латвії, Литви, Естонії, а також Польщі, чотири багатонаціональні батальйони. Їх кістяк в балтійських країнах складуть британці, канадці і німці. Крім того, країни Балтії в лютому підписали угоду про прискорене і спрощене переміщення військ НАТО на території чотирьох держав: до липня вони зобов'язуються забезпечити здатність протягом доби прийняти Об'єднану оперативну групу підвищеної готовності (Very High Readiness Joint Task Force), а протягом двох — прийняти попередньо дислоковані підрозділи.
"Кримський сценарій"
Паралельно з військовим компонентом Росія посилюватиме пропаганду, спрямовану на зниження підтримки Міноборони Литви, дислокації сил НАТО, дискредитацію литовської історії та енергетичної політики. Крім того, попереджають спецслужби Литви, продовжаться спроби загострити національне протистояння всередині Литви: Росія намагається підвищити свій вплив у громаді татар і підігріти спори про права поляків Литви, яких нібито дискримінують, як і представників російської громади. Якщо полякам у Литві нададуть виключні права, того ж РФ почне вимагати і для росіян у всіх балтійських державах. Це твердження, утім, у Литві сприйняли неоднозначно: деякі політологи відзначили, що департамент держбезпеки необґрунтовано вліз у політичне питання.
Деякі тези доповіді перегукуються з матеріалом The Guardian. Британські журналісти наводять слова високопоставлених литовських чиновників про те, що Росія намагається представити країни Балтії як нереалізовані держави, а це може бути передвісником військової агресії за "кримським" зразком. Так само, як Росія говорить про споконвічно російській Крим, вона з допомогою підконтрольних ЗМІ або словами депутатів оскаржує статус Вільнюса як столиці Литви, тому що він належав Польщі в міжвоєнний період, і називає Клайпеду, третє за розміром місто країни, "подарунком Сталіна" (паралелі з Кримом як "подарунком Хрущова" більш ніж очевидні), який нібито ніколи не був литовським містом. Томас Чепонис з Департаменту стратегічних комунікацій литовської армії розповів виданню, що те, як діє російська пропаганда проти Литви, дуже нагадує інформаційні операції проти України. Отже, може бути ознакою підготовки військової агресії.
На думку директора Центру східноєвропейських досліджень у Вільнюсі Лінаса Кояли, російські пропагандистські наративи дійсно зображують балтійські країни, як "держави, що не відбулися". І вони навряд кардинально зміняться. Але якщо порівнювати з Кримом, тут все-таки є серйозна відмінність, адже Україна не входить до НАТО. Тому акценти Росія робить на тому, що Литва, Латвія та Естонія не є повноправними членами Альянсу.
У своїй недавній колонці для Atlantic Council експерт Американської ради з питань зовнішньої політики (American Foreign Policy Council) Стівен Бланк припустив, що Росія може готувати новий наступ на Україну, Білорусь, або навіть країни Кавказу, Балтії, Балкан. Росія нарощує сили поблизу українського кордону, перекидаючи туди бригади і створюючи нові дивізії, проводить регулярні маневри, розгортаючи польові шпиталі, залучаючи банки та регіональні цивільні адміністрації. За 2016 рік Росія створила 25 нових дивізій і 15 бригад, хоча кількість військових зросла лише на 10 тис. На думку Бланка, це може говорити про те, що Росія розраховує набрати потрібну для широкомасштабної війни кількість солдатів вже в процесі масової мобілізації. Згадав Бланк, звичайно, і про навчання "Захід-2017". Причини для нової війни ті ж — посилити націоналістичні настрої перед президентськими виборами.
Як заявляв "Голосу Америки" литовський військовий експерт Вайдас Сальджюнас, побоювання, що на навчаннях або навіть до навчань щось може статися, безумовно, існує. Однак реальних сигналів і відчуття, що російська агресія неминуча, поки немає.
"Я думаю, що Литва як член НАТО, який має союзні війська і військову техніку на своїй території, у відносній безпеці, — відповів "Апострофу" Лінас Кояла. — Однак Росія постійно прагне посилити свій вплив тут шляхом дезінформації, провокацій (кібератаки, викрадення естонської прикордонника), політичного впливу, енергетичних зв'язків (наприклад, Литва платить одну з найвищих цін за газ "Газпрому", поки ми не збудували новий термінал для скрапленого природного газу). Більш того, як показують США та інші західні країни, Росія активно прагне до просування дружніх Кремлю політичних лідерів в інших країнах ЄС і НАТО. Тому в майбутньому, якщо ці зусилля будуть успішними, країни Балтії можуть стати ще більш уразливими".
І навіть якщо знадобиться реакція НАТО на російську агресію, Альянс показав, що "країни Балтії не самотні", своїм історичним рішенням на Варшавському саміті в 2016 році про розміщення в регіоні чотирьох батальйонів. Крім того, Латвія, Литва і Естонія збільшують свої витрати на оборону (1,7%, 1,8% і 2,2% відповідно), показуючи партнерам за НАТО, що не є халявщиками.
Голова правління фонду "Ініціатива з дослідження східноєвропейської безпеки" Максим Хилько сказав "Апострофу", що, з одного боку, існує загроза військового контролю Росії над Білоруссю та, з іншого, балтійські країни побоюються, що буде відпрацьовуватися військова агресія проти них. Щоправда, якраз в цьому випадку військовий конфлікт навряд чи можливий.
"Думаю, навряд чи відбудеться вже безпосередньо якийсь військовий конфлікт з країнами Балтії — все-таки вони є членами НАТО. Уже розміщені, хоч і невеликі, батальйони, до тисячі чоловік у кожній країні, і, звичайно, жертви серед них Росії не потрібні. З іншого боку, в тому, що Росія буде відпрацьовувати саме потенційну агресію проти балтійських країн, звичайно, немає сумнівів. І це необхідно розглядати як своєрідний тиск Росії, в тому числі на саме НАТО, з метою домогтися поступок від НАТО і Заходу взагалі. Щоб це не сталося, збройні сили НАТО, які розміщені в балтійських країнах, повинні бути постійно напоготові. Росія саме перевіряє готовність Заходу, НАТО, країн Балтії реагувати на такі провокаційні сценарії навчань", — вважає Хилько.
Якщо ж говорити про "кримський" військовий сценарії, його ефективність під великим сумнівом, оскільки після окупації українського півострова у балтійських державах активно працюють над запобіганням подібних сценаріїв. "Гібридний" метод без відкритого вторгнення навряд чи можливий — сумніваюся, що таким чином вдасться взяти під контроль країни Балтії або хоча б частину їх територій. А на відкритий конфлікт з НАТО Росія навряд чи зважиться", — пояснив Хилько.
