Президент Парламентської асамблеї Ради Європи Педро Аграмунт, який не приховує проросійської позиції, перестарався у продавлюванні своєї "особливої лінії". Галас навколо голови ПАРЄ зчинився після його поїздки до Сирії разом із російськими депутатами. Через декілька днів після цього стало відомо про хімічну атаку проти мирного населення в сирійській провінції Ідліб. Не дивлячись на те, що Аграмунт все ж визнав свою помилку, депутати Парламентської асамблеї офіційно оприлюднили вимогу про відставку. Сам Аграмунт натякнув, що може піти, але після виступу короля Іспанії на засіданні ПАРЄ. Однак проблема в тому, що в організації немає передбаченої процедури імпічменту та відставки президента. Про те, чому подібні скандали, пов'язані з Росією, можуть повторитися в Європі, "Апострофу" розповідає екс-генконсул України у Стамбулі, глава правління "Майдану закордонних справ" Богдан Яременко.
ПАРЄ – структура із дуже великою кількістю впливів. На неї впливають і країни, і депутати, і окремі посольства, політичні групи, фракції. Усе нині склалось для відставки голови ПАРЄ. Але як технічно це реалізувати? Якщо Аграмунт не захоче добровільно піти, то ніяк. У четвер, 27 квітня, має виступати король Іспанії, після чого, як натякає Аграмунт, він може піти у відставку. Але спрогнозувати це аж ніяк не можна.
Своє становище Аграмунт підірвав остаточно. Навіть якщо він залишиться, то як далі він зможе виконувати свої функції? Щонайменше дві третини організації його засуджують. Не може бути обрана посадова особа, яка не має підтримки переважної більшості учасників цієї організації.
Сама організація цю кризу переживе, тому що існує певна межа. Коли Аграмунт поїхав до Сирії з російськими делегатами, це вже була кричуща ситуація. І є певні рамки, а європейці дуже не люблять виходити за рамки певних процедур. Для демократичних держав це неприпустимо.
Однак зараз ситуація щодо його відставки упирається у процедури. Недовіра висловлена, підтримки у нього немає, а як буде технічно реалізована його відставка – поки невідомо.
На майбутнє Аграмунт не представляє ніякої особливої цінності для Росії. Не вийшло у нього, ну, то й що ж? Як агент він для Кремля, очевидно, не має особливого значення. Це тепер його власні проблеми через його недалекоглядність. Але він поводив себе настільки зухвало в плані декларування, фактично поставив в рамки принципу те, що він повинен повернути росіян до зали. Але ж тепер є великі сумніви в плані його незаангажованості. Кожен може мати якусь політичну програму. Якщо ти хочеш повернути Росію, при цьому ти керівник такої організації, то ти повинен відповісти на питання: а як же тепер із принципами цієї організації? Росія покарана саме за те, що не дотримувалася принципів. Фактично він поставив під питання мотиви своїх дій. Він не виступав від імені організації, а у нього є якісь свої мотиви. А це – смерть для політиків на Заході, коли твої мотиви ставляться під сумнів.
Це перший скандал такого рівня, який пов'язаний із Росією. Скажімо так: якщо він закінчиться відставкою, то це найсерйозніші наслідки для європейського політика за його афілійованість з Росією. Але РФ продовжуватиме так діяти і далі. Корисних ідіотів, а також просто ідіотів є достатньо у Європі.
