Новим президентом Франції, на щастя для України та Євросоюзу, стає молодий проєвропейський політик Еммануель Макрон. Радикальний націоналіст Марін Ле Пен прогнозовано набрала у другому турі менше 35% і тепер обіцяє глибоку трансформацію своєї політичної сили. Але навряд чи це принесе "Національному фронту" якісь дивіденди, якщо ми говоримо про парламентські вибори, які у Франції пройдуть вже за місяць. Макрону, що поки не має партії, і його прихильникам доведеться поборотися за більшість у Національній Асамблеї з республіканцями і соціалістами. Київ же зараз має час на формування чіткої стратегії щодо Донбасу і Криму, з якою можна буде розраховувати на підтримку Франції та особисто нового глави Єлисейського палацу. "Апостроф" розбирався, чого очікувати від Франції після вражаючої перемоги Макрона, для якого поки виграна тільки одна битва.
Результати першого та другого турів французьких виборів повністю повторили передвиборні прогнози. За підсумок слід подякувати не тільки соціологам, але і французам, які забезпечили Еммануелю Макрону перемогу з результатом у 66,1% голосів. Кандидат від "Національного фронту" Марін Ле Пен прогнозовано поступилася з майже дворазовим відставанням — у неї 33,9%. Офіційно результати виборів оголосять лише в середу, 10 травня.
Ле Пен визнала свою поразку відразу після закриття дільниць. Їй не допомогло і відчайдушне втручання Росії: хакерська атака на штаб Макрона з викраденням листів і активна кампанія з дезінформації не завдали молодому політику відчутної шкоди, як ми можемо побачити з результатів голосування. Нездоланною для Ле Пен виявилася і так звана скляна стеля другого туру: хоча реальних ідеологічних прихильників Макрона було не так багато, раціональне голосування і республіканський об'єднаний фронт забезпечили той підсумковий результат, який ми бачимо.
На думку Ігора Решетняка, активіста української громади Франції та заступника голови асоціації Ukraine Action, стратегія Марін Ле Пен між першим і другим турами виявилася провальною. Не пройшло непоміченим те, що лідер "Нацфронту" відреклася від своєї обіцянки повністю відмовитися від євро. До того ж, за загальним визнанням, Макрон переконливо виграв у Ле Пен останні, вирішальні теледебати.
Перемогу Макрона на цих виборах святкують не тільки у Франції, але і у всьому ЄС, а також в Україні. Для новообраного президента, однак, випробування тільки починаються. У червні пройдуть парламентські вибори, і перспективи його поки що неіснуючої політичної сили — найважливіше питання на цей час. Уже в понеділок Макрон пішов з поста голови руху "Вперед!", який тепер буде називатися "Республіка на марші". Своєю метою рух і назвав успішну участь у виборах в Національні збори. Обіцяють, що не менше половини кандидатів від політсили Макрона будуть жінки і не менше половини – новачки в політиці.
Підсумкові результати 2-го туру президентських виборів у Франції
Значення для Європи та України
Після перемоги на виборах Макрон заявив, що буде захищати і охороняти Європу. Ці слова лягають у канву всієї його передвиборної кампанії, у ході якої колишній міністр економіки в уряді соціалістів проявив себе як виключно проєвропейський політик. За словами Макрона, він зробить все для єдності Франції.
З перемогою Макрона привітали чинний президент Франсуа Олланд, члени уряду і багато інших французьких політиків, а також лідери ЄС Жан-Клод Юнкер, Дональд Туск і Антоніо Таяні. Ще ввечері 7 травня телефонні розмови з новообраним президентом провели канцлер ФРН Ангела Меркель і британський прем'єр Тереза Мей. Незважаючи на очевидну підтримку Марін Ле Пен перед другим туром, привітав Макрона і Дональд Трамп. Не міг не направити офіційне привітання і глава Кремля, хоча Макрон явно не був фаворитом Володимира Путіна. Російський президент заявив про готовність до конструктивної співпраці.
На своїх офіційних сторінках у соцмережах Еммануеля Макрона привітав український президент. Окремо Петро Порошенко висловив надію на активізацію нормандського формату. Судячи з усього, від нового президента не варто чекати кардинальної зміни в підходах Парижа до українсько-російської проблематики.
І раніше мало хто боявся, що Макрон буде симпатизувати Кремлю. Ще менше таких побоювань тепер, після його конфлікту з російськими пропагандистськими ЗМІ Russia Today і Sputnik та викрадення листування працівників штабу. Втім, раніше "Апостроф" писав, що поки не ясно, якою саме буде політика нового президента щодо Києва і Москви, і особливо — в питанні конфлікту на Донбасі.
Макрон буде стежити за тим, як Україна і Росія будуть виконувати Мінські домовленості, вважає Оксана Митрофанова, спеціаліст з Франції із Інституту всесвітньої історії НАНУ. І він допускає як посилення, так і послаблення санкцій проти Росії у зв'язку з цим. "Макрон буде реагувати на поведінку Росії і поведінку України", – прокоментувала вона "Апострофу".
"У першому наближенні можна вважати, що Макрон продовжить політику свого попередника. У деталях ж, багато чого буде залежати від складу французького уряду і парламенту, а також від дій України і Росії", — погоджується в коментарі "Апострофу" Ігор Решетняк.
Як він зазначив, у ході кампанії Макрон лише раз розгорнуто прокоментував свою можливу майбутню політику в українсько-російському питанні: у п'ятницю одному з видань він заявив, що має намір зберегти санкції проти РФ, а Росія повинна виконувати Мінські домовленості. Правда, Макрон додав, що від них відступає і Україна.
На думку активіста, після багаторазових спроб Кремля втрутитися в передвиборну кампанію у Франції Україна зараз має унікальний шанс поділитися з Парижем досвідом боротьби з фейками і пропагандою. У більш далекій перспективі політика Парижа буде залежати від здатності українського уряду та основних партій сформувати єдину чітку стратегію щодо Донбасу і Криму.
"При наявності такої стратегії можна буде розраховувати на підтримку Франції у її реалізації. При її відсутності голоси за зняття санкцій, зокрема в обох палатах парламенту, можуть скоригувати позицію уряду не на користь України", — пояснив свою думку Решетняк.
"Потрібно розуміти, що Макрон – це не геополітик, він потребує радників, — сказав у бесіді з "Апострофом" Олександр Мельник, професор геополітики у бізнес-школі ICN у Нансі, Франція. — Спочатку він не орієнтувався в українсько-російській тематиці. Але потім він побачив російські пропагандистські засоби масової інформації, які атакували його штаб-квартиру, хакерів. Він зрозумів, що Росія Путіна – антипод усіх його цінностей. Іншими словами, потрібно готуватися до того, що буде зберігатися діалог Франції з Росією. Але цей діалог буде з позиції сили, з позиції впевненості в собі. Мова сили – це єдина мова, яку Путін розуміє".
Парламентські вибори та перспективи "Нацфронта"
Проблеми Франції з перемогою Макрона нікуди не поділися. У другому турі виборці залишили порожніми рекордні для цієї країни 8,5% бюлетенів, а це 3 млн французів. Не будемо забувати, що вкрай небезпечну програму Ле Пен підтримала третина виборців - значно більше, ніж у всіх попередніх кампаніях. Грамотно відповісти на їхнє занепокоєння і обурення — одне з головних завдань для нового президента Франції за п'ять років на посаді. Обраний президент пообіцяв зробити все, щоб виборці "не мали підстав голосувати за крайності".
У другому турі не проголосували чверть зареєстрованих виборців — 12 млн, на півтора мільйона більше, ніж віддали свої голоси за лідера "Нацфронта". Взагалі ж явка для Франції ані вражаюча, ані провальна — 74,6% (майже на 6% менше, ніж на минулих президентських виборах, коли Олланду з невеликим відставанням програв Ніколя Саркозі). За підсумками першого туру вона склала 77,8%. Тобто, незважаючи на побоювання щодо низької явки, французи в основному вирішили не ризикувати і прийшли на виборчі дільниці.
Французи радіють перемозі Еммануеля Макрона у другому турі виборів президента. Фото: Pierre Crom
Перший і другий тур загальних виборів до Національних Зборів Франції заплановані на 11 та 18 червня. Ле Пен вже анонсувала "глибоку трансформацію" своєї партії, яка, можливо, буде полягати і в переформатуванні, перейменуванні існуючої політичної сили. Не виключено, припускають співрозмовники "Апострофа", що на перший план в недалекому майбутньому, замінивши Марін Ле Пен, вийде її племінниця Маріон Марешаль-Ле Пен.
"Я вважаю, що "Національний фронт" рано списувати з рахунків. Але дуже багато залежить від його керівників і, в першу чергу, вміння реформуватися. Така радикальна риторика відштовхує французів", — вважає Оксана Митрофанова.
Втім, ці зміни майже напевно не зможуть принести швидких дивідендів: серйозні плоди обіцяна трансформація теоретично здатна принести лише на наступних виборах, запланованих на 2022 рік.
Втім, висловив у коментарі "Апострофу" впевненість Олександр Мельник, минулі вибори показали, що націоналістична та псевдопатріотична програма Ле Пен довела свою невідповідність духу часу, що вона "пропахла нафталіном". Така програма реалізовується в умовах тотальної глобалізації, яка охоплює не тільки економіку і торгівлю, але також людей та ідей.
Головними суперниками соратників Макрона на майбутніх парламентських виборах будуть праві консерватори. Партію "Республіканці" поведе не Франсуа Фійон, який провалився на президентських виборах, а Франсуа Баруен. Соціалістів – Жан-Крістоф Камбаделі. Соціалістична партія Франції, що переживає, можливо, свої найгірші часи, навряд чи покаже на парламентських виборах хороший результат, але цілком може стати партнером президентської політичної сили з формування більшості. За словами Оксани Митрофанової, Макрону перед виборами треба буде залучити якомога більше депутатів, і йому, найімовірніше, доведеться формувати більшість з іншою партією.
Частина соціалістів і республіканців напевно приєднаються до команди Макрона, що не дозволяє зараз зробити певний прогноз щодо того, хто отримає більшість в Асамблеї. Крім того, Ігор Решетняк зазначив, що вступ в силу закону про заборону сумісництва призведе до того, що багато потенційних кандидатів на депутатський мандат виберуть свої поточні мерські посади, і буде багато нових кандидатів. Проте головний прогноз залишається незмінним: двома основними партіями будуть політсила Макрона і "Республіканці", і, з великою часткою ймовірності, парламентарям доведеться формувати коаліцію, що нетипово для Франції.
"Конституція П'ятої республіки дає величезні повноваження президенту. Президент отримав повну більшість на президентських виборах. Я впевнений в тому, що Еммануель Макрон використає цю перемогу, щоб сформувати нову парламентську більшість. Як це буде зроблено, ніхто не знає, тому що у Франції ми маємо розкол старої політичної системи. Старі політичні партії зараз існують лише на папері", — впевнений Олександр Мельник.
Професор геополітики вважає, що історія успіху Макрона дуже показова і для України: "Макрон за два роки зробив те, що здавалося абсолютно немислимим. А що Україна зробила за три роки після Майдану, який був прапором цінностей Європи? Де зараз Україна, де зараз ваша проактивна позиція? Надихайтеся прикладом Франції!"
Поки що французька катастрофа минулася. Але чи вдалося її уникнути взагалі або відкласти – відповідь на це питання дасть лише президентство Еммануеля Макрона.
