Цього тижня з'явився новий формат безпекової співпраці всередині Європейського Союзу – PESCO. Це програма співпраці 25 з 28 членів ЄС в галузі безпеки та оборони. Фахівці кажуть, що створення PESCO відповіло одразу на декілька питань безпекової політики ЄС, й не лише щодо військової загрози з боку Росії, та дозволить посилити обороноздатність Євросоюзу, якщо надалі цьому не завадять суперечності між учасниками. Які перспективи приєднатися до проекту має Україна, з'ясовував "Апостроф".
Рада ЄС 11 грудня ухвалила рішення про створення нового формату безпекової співпраці всередині Європейського Союзу – 25 з 28 країн тепер беруть участь у Постійній структурній співпраці з питань безпеки та оборони (PESCO). До 23 країн, які місяць тому підписали офіційну заяву про розширення співпраці, додалися Ірландія й Португалія. Участь у PESCO є добровільною, і Данія та Мальта, а також, зі зрозумілих причин, Велика Британія – залишилися за бортом. До окремих проектів PESCO можуть залучити й треті країни, однак їхня участь повинна мати значну додану вартість. Також перед такими учасниками стоятимуть серйозніші зобов'язання.
У ЄС підкреслюють, що PESCO не є альтернативою НАТО, натомість йдеться про взаємодоповнення. На відміну від НАТО, PESCO – не альянс і не структура, а лише рамки для реалізації державами-членами ЄС спільних проектів. Але навіщо така програма знадобилася? Мета – поглиблення та розширення співробітництва в сфері безпеки та оборони. "Це дозволить країнам, які цього бажають, спільно розвивати оборонний потенціал, інвестувати у спільні проекти, покращувати бойову оперативну готовність та розвивати власні збройні сили", – пояснюють в Раді ЄС.
Зараз в рамках PESCO існує 17 проектів із підготовки військ та розвитку бойового потенціалу, реагування на кризові ситуації та перекидання військових контингентів, посилення морської безпеки та реагування на кіберзагрози тощо. Офіційний список погодять наступного року. І в подальшому він, звісно, буде змінюватися. Перед затвердженням, до прикладу, всього запропонували 50 проектів.
Одне із зобов'язань, які учасники взяли на себе, ухваливши рішення про PESCO, – збільшувати свої оборонні бюджети. Аналогічна мета стоїть і перед членами НАТО. Як відомо, на потребі збільшення видатків на оборону до 2% ВВП наполягав президент США Дональд Трамп. Однак в ЄС заперечують аналогічну ціль для PESCO та наголошують на потребі оптимізації оборонних витрат через спільні інвестиції задля більшої ефективності.
Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Федеріка Могеріні демонструє підписане повідомлення про співпрацю в межах PESCO
Чому ЄС створив PESCO
Страхи, що Сполучені Штати відмовляться від своїх зобов'язань в НАТО, розвіялися. Однак непередбачуваність США за чинного президента не могла не позначитися на європейській оборонній політиці. Припускають, що PESCO – частина цієї реакції, ознака прагнення більшої самостійності. Про всяк випадок. Однак доказом того, що ЄС аж ніяк не збирається відмежовуватися від НАТО, є поглиблення співпраці між двома блоками. Про чергове посилення співробітництва між НАТО та Євросоюзом домовилися минулого тижня.
Позначилися й внутрішні фактори. PESCO – один із кроків у напрямку створення європейського оборонного союзу, давньої, але, на думку деяких фахівців, нездійсненної ініціативи. В ЄС це рішення називають історичним. Досі створенню спільної армії ЄС та менш радикальним крокам заважала позиція окремих країн: передусім Британії, яка наразі планує вийти зі складу ЄС, та Франції, чий президент Еммануель Макрон тепер якраз і просуває різні способи посилення інтеграції всередині ЄС, зокрема оборонної співпраці. Створення PESCO передбачала ще Лісабонська угода від 2009 року, однак раніше це було неможливим. А тепер, за словами головного дипломата ЄС Федеріки Могеріні, Франція разом з Німеччиною, Італією та Іспанією відіграла провідну роль у просуванні цього формату співпраці.
Що це дає
PESCO стала цікавою ініціативою, яка відповіла відразу на декілька питань безпекової політики ЄС, вважає керівник Програми дослідження проблем міжнародної безпеки центру "Українська призма" та головний редактор "UA: Ukraine Analytica" Ганна Шелест: "Ніхто не збирається дублювати НАТО, усі погоджуються, що НАТО є пріоритетним в тих сферах, які він вже гарантує. Однак з'явилися інші питання, на які може відповісти якраз співробітництво в рамках ЄС. Передусім це питання координації зусиль. По-друге, оборонний фонд, який створюють з метою спільних досліджень та розробок, в тому числі нових типів озброєнь. Не всі країни можуть самостійно це робити, але всі в цьому зацікавлені. Тому коли є чітка структура і чіткі зобов'язання, це дуже великий крок. Третє – це питання операцій під прапором ЄС. Ми знаємо про Малі, морську операцію "Аталанта". Зрозуміло, що потрібне більш чітке командування. Сюди ж відносимо й питання так званих бойових груп, які створюють між країнами. Наприклад, бойова група Вишеградської четвірки. У межах PESCO може з'явитися можливість певної систематизації".
"Ідея створення PESCO – впорядкувати всю діяльність Євросоюзу в галузі оборони і безпеки. Бюджет кожної з країн ЄС не є настільки значним, щоб можна було говорити про серйозне покращення безпекової ситуації. В абсолютних цифрах німецький чи французький бюджети виглядають досить переконливо, але більшість витрат насправді йдуть на утримання особового складу, тобто фактично їх проїдають. А на розвиток ідуть мізерні суми. Також витрати на вироблення невеликої кількості одиниць різноманітної техніки суттєво більші, ніж якби виробляли її стандартизовано й більшою кількістю одиниць. Мета – зробити витрати більш ощадливими і при цьому більш ефективними", – сказав "Апострофу" голова правління фонду "Ініціатива з дослідження східноєвропейської безпеки" Максим Хилько. Також він згадав про амбіцію ЄС рухатися до безпекової автономії.
Новий проект PESCO не є альтернативою НАТО
На думку експерта, є ризик виникнення складнощів та розбіжностей. Тому надалі важливо спостерігати за тим, як члени PESCO будуть реалізовувати заплановане.
"Наскільки серйозно країни Євросоюзу до цього ставляться, наскільки готові до цієї військової інтеграції, буде видно в найближчі місяці, півроку-рік. Складнощі можуть виникнути, оскільки йтиметься про конкретні контракти: яка країна отримає те чи інше замовлення", – пояснив Хилько.
У ЄС підкреслюють, що не йдеться про створення спільної армії ЄС. Про це кажуть і співрозмовники "Апострофа". Зрозуміло, що наразі рівень зацікавленості в цьому надто сильно відрізняється в різних країнах, щоб ідею європейського оборонного союзу можна було реалізувати.
Реалізація проектів PESCO неодмінно посилить обороноздатність країн-членів ЄС, зокрема здатність протистояти викликам з боку Росії, вважає Хилько: "На сьогодні оборонні витрати і безпековий потенціал кожної окремо взятої країни ЄС не відповідають вимогам сучасності, і без американської безпекової парасольки країни Євросоюзу, будемо відверті, не здатні самотужки забезпечити свою безпеку в разі загрози військового конфлікту з якоюсь потужною силою, наприклад, тією ж Росією. Щоб мати таку спроможність Євросоюз і намагається покращити власні безпекові й оборонні можливості, в тому числі шляхом PESCO. Але наразі передбачають кілька доволі розрізнених напрямів співпраці. Наскільки це інтегровано посилить безпеку, це питання найближчих років. Потрібно дивитися, чи вдасться ці амбіції реалізувати на практиці".
На думку Ганни Шелест, навіть добре, що PESCO створюють не для протистояння короткотерміновим з історичної точки зору загрозам – а саме такою ЄС бачить Росію. "Якщо б PESCO планували суто як реакцію на РФ, то в багатьох країнах це викликало б запитання і неготовність. Об'єднати їх суто проти Росії було би безглуздо, тому що таке співробітництво має бути корисне і сьогодні, і завтра, і післязавтра", – пояснила вона.
Перспективи долучитися до окремих проектів PESCO має й Україна. Для цього потрібно пропонувати ЄС свою участь та пояснювати, яку додану вартість участь держава може мати для програми, вважає Шелест.
"Теоретично це можливо. Про своє бажання вже заявила Грузія, і достатньо позитивною була попередня відповідь ЄС. У цьому випадку ініціатива повинна йти саме від України. Позитивно налаштованою мене робить співробітництво України з країнами Вишеградської четвірки. Цей формат показав готовність долучати до такої чутливої сфери Україну, навіть в умовах війни. З іншого боку, Україна може бути цікавою, якщо ми говоримо про спільні військові розробки. Ми говоримо не про повне партнерство, а про окремі елементи PESCO. В окремих аспектах ми вже співпрацюємо, а тут можемо це просто розширити", – підсумувала Шелест.
