На останній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи Росія не тільки повернула повноцінне членство, отримавши свого віце-президента в даній структурі, а й вихлопатала собі повну сатисфакцію - їй "пробачили" агресивні дії проти України і зняли всі санкції. Про те, чому Європа пішла на поступки Кремлю, а також про наслідки страсбурзьких подій для України, читайте в матеріалі "Апострофа".
Свого часу Парламентська Асамблея Ради Європи стала першою міжнародною організацією, що в 2014 році ввела санкції проти Росії за окупацію Криму та агресію на Донбасі. Але та ж ПАРЄ стала "піонером" в скасуванні санкційного режиму проти РФ в 2019 році. В червні минулого року без жодних обмежень і навіть натяків на виконання вимог, делегації РФ дозволили повернутися до складу Асамблеї. Втім, події літа, хоч і були сприйняті в Україні як зовнішньополітична трагедія, виявилися лише прологом до повномасштабного наступу Росії в ПАРЄ, свідками якого ми стали за останні декілька днів.
Оскарження повноважень Росії в ПАРЄ: хроніка "зради"
Новий 2020 рік ПАРЄ розпочала з рядової процедури — затвердження повноважень членів делегацій. Зазвичай це відбувається автоматично, але група депутатів зі Східної Європи, в тому числі і абсолютна більшість членів української делегації оскаржила повноваження російської делегації. Причому, зробила це по лінії одразу двох комітетів — регламентного та політичного. Суть претензій до російської делегації полягала в таких моментах. По-перше, частина російських делегатів до ПАРЄ обиралися в багатомандатних округах, в які включені голоси жителів окупованого Криму. А оскільки жодна держава не визнала російську анексію Криму, з точки зору міжнародного права ці депутати не мають права представляти Росію в жодних міжнародних організаціях. По-друге, росіяни неодноразово публічно висловлювали тези, наповнені нетерпимістю, неповагою до демократії та навіть антисемітизмом. А отже прямо виступали проти "європейських цінностей", які ПАРЄ в теорії покликана захищати.
Поки оскарження повноважень російської делегації розглядалося в комітетах, події не стояли на місці. Спочатку росіяни "прогнули" ПАРЄ, змусивши змінити розклад засідань. Усе було підлаштовано під розклад літаків з Москви. А далі, попри увесь опір та провал у першому турі голосування, голову російської делегації Петра Толстого все ж "пропихнули" у віце-президенти ПАРЄ. Після цього особливих надій на рішення комітетів вже не лишилося. В середу ввечері, 29 січня, був винесений вердикт, відповідно до якого російська делегація вступила у свої повноваження в повній мірі. Що характерно, у всіх інших випадках оскарження повноважень делегацій регламентний комітет ПАРЄ дав розлогі пояснення своїх рішень, а у випадку з росіянами обмежився лаконічним формулюваням - "комітет вирішив, що повноваження російської парламентської делегації мають бути підтверджені".
"Вишенькою на торті" історії з ПАРЄ стала класична для української дійсності "зрада". Один член української делегації, а саме Юлія Льовочкіна, сестра скандального очільника Адміністрації президента часів Віктора Януковича і народний депутат України від фракції "Опозиційна платформа - За життя", на противагу усім іншим українцям в ПАРЄ відкрито підтримала російську делегацію, проголосувавши "за" надання їй повноважень у повній мірі.
ПАРЄ де-факто визнає анексію Криму?
Рішення ПАРЄ щодо повноважень російської делегації не означає для України абсолютно нічого хорошого. Більш того, це демонструє величезний розрив у сприйнятті Росії та її агресії проти України між українцями та європейцями. На думку колишнього члена української делегації в ПАРЄ, народного депутата VIII скликання Борислава Берези, ПАРЄ сприйняла історію з українськими моряками не як обмін, а як звільнення. "Тепер Кремль уникнув відповідальності, а на Росію не накладуть санкції в ПАРЄ, а їхня делегація може там спокійно працювати", - пояснив Борислав Береза.
Більш того, відмова від претензій щодо повноважень російських депутатів, обраних з урахуванням голосів з Криму, залишає ПАРЄ у двоякій міжнародно-правовій позиції. Адже, публічно не визнаючи і засуджуючи окупацію Криму Росією, на ділі Асамблея демонструє згоду з результатами російської агресії. "Країни, які проголосували за підтвердження повноважень делегації Росії в ПАРЄ, де-факто погодилися з анексією Криму. Звісно ж, це рішення не ухвалювалося безпосередньо в Страсбурзі, а стало результатом закулісних перемовин Росії з країнами так званої "старої Європи", і спрямоване воно на розхитування ситуації в європейському політикумі та Україні. Росія використовує європейців у власних інтересах, обмінюючи їх політичну лояльність на цілком очевидні економічні преференції. Логіка таких західноєвропейських депутатів цілком прослідковується, просто вони сором’язливо не повідомляють про неї своїм виборцям та широкому загалу", - розповів "Апострофу" директор Інституту світової політики Євген Магда.
Російський наступ в Європі — чого чекати та як протистояти
Також багато тривоги викликає і рішення ПАРЄ щодо запровадження нового санкційного механізму, оскільки дає простір для інших маніпуляцій. "Росія чітко усвідомила, що ПАРЄ був майданчиком, де вона зазнавала поразок, а тому доклала значних зусиль, аби повернутися до Асамблеї та поступово організувати там контрнаступ. Свідченням цього, зокрема, є заяви про утиски російських і проросійських журналістів в Україні та країнах Балтії. Я не здивуюся, якщо нас очікує розкрутка цієї теми. Росія готується до системного наступу і користується слабкістю українських позицій", - додав Євген Магда.
Утім, попри те, що в цілому більшість в ПАРЄ стала на сторону росіян, варто зазначити, що в Асамблеї сформувалася дуже помітна антиросійська коаліція за участі української делегації та представництв країн Центрально-Східної Європи. "Непідтвердження повноважень російської делегації в ПАРЄ означало б повну заборону їхньої роботи в ПАРЄ, тому з самого початку шанси досягти такого рішення були невеликі. Тим не менш, українська делегація повинна була це зробити, щоб продемонструвати несприйняття дій РФ. Нас підтримали партнери з 5 національних делегації в ПАРЄ, які розуміють небезпеку путінського режиму. На жаль, таких в ПАРЄ меншість", - розповів "Апострофу" постійний член української делегації в ПАРЄ Олексій Гончаренко.
На щастя для нас, тріумф Росії в ПАРЄ, при всьому його негативі для України має більше символічного, аніж практичного значення. Площина реальних рішень залишається далеко за повноваженнями та можливостями ПАРЄ. Допоки кроки назустіріч Росії з боку Європи обмежуватимуться символічними органами на кшалт ПАРЄ, ситуація залишається контрольованою. Але українській владі все ж належить бути дуже пильною на зовнішньополітичній арені, щоб успіхи росіян і надалі залишалися епізодичними та символічними, а не перетворилися в лавину, яка поховає під собою міжнародну підтримку України в Європі.
