З усіх європейських країн саме Польща виявилась найбільш гостинною для громадян України, які прагнули захистити себе та своїх дітей від російської агресії. Люди в Польщі почали організовуватись із першого дня повномасштабного вторгнення в Україну. Але одного бажання та доброго серця замало - потрібен ресурс і грамотна стратегія. Саме над нею й попрацював колектив проекту "Гостинна Польща", який був започаткований варшавським аналітичним центром Wise.Europa. Як "Гостинна Польща" допомагає українцям - розповідає "Апостроф".
Проект підтримали ряд польських фундацій, а також Посольство України в Польщі, яке виступило основним патроном.
Проблеми та можливості міграції
Польські та українські науковці, аналітики, представники неурядових організацій сформували стратегію заходів, які могли би впорядкувати міграційну воєнну кризу. Тобто допомогти людям, які прибувають з України, захистити себе.
"Їх щодня прибувало дедалі більше в Польщу, і ми розуміли, що ця тема є надважливою, - говорить "Апострофу" Мацей Буковський, директор фонду, доктор економічних наук та редактор рапорту. - Ситуація щодня змінювалась. Тому вирішили написати рапорт - не на зараз, а радше на перспективу".
Над проектом працювали 30 польських та українських авторів. Рапорт охопив десять важливих напрямів функціонування суспільства:
- воєнні та трудові мігранти в контексті демографії Польщі;
- економіка та ринок праці;
- квартири та житло;
- освіта;
- охорона здоров'я та інші державні послуги;
- адміністрація та право – перспектива для воєнних мігрантів;
- антикризова діяльність держави, місцевого самоврядування та громадянського суспільства;
- інтеграційна політика;
- макроекономіка та державний фінансовий ресурс;
- Польща, Україна та Євросоюз;
- дезінформація та кібербезпека.
У підсумку розробники сформували десять ключових рекомендацій.
Їх завдання - не лише допомогти країні впоратись із хвилею мігрантів, а й скористатись ситуацією і “вичавити з лимону лимонад” - себто віднайти у проблемах зерно можливостей для взаємодії обох країн на спільний результат. Йдеться про покращення відносин та створення дечого ефективно нового в співпраці між країнами та культурами.
Три варіанти розвитку подій
Автори рапорту розглянули три можливі варіанти розвитку подій – і відповідно до цих варіантів розробили власні рекомендації.
"Один був про те, що війна швидко закінчиться, і Україну треба підтримати у відбудові. Другий сценарій говорив про те, що конфлікт буде довготривалим, з великою кількістю жертв – не лише в людях, але й в економіці та інфраструктурі. А третій – про те, що конфлікт триватиме недовго, але матиме досить серйозні наслідки", - розповідає "Апострофу" авторка проекту Івона Чечьвєж.
Усі варіанти - це про велике число мігрантів. Автори проекту вважають: мігрантів може бути ще більше. Але поляки не можуть нескінченно давати їм житло і харчі – не тому що не хочуть. Просто будь-який ресурс має свою обмеженість.
"Весь цей проект спрямований на те, щоб полегшити життя українців. Щоб дати цим людям умови до помешкання – не в нас удома, а в самих себе. Бо це і є нормальна ситуація. Ми робимо так, щоб і поляки, і українці почували себе комфортно, щоб ніхто нікого не обслуговував, щоб була ситуація win-win. Щоб українці отримали роботу й були самодостатніми. І цей проект – для того, щоб полегшити життя і поляків, і українців", - говорить "Апострофу" ініціатор та головний організатор проекту Якуб Міхаловський.
Децентралізована країна
Завдання проекту – передусім розробити рекомендації для органів місцевого самоврядування. Воно, власне, й стало тим стовпом, на плечах якого трималась інтенсивна допомога біженцям.
"Загалом Польща – дуже децентралізована країна. Тому головні особи, зацікавлені в тому рапорті – це, звісно, органи місцевого самоврядування. І як їм допомогти, то вже буде добре", - говорить Якуб Міхаловський.
Івона Чєчьвєж – авторка проекту, яка працювала над темою "антикризова діяльність держави, місцевого самоврядування та громадянського суспільства". Дівчина займається цією темою вже багато років, навіть співпрацювала в цьому контексті з українськими організаціями. Говорить, що ця тема – як парасолька. Адже і помешкання, і здоров’я, і освіта містять у собі елемент самоврядування.
"На п’ятий місяць війни вже можна говорити про те, що громадянське суспільство й самоврядування здали екзамен. Поляки на різних рівнях підтримували прибулих з України - і це тривало кілька місяців. Але зараз ми знаходимось у фазі закінчення медового місяця. Спочатку був етап – ми, чудові поляки, раді допомогти. Натомість зараз почався етап сумнівів, підриву діяльності самоврядування, конфлікти, аспекти певної суспільної нерівності", - говорить Івона Чєчьвєж, додаючи, що не останню роль в цьому відіграє прихована російська фракція, підриваючи суспільні настрої.
Тому зараз час для системної, структурованої діяльності – вважають автори проекту. Важливо прописати, щоб кожен знав, яка інституція за що відповідає, на яких засадах організації мають підтримувати, а головне - де шукати на це гроші.
"Причому мова йде не лише про польські гроші, а й про європейські та світові. На це й сподівання, бо сама польська держава навряд чи ефективно дасть цьому раду. Адже є такі проблеми, як інфляція чи зростання безробіття всередині Польщі. Для цього необхідна підтримка європейської та світової спільноти, є потреба у фінансовій підтримці неурядових та неформальних організацій, які мають бажання й досвід співпраці та підтримки українських родин – у Польщі та Україні", - говорить Івона Чєчьвєж.
Допомога в інтеграції
Проект передбачає надання мігрантам можливості не просто вижити, а й будувати кар’єру за кордоном.
"Більшість жінок, які виїхали з України, мають вищу освіту. Їх варто включати в європейське суспільство – структури європейської адміністрації, життя бізнесу тощо. Хотілось би, щоб це був час розвитку, а не виняткового того, щоб його пережити", - говорить Якуб Міхаловський.
"Українці мають почуватися в безпеці й відчувати, що ми тут не чужі для них. Важливо, щоб вони відчули, що ми приязно ставимося до мігрантів з України і хочемо мінімізувати травму, яку вони отримали внаслідок війни, - говорить Івона Чєчьвєж. - Тому для таких людей важливою є і психологічна підтримка".
За словами аналітиків, українські мігранти роблять польське суспільство більш креативним, створюють здорову конкуренцію на ринку праці тощо.
"Емігранти застосовують свій досвід, інші думки, інший спосіб погляду на світ і власну ініціативу. В Польщі мешкає чимало українців, які утворили свій бізнес. Виїхали ще в 2014 році, коли в Україні щойно почалась війна на Донбасі. Відкрили бізнес, добре говорять польською і мають свої помисли на життя", - говорить Мацей Буковський.
Інформаційні атаки та кібербезпека
Ще одна загроза для мігрантів – це потужна інформаційна війна, нахабна й безчесна, яку росія здійснює на території Європи. І автори проекту окрему увагу звернули на фейкові новини та кібербезпеку.
"Я чув про супер інтенсивну російську пропаганду в польських медіа. Такий маніфест лунав і від тих самих людей, які були проти щеплення", - говорить Якуб Міхаловський.
Тож іще є над чим попрацювати аналітикам - що вони успішно роблять, об’єднуючись і допомагаючи українському суспільству.
