У Росії пройшли найбільші за кілька років протести. Цього разу, на відміну від масових акцій на Болотній площі, росіяни сконцентрувалися виключно на темі корупції. І немає однозначної думки, добре це чи погано для російського суспільства. З одного боку, це напевно вивело на вулиці більше людей, ніж вивели б більш гострі за своєю суттю питання про нинішній політиці Москви. З іншого боку, тема, можливо, менш важлива, ніж сам факт протестів, які розвінчують міф про апатичність суспільства.
У ході антикорупційних протестів, які відбулися в неділю 26 березня в Москві в районі Тверської вулиці і Пушкінської площі, співробітники поліції затримали 1030 осіб. Таку цифру наводить правозахисний проект "ОВС-Інфо". Протестували не лише в столиці (як мінімум 15 тис. людей), але і в багатьох інших містах Росії - всього 97. За оцінками "Еха Москви", в 82 акціях в різних містах Росії взяли участь близько 60 тис. людей. За іншими підрахунками - до 100 тис. Це найбільші протести з моменту подій на Болотній площі в 2011-2012 рр.
У Санкт-Петербурзі в автозаки кинули понад 130, в Махачкалі і Краснодарі затримали понад 100, у Владивостоці - більше 30, а в Південно-Сахалінську - лише п'ятьох. У Новосибірську і Томську акції погодили з владою, тому затримань не було. Кримінальні справи завели в двох випадках - за посягання на життя поліцейських.
Більшість затриманих в Москві змушені були ночувати в поліції і були відпущені після оформлення протоколу за статтею 20.2 Кодексу про адміністративні правопорушення Російської Федерації "Порушення правил проведення мітингу" - їх чекають судові розгляди і ризик заплатити до 20 тис. рублів. Не відпустили поки політика і громадського активіста, який, по суті, і запустив акції протесту, - Олексія Навального. За непокору поліцейському під час масової акції Тверський суд Москви заарештував його на 15 діб. За організацію "незаконного ходи" йому виписали штраф на суму в 20 тис. рублів. Адвокат Навального Ольга Михайлова раніше повідомила, що в протокол про затримання заднім числом внесли зміни. За статтею за непокору законному розпорядженню працівника поліції затримали 17 співробітників Фонду боротьби з корупцією (ФБК) Олексія Навального.
Хто кому Димон
Мирні акції російська влада назвала незаконними. Звичайно, не гребували поліцейські й побиттям протестуючих. Мітингували росіяни з гаслами "Він нам не Дімон", "Дімон відповість": на розслідування ФБК щодо таємних маєтків Дмитра Медведєва під назвою "Він вам не Дімон" влада ніяк не відреагувала, що і стало приводом для вираження народом обурення. Росіяни виступили з вимогою відставки Медведєва і його оточення. Як мінімум протестуючі в Санкт-Петербурзі називали злодієм і президента Росії Володимира Путіна. Сам Медведєв, як він вже встиг зізнатися, в цей час катався на лижах. Під час скандалу з розслідуванням його корупції Медведєв відмовчувався і "хворів на грип", як тоді запевнив Путін.
Події в РФ не залишилися без уваги Держдепартаменту США, який засудив затримання і назвав те, що відбувається "образою демократичних цінностей". Може бути, цифра в 60 тис. учасників протесту не вражає, але вона велика для Росії. Не дарма матеріал про події в Росії виявився на обкладинці сьогоднішнього випуску британської ділової газети Financial Times. Московський кореспондент The Guardian Шон Уокер теж зазначив в Twitter, що 60 тис. - це немало. Особливо, якщо врахувати високий ризик потрапити в автозак. Очікувано затримували не лише активістів, але й журналістів, жінок, школярів. Якраз переважна кількість молоді, навіть дітей, зазначають російські спостерігачі. У понеділок прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков озвучив підозри, що неповнолітнім учасникам акції в Москві пообіцяли грошові винагороди, якщо їх затримають правоохоронні органи. Ніякі докази він не пред'явив, лише зазначив, що вони є у правоохоронців. Пізніше в Слідчому комітеті запевнили, що володіють відповідними оперативними даними і перевіряють їх.
"Я б'ю жінок і дітей"
Ці протести стали хорошим індикатором настроїв серед російської молоді. Таким же була і нещодавно опублікована бесіда школярів однієї зі шкіл в Брянській області з викладачами. Вона відбулася вже після опублікованого Навальним розслідування корупції Медведєва і мала до нього, тобто розслідування, безпосереднє відношення: одного зі школярів викликали в поліцію, оскільки той записався на мітинг. Діти обурювалися ситуацією в Росії і висловлювали думку, що прийшов час для зміни влади в країні. Цю історію миттю підхопили незалежні російські ЗМІ.
Як написав у своїй колонці на Republic.ru російський журналіст, публіцист Олег Кашин, ця історія стала тизером російських протестів 26 березня. І важливо не тільки те, що взагалі вперше в історії Росії вийшли протестувати підлітки, а й те, що акції - вперше за роки - пройшли не тільки в Москві та Санкт-Петербурзі. Кашин, припустив, що під час протестів на Болотній площі в Москві в регіонах протестували на вулиці вийшло менше людей, ніж вчора. Та й міст було менше.
Не проводячи паралелі з протестами на Болотній, аналізувати події в РФ неможливо. Тоді все припинилось, коли влада дала зрозуміти, що готова застосовувати силу: жорстко і без сумнівів.
"Явище молоді подвійно мотивує тих, у кого самого свого часу нічого не вийшло. Як розумні шістдесятники в перебудову намагалися опікуватися молодими неформалами (Вознесенський писав текст для конверта першої платівки" Акваріума ", Соловйов знімав Бугаєва Африку в" Асі "і т.п .), так і тепер постарілі на п'ять років "ви нас навіть не уявляєте" з надією дивляться на користувачів "ВКонтакте" і снепчата, позбавлені комплексів з приводу "злитого протесту" і страху побитися з поліцією. У Москві нова протестна весна і нове протестний поколіть е ", - написав Кашин. Згадуючи Болотну, а також "марші незгодних" 2007 року, він виводить сумний графік: москвичі протестують "раз в п'ятирічку", тоді як при владі залишаються ті ж люди.
Що далі
У Росії поширена відверто конспірологічна версія, що Олексій Навальний відпрацьовує інтереси Кремля, щоб дискредитувати опозицію як таку і забезпечити стійкість нинішньому режиму. Події 26 березня можуть дати цій риториці новий поштовх. Ось що написав про це на своїй сторінці в Facebook російський економіст і публіцист Владислав Іноземцев: "Олексій Навальний (Alexey Navalny), браво! Зараз всі опозиціонери, які відсиджуватися в кущах, "будуть звинувачувати його в роботі на одну з кремлівських веж, кремлівці - на проклятих заокеанських господарів, але працює він виключно на майбутнє всієї Росії ... І при цьому вельми ефективно! ".
Російський політолог Дмитро Орєшкін теж не вірить в те, що Навальний грає на боці Путіна, який і так завжди дистанціювався від нинішнього прем'єра. Засновник ФБК як грамотний політик і прагматик сконцентрувався на Медведєві, тому що Путін - набагато популярніший за прем'єр-міністра, і самого Навального. А значить, спочатку потрібно взяти "слабшу фортецю".
Можна по-різному ставитися до самого Навального, його поглядів (зокрема, на проблему Криму - "небутерброда"), але без діяльності його фонду навряд чи протести в Росії відбулися б саме "тут і зараз". І важко уявити, чому це могло бути вигідно владі. Але чи повинна вона боятися цього сигналу від народу?
Російський журналіст-міжнародник Аркадій Дубнов зазначив, що всі отримали ще одну можливість переконатися в очевидному: "влада в Москві (Росії) як і раніше малоадекватна і разюче боягузлива". Хоча половину протестувальників склала молодь 18+, і не було "жодного" налаштованого агресивно, влада кинула проти них ОМОН в повній амуніції.
"Захоплення ж сьогодні від того, що люди реально перестають боятися і вже не приховують бридливого презирства до влади, яка боягузливо і підло мовчить у відповідь на звинувачення в корупції своїх найвищих сановників. Стійке відчуття, що країна окупована. Окупант - влада. Інакше хіба може бути таке, що влада гвинтить півтисячі своїх мирних громадян тільки за те, що вони цю владу зневажають ", - написав Дубнов у соцмережі.
Як в коментарі "Апострофу" сказав німецький політолог Йенс Зигерт, який проживає в Росії та колись очолював московський офіс Фонду Генріха Белля, поки рано говорити, чи становлять протести (точніше, те, що вони показали) загрозу для режиму Путіна. Але з упевненістю можна сказати, що для влади вони стали несподіванкою. "Тому що здавалося, що після протестів 2011-2012 рр., анексії Криму і цієї національно-патріотичної війни [на Донбасі] в основному все під контролем. [...] Це всіх застало зненацька", - пояснив Зигерт.
Є й ті, хто не побачив в російських протестах позитивного для суспільства сигналу. Керівник економічної програми Московського центру Карнегі Андрій Мовчан в тому ж Republic нарікає, що настільки нечисленних в порівнянні з населенням протестів замало для змін в країні. Зміна складу учасників мітингів помітно позначилася на їх порядку, вона стала "примітивно простою", щоб бути зрозумілою і школярам, - лише про корупцію. При цьому він визнав, що саме це, мабуть, дозволило мобілізувати протестуючих. З іншого боку, Кремль може сподіватися якраз на те, що подібний підхід дозволить їм зберегти систему, якщо в крайньому випадку вона поміняє деякі персоналії. Тобто країна програє стратегічно.
"У плані змін ми ще навіть не на початку шляху, а тільки пробуємо підходи. Але вже вимальовується сумна картина: не вдається зберегти і розвинути інтелектуальну опозицію, яка тільки зародилась і могла б, коли прийде час, запропонувати ефективну альтернативу і нинішньому режиму, і небезпечним ультра правим і ультра лівим його девіаціям ", - робить невтішний висновок Мовчан.
Зигерт зазначає, що корупція - це тема, яка дійсно стосується всіх росіян, про яку у них склалася тверда думка. Чого не скажеш про війну РФ в Сирії або її протистоянні із Заходом. Тему корупції, на його думку, Кремлю складніше дезавуювати, як і протести з такими гаслами, зіпхнувши провину на західні країни і Сороса. І, що важливо, учасники мітингу не дали владі відібрати у них право вийти на вулиці, хоча та намагалася це зробити. А це суперечить традиційному для РФ наративу, що суспільство апатичне і аполітичне. У цьому сенсі те, якими були гасла, менш важливо, ніж те, що протести взагалі відбулися.
"Про зміну системи мова взагалі не йде. Революції в Росії найближчим часом не буде. Але ці протести перед виборами змінюють ситуацію і для влади, і для опозиції", - резюмував він.
