У неділю, 28 січня, в Росії відбулися акції протесту в зв'язку з відмовою в реєстрації Олексія Навального кандидатом в президенти. Силовики затримали понад 250 осіб, серед яких опинився і сам опозиціонер. Ці протести можна назвати одним з елементів тиску на російську владу. Однак подібними акціями Володимира Путіна не злякати – для цього вони дуже нечисленні. Таку точку зору висловив "Апострофу" російський блогер і фінансист Слава Рабинович. На його думку, зміна влади в Росії може відбутися тільки двома способами – і обидва нелегальні.
Акція, що пройшла в неділю, затримання людей і самого Навального – це лише один елемент в загальному тиску, який Навальний і опозиція повинні чинити на владу, що вони й роблять. Ця окрема подія не призведе ні до чого. Але це лише один з найважливіших елементів. Прошу запротоколювати мою думку, що, як би хто не ставився до Навального, його системи цінностей і публічно заявлених поглядів, наразі він – все-таки єдиний серед опозиційних політиків, який повернув в Росію поняття "публічна політика".
Що стосується зміни влади, то вона в найближчому майбутньому потенційно може відбутися в Росії, на жаль, тільки двома шляхами.
Спочатку скажемо, як вона не може відбутися. Вона не може відбутися усіма легальними способами, які є в російській конституції. Путін вчинив величезну кількість злочинів, і він краще за нас з вами знає їх перелік і тяжкість. Він прекрасно знає, що за ці злочини може бути: лава підсудних, абсолютно жахливі тюремні терміни. Він зараз бореться не за гроші і не за владу – він зараз бореться за свою свободу і своє життя. Відповідно, він президентське крісло за жодних умов не залишить. Це він для себе вирішив безповоротно і остаточно. І не сьогодні, а за часів псевдопрезидентства [Дмитра] Медведєва. Ми повинні зараз це сприймати як даність.
Влада не може змінитися на виборах, тому що Путін знищив інститут чесних, демократичних і вільних виборів. Влада не може змінитися шляхом імпічменту, тому що цей механізм означає дії обох палат парламенту – Державної Думи і Ради Федерації. Путін знищив парламент. Не можна його змістити і за допомогою двох інших законних способів: рішень Конституційного суду і Верховного суду. Кожен з цих судів – Конституційний в 1998 році і Верховний в 2001 році – виніс рішення з приводу конституційного максимуму президентських повноважень, який зараз для однієї й тієї ж особи в Росії становить два терміни поспіль. Ці конституційні повноваження для Путіна закінчилися в 2008 році. Об'ява про зворотну рокіровку, яку дали Медведєв з Путіним 24 вересня 2011 року, та подальша спецоперація з інавгурації Путіна за допомогою псевдовиборів були насправді силовим захопленням і насильницьким утриманням влади, тяжкою статтею Кримінального кодексу, що передбачає до 20 років позбавлення волі.
Наразі Конституційний суд і Верховний суд можуть перепідтвердити свої рішення про неприпустимість третього, четвертого і будь-якого іншого терміну після закінчення максимуму президентських повноважень у 2008 році. Більш того, Верховний суд повинен зобов'язати Центральну виборчу комісію не реєструвати Путіна в якості кандидата.
Але справа в тому, що звернення з цими позовами до Конституційного суду і Верховного суду можуть подати тільки так звані належні позивачі. До Конституційного суду такого роду позов на трактування конституції можуть подавати члени Ради Федерації, депутати Держдуми, керівники регіонів тощо. Як ми розуміємо, вони не будуть і не можуть цього робити.
Що стосується Верховного суду, то позов може бути поданий зокрема від офіційно зареєстрованих кандидатів в президенти. З усього набору, який є на сьогодні, такі позови, як ми можемо тільки чекати в теорії, можуть подати [Григорій] Явлінський і [Ксенія] Собчак. Я думаю, якщо кремлівська адміністрація розуміє, що вони недоговороздатні, якщо заздалегідь з ними не вдасться домовитися, що після реєстрації в ЦВК вони не подаватимуть таких позовів, то їх і не зареєструють кандидатами. Іншими словами, якщо ми побачимо протягом наступних кількох днів до закінчення процесу реєстрації, що вони дійсно зареєстровані, це означатиме, що вони, швидше за все, мають з президентською адміністрацією нелегальну, негласну, таємну, але угоду. Власне кажучи, я не бачу для них інших способів бути зареєстрованими. Це, звичайно, злочин, але хто проти нього протестує?
Виходить, кожен з легальних механізмів усунення Путіна зруйнований. Залишаються два способи, які є нелегальними. Один з них – це вуличні демонстрації і революція через вулицю. Я не бачу на сьогодні можливості його використання з однієї простої причини: Путін оточив себе Федеральною службою охорони, незліченними полчищами Росгвардії, ОМОНу, МВС, армії тощо.
Відповідно, єдина можливість здійснити вуличну революцію – це цифри, які можуть вийти на вулиці, як в Україні. Якщо вийде мільйон людей, а краще два, ні Росгвардія, ні ОМОН, ні ФСО нічого не зможуть зробити проти них. Вони просто відмовляться стріляти в народ, відмовляться скоювати злочини. Але за виходу на вулиці жалюгідних тисяч осіб або навіть кількох десятків тисяч вулична революція не відбудеться. Ми повинні побачити серйозні цифри, ну хоча б півмільйона! Але серйозна революція може, звичайно, відбутися за мільйона або двох. Власне кажучи, як це було в 1991 році.
І ще один спосіб усунення Путіна від влади – це розкол так званих еліт. Розкол "еліт" назріває і повинен лише прискоритися після введення санкцій проти частини цієї "еліти". Думаю, ці процеси почнуть набирати обертів з новою доповіддю і, швидше за все, новими санкціями США. Що і як далі відбуватиметься, ми сказати, на жаль, не можемо, тому що Путін знищив усі механізми прогнозування.
Проте, я думаю, саме таким чином, внаслідок розколу "еліт", у підсумку Путін втратить владу. У цьому є певна трагедія і небезпека. Адже коли всі легальні способи зміни влади знищені, залишаються тільки нелегальні. А вони носять непередбачуваний характер, і це погано для всіх. Але ми в цьому не винні, і, сподіваюся, колись ватажки путінського ОЗУ відповідатимуть і за це теж.