Російський президент Володимир Путін втрачає довіру та підтримку свого народу. У росіян накопичується енергія заперечення влади, яка незабаром знайде свій вихід, і час диктатора закінчиться. Таку думку в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV висловив російський політик і правозахисник ЛЕВ ШЛОСБЕРГ.
— Олексій Навальний повертається в Росію 17 січня. Як ви вважаєте, хто або що його зустріне: кримінальні справи, його прихильники чи представники правоохоронних органів, які відразу його затримають?
— Може бути все, що завгодно. Я думаю, що це буде обговорюватися в найближчі кілька днів. Поки рішення, швидше за все, немає.
Я впевнений, що прихильники Навального зустрічатимуть його в аеропорту. Але при цьому ще немає впевненості, яким чином пройде цей політ. Російські авіакомпанії мають різні особливості: можуть планувати сісти в одному місці, а приземлитися в іншому. Усе можливо, тому події можуть піти й за незапланованим сценарієм.
У російської влади немає хороших варіантів для дій. Вони за будь-яких своїх рішень знаходяться в дуже вразливій позиції. Якщо вони з почуття страху продовжать агресію та заарештують Навального, то цим вони тільки збільшать його авторитет. Відповідно, це ж позначається на зниженні авторитету російської влади. Якщо вони не роблять ніяких силових дій, це показує їх слабкість. Я припускаю, що рішення такого рівня може ухвалюватися лише Путіним.
Система в Росії зараз влаштована так, що всі начальники, зокрема начальники силових структур будуть уникати відповідальності. Тобто та людина, яка скаже: "Давайте вирішимо так", перед тим як вирішити, буде дивитися вгору й чекати наказу. Так це рішення доповзе до Путіна. Якщо не сьогодні, то за кілька днів точно.
— Ви говорите, що відсутність дій покаже слабкість влади. Може бути таке, що ігнорування Навального призведе до зниження його рейтингу? У нього буде своя аудиторія в соціальних мережах, і на цьому все закінчиться.
— Ігнорування не дозволяє чийсь рейтинг підвищити, а чийсь знизити. Що стосується влади, то абсолютно точно ігнорування політичного опонента не сприятиме підвищенню їхнього рейтингу. Навальний став "медіа". Він один із небагатьох російських політиків, якого можна назвати людиною-медіа. У нього є своя аудиторія, яка дозволяє йому безпосередньо виходити на громадську думку мільйонів людей. Ми не знаємо, наскільки велика ця аудиторія. Я припускаю, що його потенційна аудиторія — це кілька десятків мільйонів людей.
Як політик, який помітний у країні, особливо після замаху, я впевнений, що Навальний буде на кожному своєму кроці вибирати найжорсткіші та найменш комфортні для російської влади й особисто Путіна дії. У підсумку це так чи інакше змусить російську владу визначитися зі своїми діями. І тут буде пряме зіткнення. Тобто я думаю, що Навальний віддає собі звіт і свідомо повертається в країну, де його чекає пряме зіткнення з російською владою. Яким воно буде, зараз не знає ніхто. Я думаю, що ще сьогодні вранці плани були одними, а зараз вони вже інші.
Я припускаю, що багато російських ЗМІ планували відпрацювати неповернення Навального. У даній ситуації його дії для багатьох із них виявилися великою несподіванкою. Вони зараз будуть якимось чином давати раду такій несподіванці. Зокрема, буде суд 29 січня, якщо я правильно пам’ятаю, по заміні умовного терміну для Навального на реальний у зв’язку з тим, що він вчасно не відзначився. Я думаю, що Навальний забезпечив російській владі інформаційний порядок незалежно від їх бажання.
Вони не втримаються в рамках мовчання, вони будуть реагувати. Але кожна їхня реакція буде помилковою. Реагувати правильно ці люди не можуть.
— До чого це може призвести? Ви говорите, що в Навального можуть бути десятки мільйонів осіб, які йому симпатизують. Що це може змінити, якщо навіть вибори в Росії не демократичні? Ми пам’ятаємо поправки до Конституції. Що можуть дати ці мільйони людей, і як Навальний може розхитати цю систему?
— Йдеться про десятки мільйонів людей, які критично налаштовані до діючої влади. Це не просто люди, це люди, що становлять громадську думку. Це найнебезпечніший для влади процес. Це втрата підтримки та громадської думки, зокрема, мовчазна втрата підтримки. Десятки мільйонів людей не вийдуть на вулиці. Але від того, що влада буде божеволіти, позиція цих людей по відношенню до влади, Путіна, "Єдиної Росії" не стане кращою.
Насправді, збільшується аудиторія людей, яка ні на яких виборах, за жодних умов не проголосує ні за Путіна, ні за "Єдину Росію". Можна фальсифікувати 10–20 % голосування. У нас є 10–15 регіонів у Росії, де можна просто намалювати результати голосування. Символом цих регіонів є Чечня. Але в нас є ще 70 інших регіонів, де реальне голосування впливає на результати. Просто впливає і все. Там неможливо фальсифікувати 100 % голосів. Цілком очевидно, що вибори — це те, чого найбільше бояться Путін та "Єдина Росія". Це люди, які не виграли чесно жодну виборчу кампанію. Перелом у громадській думці відбувається не у зв’язку зі спробою отруєння Олексія Навального і його поверненням до Росії. Перелом у громадській думці відбувається в Росії з 2018 року. З моменту, коли Путіну зобразили його відомий тріумф на виборах, а потім він "віддячив" людям підвищенням пенсійного віку. Це не забули дотепер.
Потім було підвищення податків, цілий букет заборонних законів, які вже неможливо порахувати — їх 20 або 30. Божевільний принтер приймає їх щотижня. І це все накопичується, це енергія громадської думки проти влади, яка накопичується. Це не означає, що зараз повернеться Навальний, або якийсь інший політик виступить із закликом, і тут же відбудеться такий перелом. Ні, це довгі якісні зміни, які врешті-решт приведуть до такої зміни громадської думки в Росії, які можна буде порівнювати зі змінами громадської думки в СРСР. Згадайте, як голосували на радянських виборах буквально до 1988 року. Голосували інакше, а потім настали інші вибори, тільки довго довелося чекати.
— Якщо говорити про фальсифікації виборів, то в Білорусі теж намалювали результат. І владі все одно. Усім все одно.
— Ні, не все одно.
— Ми бачимо докази того, що можна намалювати такий відсоток, який хоче побачити влада.
— Можна намалювати відсоток, тільки Лукашенко більше не буде обиратися президентом Білорусі. Ось ціна цієї фальсифікації: він більше не зможе висуватися. Ніякий консенсус еліт ні всередині Білорусі, ні за межами Білорусі, за участю Росії й Путіна, не дозволить Лукашенку вийти на вибори. Його час закінчується, час диктаторів закінчується. Громадська думка в Республіці Білорусь щодо Лукашенка склалася, і вона буде тільки погіршуватися. Він не зможе переломити її ніякими зусиллями. Це та ціна, яку він платить за фальшиві вибори.
Так чи інакше ця енергія заперечення влади знаходить свій вихід. Це універсальний закон, він діє в будь-якому суспільстві, у будь-якій країні. У Росії буде те ж саме. Інша справа, що Путін має більше ресурсів більше, ніж Лукашенко. Він може вчинити дії більш масштабні, ніж накоїв Лукашенко в Білорусі. Але тим не менш у нього немає можливості робити це зовсім таємно. Його дії стають відомими, це впливає на ставлення до нього, і він змушений реагувати.
