В останні роки кремлівська пропаганда перетворила дату 9 травня на інструмент зміцнення путінського режиму. З метою ідеологічного впливу на маси та відволікання населення від насущних соціальних проблем, тема перемоги над фашистською Німеччиною у Росії посилено експлуатується з боку пропагандистів. Шляхом розповідей про велич СРСР, який позбавив світ від німецького фашизму, у свідомості мільйонів росіян впроваджується міф про те, що Росія є не тільки правонаступницею СРСР, а й державою, яка мало не самотужки перемогла нацистську Німеччину.
У зв'язку з цим хотілося б нагадати, що в роки Другої світової війни з усіх колишніх радянських республік найбільше постраждала Україна. Її територія повністю опинилася під німецькою окупацією з усіма наслідками.
Жодна європейська країна не постраждала від глибоких ран, завданих містам, промисловості, сільському господарству, людській силі більше ніж Україна. Україна у цій війні зазнала чи не найбільшої кількості людських втрат як серед військових, так і серед цивільних. За найбільш скромними даними, кількість загиблих жителів України сягала 14 мільйонів людей. Загалом у Другій світовій війні загинув кожен п'ятий українець.
Також необхідно врахувати, що на території сучасної України фактично було кілька війн – німецько-польська (1939-45), німецько-радянська (1941-45), німецько-українська (1941-44), польсько-українська (1942-47) та радянсько-українська (1939-54).
Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. На боці Об'єднаних Націй воювали українці у складі армій Великобританії та Канади (45 тис. осіб), Польщі (120 тис.), СРСР (більше 6 млн), США (80 тис.) та Франції (6 тис.), а також визвольного руху в самій Україні (100 тис. у лавах УПА) – разом 7 млн осіб. Понад 2,5 млн. українців було нагороджено радянськими та західними медалями та орденами, понад 2 тис. стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі.
Оскільки українці брали участь у всіх цих війнах з різних боків, а за результатами цих війн Україна так і не стала незалежною, то 9 травня краще говорити про вигнання німецьких фашистів, а не про перемогу. З огляду на це логічніше було б почитати пам'ять усіх жертв війни, що й було зроблено кілька років тому в Україні, коли почали відзначати 8 травня як День пам'яті та примирення.
А тим часом російські пропагандисти розпочали заниження заслуг українського народу у справі перемоги над німецьким фашизмом, займаються підміною символів перемоги, впроваджуючи замість гвардійської стрічки георгіївську, зробивши гімном Росії мелодію гімну СРСР тощо.
Сьогодні російська пропаганда без розбору називає фашистами владу України та намагається спроектувати ідеологічну лінію перемоги над німецьким фашизмом у справі виправдання агресії проти України. Російська армія нібито веде війну проти "українського фашизму", маючи намір звільнити українців від їхньої влади. У цьому контексті дата 9 травня в сучасних реаліях набуває зовсім іншого відтінку, виправдовуючи дії Кремля в очах мільйонів росіян.
Актуалізація міфу про перемогу над німецьким фашизмом у сучасній Росії спрямована на створення сталого зв'язку з Радянським Союзом, особливо на тлі агресії проти України. Тому я вважаю надто запізнілою заяву Верховної Ради України про неприпустимість монополізації Росією перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
До того ж міжнародна громадськість вже багато років тому прирівняла злочини СРСР, які призвели до початку Другої світової війни, до дій фашистської Німеччини. Тим самим СРСР також відповідає за жертви цієї війни. Відповідно, раз сучасна Росія вважає себе правонаступницею СРСР, вона також має нести цю відповідальність. Численні та жахливі злочини, вчинені російською армією під час агресії проти України, є втіленням ідеології, яку Кремль насаджував десятиліттями для виправдання путінського режиму. Агресія проти України оголила справжню особу влади Росії – за своєю суттю вона нічим не відрізняється від фашистської Німеччини.
На жаль, у наш час на важку долю українського народу знову припала боротьба з фашизмом. Цього разу з російським.
