З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну економіка "імперії" розпочала стрімке падіння. У магазинах дорожчають продукти, люди б'ються за цукор. Але кремлівський диктатор путін стверджує, що все гаразд. Очевидно, "карлик" далекий від реальності: він не лише не помічає, наскільки токсичною стала росія, що її ненавидить увесь світ, а й вірить, що в країні проблем немає.
Чи справді економіка Росії справляється з натиском західних санкцій і яку роль у війні грає Лукашенко - в ефірі Апостроф TV розповів російський опозиціонер, політик, депутат держдуми Росії в 1996-2000 роках КОСТЯНТИН БОРОВИЙ.
- На нещодавній зустрічі з Олександром Лукашенком у Сочі, путін заявив, що незважаючи на всі складнощі, економіка росії гідно витримує всі санкції. На вашу думку, чи дійсно це так, тому що ми бачимо зворотне?
- Удар дуже сильний. Економіка згортається, вона працює сама із собою. Кількість товарів зменшується. З'явився білоруський сир, який, кажуть, не можна їсти, а він коштує 900 рублів. Зникли білоруські середземноморські креветки. Білорусь також потрапляє під бойкот. Економіка у тяжкому стані, але президенти путін і Лукашенко живуть у такій інформаційній бульбашці, де у них все добре.
Пропаганда настільки сильна, що вона починає впливати навіть на самих пропагандистів, на путіна, на Лукашенка. Вони вірять у те, що їм повідомляє їхня ж пропаганда – все добре. Але про всяк випадок, з'являтися перед народом вони побоюються.
– У Головному управлінні розвідки України говорили, що приблизно два місяці тому на путіна було скоєно замах. Після цього ми бачимо кремлівського главу, постійно оточеного охороною, а на зустрічі голів ОДКБ у всіх були накриті кришками склянки з водою. Вони бояться повторного замаху не лише на путіна, а й на Лукашенка?
– Я думаю, що це та сама інформаційна бульбашка. Охороні дуже вигідно підтримувати господаря у відчутті небезпеки. Іноді це робиться навмисне. Та й путін втратив контроль над реальністю давно. Він не уявляє собі, як до нього ставляться у всьому світі, як його ненавидять. Днями я проїхав американськими дорогами 200 миль. На кожному мосту висить прапор України. Україні співчувають, Україну підтримують. І не лише словами.
Путін цього просто не відчуває, не розуміє. І він, і Лукашенко перебувають у цій інформаційній бульбашці, в якій їм здається, що вони керують світом. Це дуже схоже на божевільню: як керувати рухом планет, не привертаючи уваги санітарів. Вони керують рухом планет, але бояться привертати увагу розсудливих людей.
– Щодо розмови між путіним та Лукашенком. Останній заявив, що їм є про що поговорити у сфері безпеки, особливо у зв'язку із концентрацією військ НАТО на західних рубежах. Чи справді путін і Лукашенко вбачають загрозу в НАТО, чи вони лише аргументують цим напад на Україну?
– Це одна з настанов пропагандистської кампанії. Війна, яку ведуть путін і Лукашенко в Україні – це війна з НАТО. Коли вони планували у 2008 році напад на Грузію, Михайло Саакашвілі розповідав, що путін йому сам сказав: "Ти нас не цікавиш, ми в Грузії боротимемося з американцями". Це з історії прямо з божевільні. Вони вже втратили зв'язок із реальністю. Цим вони й небезпечні.
– На вашу думку, холодна війна ще не закінчилася? Відверто кажучи, коли в Америці роблять надтехнологічну техніку, путін прикривається ядерною парасолькою, яка існує з часів СРСР. Досі триває ця боротьба росії проти Америки?
– Я думаю, що головна мета путіна – не протистояння у холодній війні, а збереження влади у росії. Україна, перед цим Грузія – як модель розглядалася і Молдова – виступають як жертви, на яких путін показує, який він сильний і могутній.
Він так прийшов до влади, якщо ви пам'ятаєте. Це підрив будинків, це початок другої чеченської війни, коли йому вдалося настільки залякати громадян, що вони проголосували за сильного лідера, за чекіста, за людину, яка може їх захистити від терористів. Після цього розпочалася розробка законів про боротьбу з терористичною діяльністю. До терористів одразу потрапили правозахисники, лідери демократичних партій.
Путін зберігає владу - це єдина мета. Влада над громадянами та над двома трубами – газовою та нафтовою. І, звичайно, над прибутками від цих труб. Це єдина мета, яка його цікавить. Але оскільки він робить це невміло, то влада зникає і розчиняється. Це видно вже всім. І громадяни, які колись боялися путіна та вважали його захисником, тепер бояться його, бо розуміють, що він неадекватний.
– Ви кажете, що путін хоче зберегти свою владу. Але коли на росію накладають санкції, дорожчають продукти, дуже багато магазинів та компаній пішли з ринку, як такими діями можна зберегти владу?
– У росії почала діяти мобілізаційна модель – це коли громадян переконують підтримувати владу, бо вона бореться за них. Вона не допускає, щоб страшне НАТО прийшло, захопило росію, захопило її ресурси та розорило країну. Якийсь час можна потерпіти, постраждати.
Ця модель хороша для короткого проміжку часу, але путін її намагається використовувати вже досить довго – 20 років. Вона, звісно, вже не працює. Втрачається підтримка, рейтинг путіна мікроскопічний. Народ його боїться та тікає. Всі ж бачать, як найкращі уми, найкращі люди росії їдуть із країни.
Днями один із російських дипломатів ООН відмовився представляти росію. У росії заарештовано 15 тисяч людей за протести проти війни в Україні. Росія чинить опір путіну, незважаючи на жорсткі репресії. Основну роботу у боротьбі з цим авторитарним режимом, із цією небезпекою вже не лише для росії, не лише для України, не лише для Грузії, а для всього світу... От із цією небезпекою бореться сьогодні Україна.
– Поговорімо про Лукашенка. Перед поїздкою в Сочі він написав листа до Генсека ООН, в якому переконує, що його режим не є агресором, що він пропонує домовитися про новий світовий порядок, який забезпечить гарантії безпеки всієї світової спільноти. Ми бачимо спробу всидіти на двох стільцях, коли Лукашенко спочатку заграє із Заходом, а потім летить на зустріч до путіна. Чому Лукашенко працює на два фронти? Чим це може закінчитися для нього та для путіна?
- Розумієте, весь світ відкрито говорить про необхідність проведення трибуналу над військовими злочинцями на кшталт Нюрнберзького. Міжнародного кримінального суду, на думку політиків та експертів, недостатньо. Обсяг скоєних злочинів настільки великий, що потрібно створювати рамкові умови такого трибуналу. І команда Володимира Зеленського розпочала цю роботу. І їх підтримали британські та міжнародні політики. Потрібно готуватись до трибуналу.
Ось усі кажуть, що треба путіна вбити, зупинити. Путін вже не такий важливий у всій цій історії. Важливо, як він за допомогою пропаганди, військової агресії перетворив величезну країну на інструмент терористичної діяльності проти всіх сусідів. Проти країн Балтії, Фінляндії, Швеції, України, Молдови, Грузії тощо. На мою думку, немає країни, в якій не здійснювалася б спецслужбами росії терористична провокаційна діяльність. Навіть у Центральноафриканській Республіці, у Венесуелі, у всьому світі. Це треба зупинити. Людство вибачити такі злочини не може.
– На відео зустрічі путіна та Лукашенка помітна дуже цікава деталь. Склалося враження, що ліва нога кремлівського диктатора існує окремо від нього. Він ніби сидить спокійно, а його ліва нога кудись сіпається. З чим це пов'язано? Останнім часом ходить багато розмов про те, що путін хворий, що у нього рак і йому терміново потрібне лікування.
– Я думаю, що це пропагандистські настанови щодо раку, лікування, операції. Їх можна трактувати як "потерпіть, лишилося небагато". Але ми не можемо терпіти і не хочемо. Я сподіваюся, що ви терпіти не хочете, тому що це терпіти вже неможливо.
Путін нездоровий ментально - це цілком очевидно. Є дуже багато висновків психологів, які розглядають його поведінку та реакції. І ось цей ментальний стан позначається на діях росії в Україні та всередині росії. Я думаю, що найкраще лікування, яке йому можна запропонувати - це дуже тривалий термін ув'язнення, внаслідок якого він просто заспокоїться. Тому що те, що він робить – ця суєта ногами, суєта у політиці, суєта у війні – завдає шкоди усьому решті світу.
– Ми згадали замах на путіна. Хто, на вашу думку, міг би вбити президента росії, і чому це не вдалося?
- Ви знаєте, замахи були завжди. Замахи були на Брежнєва, коли він зустрічав космонавтів. Найчастіше це роблять люди з дуже рухливою психікою, для яких світові події, події в країні є дуже провокуючим фактором. Саме те, що сьогодні робиться за допомогою пропагандистської кампанії над громадянами росії і не лише. Безумовно, виникають умови для неадекватної поведінки, щоб люди зі слабкою головою, з рухливою психікою починали якось виявлятися. Це та сама пастка пропаганди.
– Як ви вважаєте, це могли зробити іноземні агенти чи хтось в оточенні путіна, хто перебуває в росії?
- Я впевнений, що це був хтось з росії, тому що це нерозумно - робити замах на нього. Він нам потрібний живий, на трибуналі. Нам треба побажати здоров'я путіну. Нам треба досліджувати цей процес: як це вийшло, що величезна ядерна країна перетворилася на терористичну злісну організацію під керуванням психічно хворої людини, неадекватного офіцера КДБ. Це все необхідно досліджувати людству, щоб не допустити цього наступного разу.
– Чи готується у росії палацовий переворот?
– Я так не думаю. Розумієте, за останні 30 років вони перетворили громадян росії на рабів, на мовчазних рабів. На жаль, на рабів перетворилися і ті, хто знаходиться в оточенні путіна. Росія була країною рабів і панів за Пушкіна. Сьогодні пани вже ніяк не проявляються, їх просто немає. Люди на найвищому рівні, на найвищих постах... Ось сергій шойгу - ви чули, мабуть, як з ним розмовляв путін. Він просто не давав змоги щось сказати, пояснити, що відбувається, чому їм не вдається досягти якихось результатів в Україні. Шойгу - це особистий раб путіна. Так само рабами є і командувачі армією.
У російській армії більше немає уявлення про честь, гідність, про патріотизм, про любов до батьківщини. Це раби, які готові виконати будь-який наказ – майже як у нацистській Німеччині. Хоча ми з вами знаємо, що там знайшлися генерали, які спробували знищити Гітлера і здійснити переворот. А тут надії на це дуже малі.
