Росія не зможе перемогти у війні з Україною, навіть якщо засуне в цю м'ясорубку всю країну. Розвал російської імперії неминучий, тільки поки незрозуміло, звідки розпочнеться цей процес. І питання у тому, що робити, коли це станеться. Світ має вже планувати свої дії щодо новостворених республік: відібрати ядерну зброю, визнати їх суверенітет і бути готовим до гуманітарної катастрофи. Російська гідра має бути знищена якнайшвидше, поки кремлівський диктатор Іолодимир Путін перебуває у складній ситуації.
Чи готові росіяни до масштабних протестів і чому цей бунт буде кривавим? Чи є надія на те, що Росія може стати демократичною? А також, чи відчувається в Америці втома від війни в Україні і як США реагуватиме у разі ядерного удару з боку РФ, в ефірі Апостроф TV розповів депутат округу Рок, штат Вісконсін, ведучий YouTube каналу Rashkin Repost ЮРІЙ РАШКІН.
- Поговоримо про мобілізацію в РФ. Чи розпочнеться розпад Росії з Північного Кавказу, де зараз почалися активні протести проти мобілізації? Чому саме у Дагестані почалися такі хвилювання?
– Те, що бачу я, і кажуть західні експерти, що чи буде це 300 тисяч мобілізованих чи мільйон, будь-яка цифра, вона не допоможе Росії бути більш успішнішою на полі бою. Ми знаємо, що в Росії люди не мають жодного значення ні у разі програшу, ні у разі виграшу. Тактика російської армії – закидати ворога трупами своїх солдатів.
Мабуть, ця стратегія не влаштовує деяких людей у Дагестані та інших містах, і ми бачимо, що вони поступово прокидаються. Було б приємніше, якби вони прокинулися від того, що та несправедлива війна, яку почала росія проти сусідньої держави ще в 2014 році, а тепер наступ 24 лютого, це неправильно і жахливо. Здавалося б, цього мало бути достатньо. Але ні, тільки коли люди відчули, що їх хочуть зробити учасниками цього матчу, а повернутися звідти живими у них досить мало шансів, вони запротестували. Ми бачимо, що на протести вийшли жінки… Взагалі вся ця російська ідея про те, що матері нових понароджують, з'ясувалося, що матері можуть бути проти того, щоб держава використовувала їхніх дітей як гарматне м'ясо.
Це все говорить про слабкість кремлівської організації. Бо планувати так, що за підсумком їм не вистачило контрактної армії, а мобілізовані солдати їм не допоможуть, бо їм потрібна техніка, а її буде дедалі менше, бо вона успішно знищується ЗСУ. Тому той факт, що Росія намагається битися в 21 столітті за правилами 19 століття, не означає, що вона матиме перемогу, навіть якщо вона в цю м'ясорубку засуне всю країну, що Путін зараз і намагається зробити. Але, мабуть, їхня так звана "партія війни" вирішила, що недостатньо вони боролися і потрібно ще більше. Але західні експерти сходяться на думці, що друга хвиля мобілізованих буде зметена ще швидше, ніж перша.
- Вам не здається дивним, що Путін завжди намагався уникнути і боровся з кольоровими революціями, а вийшло, що умовний майдан зріє в нього під носом? І Північний Кавказ може стати першим, хто заявить про свою незалежність від Росії?
- Цьому вражався ще держсекретар Блінкен, який сказав, що якщо Путін хоче того, про що він говорить, чому він нічого не робить, щоб досягти цього. Путін хотів відсунути НАТО від своїх кордонів, а отримав Фінляндію та Швецію. Він отримав Україну, яка все більше нагадує країну НАТО по озброєнню та тренування бійців. Тому тут Путін чи то бреше, чи то дуже погано домагається того, чого він хоче.
І буде це Дагестан чи інша частина Російської Федерації, яка має розвалитися на частини, не зрозуміло звідки це почнеться, але, як каже генерал Бен Ходжес, потрібно бути готовими до того, що російська імперія розвалиться. На даний момент це виглядає практично неминучим. І питання у тому, що робити, коли це станеться. Ми відбиратимемо у них ядерну зброю якнайшвидше? Ми визнаватимемо ці різні республіки як суверенні держави? Ми займатимемося гуманітарною катастрофою, яка там виникне? Це треба вже планувати. І не те, що США хочуть або не хочуть розвалу Росії, а просто розуміти, що це відбувається і що з цього приводу потрібно робити.
- Процес розпаду РФ неминучий? Чи зможуть росіяни здебільшого заявити про свої права, що вони хочуть чесних виборів, а не обирати без вибору, чи готова до цього нація?
– Це не звучить як російська дорога. Вони так довго стверджували, що демократія – це жахливо, лібералізм – це кошмар, західні цінності – це не наше. Це не той шлях, яким росія здатна піти найближчим часом. На даний момент ми спостерігаємо повний розвал корумпованої країни згори до низу. І як казав Лев Шлосберг, росія не готова до безкровного бунту, якщо він і буде, то буде кривавим.
І ми бачимо, що це все ближче, тому що в РФ більше не залишилося жодних інституцій – демократичних, правових та інших – крім ФСБ. Тому все, що можуть зробити люди, це взяти вила і вимагати, щоб наступний цар не посилав їх на війну. І вони вже близькі до цього.
– Тут питання у тому, чи готові самі росіяни до демократії?
– На це була б надія, якби в росії існував хороший інститут освіти. Тоді люди могли б сказати: ми знаємо як має бути, а те, що робиться, це все неправильно. Але в Росії завжди відбивалася у людей здатність критично мислити, вони самі в себе не вірять зараз. Вплив корупції і той руйнівний вплив мафіозної структури, яку очолює путін, вибив у російського народу розуміння, що вони взагалі на щось здатні, крім мордобою.
Тому думати, що вони поведуть себе як українці, влаштувавши Майдан, на жаль, поки що не реально. У них демократія – це те, що проходить, це відлига перед наступним льодовим періодом, перед приходом наступного тоталітарного диктатора, який забереться до цього крісла. За Горбачова була надія на те, що Радянський Союз може повернути в демократичне русло, стати більш цивілізованим. Але зараз ми просто хочемо, щоб страшна африканська диктатура під снігом просто перестала загрожувати всьому світу ядерною зброєю.
– Чи не спостерігається у США втома у підтримці України?
– Уся Америка, за винятком певної кількості маргіналів, підтримує Україну, бо вбачають повну несправедливість ситуації. Коли великий сусід віроломно напав на мирну країну, ми одразу стали на бік України з усім цивілізованим світом.
Втома могла б бути, якби Україна насилу билася, якби справи йшли не так добре. А враховуючи, як добре та успішно борються ЗСУ, це лише підкріплює нашу підтримку України. Як із погляду бізнесу, всі хочуть вкластися в успішний проект. І ми бачимо, що Україна, принаймні порівняно з Росією, явно успішніший проект, у який має сенс вкластися і трохи потерпіти, бо це принесе нам усім чудову користь.
З іншого боку, ми маємо вибори, і тут завжди є шанс у іншої партії, людей з іншим світоглядом прийти до влади. Зараз ми бачимо, що восени Республіканська партія може отримати контроль хоча б у нижній палаті Конгресу. Незважаючи на те, що багато республіканців підтримують Україну, їхній головний вирішальний лідер Дональд Трамп підтримує Володимира Путіна. Тому, якщо республіканці приходять до влади, то я очікую, що поки рядові республіканці підтримуватимуть Україну, члени Конгресу почнуть ставити запитання, а чи не багато ми допомогаємо та грошей даємо Україні й надалі такому дусі.
Але ми бачимо, що Байдену вдається домовитися і з демократами, і з республіканцями, і провести чимало законопроектів, на які ніхто від нього не очікував. Тому ми чекатимемо, що тут будуть якісь комбінації між демократами та республіканцями, не трампістами, а які розуміють, що треба підтримувати Україну, продовжувати тиснути на горло Путіну зараз, поки він у такій складній ситуації, і продовжувати домагатися перемоги якнайшвидше .
Але все змінюється, і те, що відбувається зараз, не буде вічно, тому важливо прикінчити цю кремлівську гідру якнайшвидше.
- Байден розуміє, що тільки він може вгамувати путіна з його ядерними погрозами всьому світу?
– Як сказав Байден, Блінкен та у Пентагоні: ми не стежимо за словами Путіна, ми стежимо за його діями. Тому він може кричати, махати кулачком, корчиться, робити всякі паси у бік камери про те, який він небезпечний та грізний, але наша розвідка стежить за тим, що він реально робить.
З одного боку, шанс ядерного удару зараз не вважається високим, але оскільки у Пентагоні все розглядається з погляду ризику, поки ризик не нульовий, це слід розглядати серйозно. Тому Байден і попередив путіна, він чітко це висловив, щоб російський президент зрозумів, що його почули і навіть не замислювався це робити. Тому що, як сказав генерал Бен Ходжес, є маса ефективних відповідей, які можуть слідувати за ядерним ударом. Такий крок Путіна не змінить ходу військових дій, але якщо він наважиться, будуть наслідки. США можуть легко знищити те, що залишилося від Чорноморського флоту, або передадуть Україні ракети ATACMS, якими можна буде стріляти з Одеси по Севастополю. Отже, є різні варіанти, і Байден чітко розуміє, з ким він має справу.
Але з іншого боку, не варто завищувати можливості Путіна, тому що ця людина блефує, шантажує і це те, чим він займається всю свою політичну кар'єру.
- Багато експертів проводять паралелі з "референдумами", які проходять у нас зараз, з тим, що було у Криму у 2014 році. Як реагують у США на проведення цих псевдореферендумів?
– До них ставляться, як до фейкових. Всі розуміють, що це такий цікавий план Путіна, окреслити територію, сказати, визнайте мене і я вам увімкну газ назад. Цей трюк усі бачать із 2014 року. І Крим теж ніхто не визнав із нормальних держав.
– Але й Путіна ізгоєм не зробили.
- Мені здається, що те, що відбувається зараз, далеко виходить за межі "референдумів". Те, що путінська армія наробила в Україні, неможливо ігнорувати і ніхто не ігнорує. Проведення "референдуму" у 2014 році та проведення псевдореферендумів на окупованих територіях зараз не означає, що ситуація у світі однакова. І нехай Путін не сподівається, що хтось всерйоз сприйматиме ці "референдуми" і що з ним можна вести справу.
У 2014 році ще були надії, зараз цих надій на Путіна немає, це не та людина, яка підпише договір про капітуляцію Росії. Коли час дійде до цього договору, коли газ російський уже нікому не потрібен: Європа перебудувалася, Китай стільки не може взяти, і це безвиграшна ситуація. Але оскільки в Росії немає нікого, хто б міг зупинити Путіна, він продовжує діяти за своїм дивним божевільним планом, тому що він цар.
