Російська система управління хвора і безліч факторів вказує на те, що вона скоро помре. Все більше високопосадовців у росії розуміють, що єдина перспектива, яка для них відкривається в недалекому майбутньому – це Гаазький трибунал. Тому вже зараз вони шукають шляхи порятунку, кидаючи все та тікаючи на Захід. У Кремлі це розуміють і все більше закручують гайки не лише простому населенню, а й тим, кого раніше вважали недоторканними. До чого це призведе - ефірі Апостроф TV розповів російський політолог та публіцист АББАС ГАЛЛЯМОВ.
– Співробітникам Кремля заборонили виїжджати за кордон навіть у відрядження. Це сталося після того, як один співробітник адміністрації президента рф виїхав у ділову поїздку до однієї із країн СНД і не повернувся. Це чергове закручування гайок?
– Так, це ще один додатковий елемент у рамках загальної логіки закручування гайок. Це не можна розглядати як самостійне рішення з якоюсь конкретною метою. Ось коли йде якийсь великий процес, кроки в його рамках пов'язані більше з самою логікою процесу, ніж з якимись конкретними цілями.
Зрозуміло, що тут є кілька сенсів. По-перше, коли йдеться про те, що співробітникам Кремля заборонили виїзд за кордон у зв'язку з мобілізацією, то це демонстрація якогось елементу рівності. Тобто іншим ми забороняємо виїжджати, і, мабуть, цей крок розглядається у зв'язку із майбутньою другою хвилею мобілізації, а тут виходить почали зі співробітників Кремля. Таким чином, вони показують рівність з іншим народом.
Читайте: Потік мобілізованих у трунах вже йде, але до критичної маси не дійшло - російський правозахисник
Ось ця очевидна і зростаюча нерівність між елітами та звичайними обивателями, мабуть, є найслабшим місцем у внутрішній російській політиці.
– А чи спрацює це? Бо таку заборону можна сприймати не як показник рівності, а як знак недовіри. Виходить, що своїм співробітникам, які точно проходять фільтрацію, які "свої", їм не довіряють?
– Коли пересічному обивателю покажуть, що ми всі рівні, всі підлягають мобілізації, і якщо обмежуємо виїзд, то всім, включаючи співробітників адміністрації президента, для більшості це буде позитивний сигнал.
Є другий рівень сенсу, ось про що ви сказали, про недовіру. Очевидно, що протести, невдоволення та розуміння, що ситуація рухається в глухий кут - це все присутнє та посилюється. Це турбує керівництво Кремля і самого путіна, і вони вирішили скористатися цією загальною логікою для того, щоб про всяк випадок обмежити можливість цих людей їхати, бо вони можуть перейти в категорію неповернених. І це буде серйозним скандалом.
У цих людей є високий соціальний статус, зарплати, машини з водіями, держдачі та багато інших благ. Але, крім цього у них є розуміння того, що система повністю вичерпала свої ресурси і вона в безвиході. І це розуміння переважує наявність благ. Нині вже ситуація така, що чорт із тими машинами та дачами, попереду Гаага маячить і треба думати, як себе від неї рятувати. І в цьому сенсі бути першим, хто перебіжить туди і здасть подільників із тельбухами, – це гарантовано уникнути Гааги. Проте коли побіжить десятий, двадцятий, п'ятдесятий – це вже все менше розглядатиметься як пом'якшувальна обставина.
Тобто важливо не просто бути щуром, який біжить із корабля. Важливо бути першим щуром, який покаже шлях іншим. Кремль це розуміє та намагається скористатися ситуацією як легітимним приводом, щоб закрити дорогу на Захід для потенційних втікачів.
– Ми знаємо, що з початку війни, а особливо під час першої мобілізації з росії вже виїхали близько 9 млн людей. Хто вони?
- Ніхто точно не знає, хто виїхав. Ми з колегами обговорювали це питання та дійшли висновку, що це серйозна політична проблема. Немає чіткого портрета втікачів, і навіть розуміння, скільки їх точно виїхало.
Зараз мої колеги займаються цим питанням, готується великий проект із структурування цього всього, складання соціального портрета тих, хто виїхав, і надання їм політичного голосу. Тому що виходить так, що російська опозиція, яка переважно зараз за кордоном, говорить за себе. За російську націю, яка зараз у росії, каже Кремль. А значна частина російської нації, яка виїхала через незгоду з політикою Кремля – мовчить, вона відсутня політично.
Я можу сказати тільки загалом, хто ці люди: це молоді городяни, з вищою освітою, з більшим рівнем доходів, ніж у середнього росіянина, більш соціально успішні та розумні. Це ті, хто в маркетингу називається "преміальні люди", тобто це найкращі люди країни.
– Це дуже серйозна соціальна втрата для росії навіть у короткостроковій перспективі.
– Так, і тут важлива економічна сторона цього питання, бо це люди, які створюють робочі місця та створюють додаткову вартість. Якщо говорити, що втекло один-два мільйони громадян, це втекли не прості роботяги, які годують лише себе та свою сім'ю. Значна частина цих людей годує ще багатьох, даючи їм роботу.
– З'явилася інформація, що у росії судді масово подають заяви на звільнення. Це може бути пов'язано з вербуванням зеків у ПВК "Вагнер", а також з посиленням законодавства аж до запровадження смертної кари та масового штампування смертельних вироків. Що ви скажете з цього приводу?
– Цей процес поки не масовий, але, як то кажуть, лиха біда початок. Шлях, довжиною в тисячу миль, починається з першого кроку і цей крок зараз робить судова спільнота. Я гадаю, тут є дві основні причини. Перша – відбувається децентралізація насильства і вже така спущена вниз зневага до закону. Тобто якщо раніше рішення про застосування насильства стосовно політичних супротивників приймалося на верху, а внизу тільки виконувалося, то зараз насильство децентралізується, його дедалі більше, і самі рішення стають дедалі більш протизаконними вже на низовому рівні. І якщо раніше середній суддя міг роками працювати, не ухвалюючи відверто незаконних рішень, то зараз все частіше зверху спускається команда ухвалювати такі рішення.
І ось тут у справу вступає другий чинник. Вони як люди з вищою освітою, розумні й мислячі розуміють, куди все йде. Вони вже, мабуть, усі переглянули фільм "Нюрнберзький процес", де судили нацистських суддів після закінчення війни. І ця перспектива для них маячить дедалі ближче, бо поразка режиму вже скоро, буквально за кілька років. А друге – ось уже є список злочинів, які вони мають вчинити, бо цього потребує система. І що, їм через кілька років за все це відповідати? Вони хочуть спокійно доопрацювати, піти на пенсію та жити приспівуючи. А натомість їм камера в Гаазі світить. Їм це не подобається і щури почали тікати з корабля.
Якщо раніше вони планували своє життя в рамках системи, то зараз розуміють, що розраховувати на систему вже не можна. Життя потопаючих, справа рук самих потопаючих. Сюди додається і фактор ПВК "Вагнера", що є свідченням того, що система пішла у рознос.
– Як багато в цих побоюваннях займає страх якихось силових сценаріїв за участю вагнерівців та кадирівців. Тому що крах системи може переживати різні сценарії, як і гучний розвал із війнами, так і цивілізоване розходження, як це було, наприклад, у СРСР. Ось зараз у росії бояться вагнерівців?
– Бояться і самих вагнерівців, але й різке зростання впливу вагнерівців та кадирівців останнім часом – це не просто фактор страху, який змушує їх особисто боятися, це ще один індикатор того, що із системою щось не те. Схоже, що керівництво збожеволіло і від імені системи вже говорять відверті маргінали. Тобто ті, кого ми садили вчора, сьогодні стали нашими начальниками. І це ще одне свідчення того, що система хвора і навряд чи вже одужає і швидше за все помре. Як це відбуватиметься, ніхто не знає. Є розуміння, що кінець буде, і він буде страшним.
