Москва почала активно "підгортати" країни Перської затоки, від політики яких залежить фінансова можливість РФ продовжувати агресію проти України, а також планувати військово-політичні атаки на країни НАТО. Кремль змушений маневрувати між ОАЕ, Саудівською Аравією та ворожим для них шиїтським Іраном. Кремлівський диктатор Володимир Путін зацікавлений у тому, щоб позбавитися тавра ізгоя, граючи на протиріччях між мусульманськими країнами та США, які загострилися після атаки терористів ХАМАС на Ізраїль. Перед Кремлем стоїть амбітна мета за найближчий рік зібрати ресурси для розширення агресії проти України та, у разі посилення турбулентностей у США, "гібридної атаки" на східний фланг НАТО. Подробиці читайте у матеріалі "Апострофа".
Володимир Путін минулої п'ятниці зустрівся в Москві з іранським президентом Ібрагімом Раїсі. Переговори Путіна та Раїсі тривали близько п'яти годин. Як повідомила кремлівська "розмовляюча голова" Дмитро Пєсков, зустріч виявилася "дуже насиченою".
"У розширеному складі понад дві години проходила досить предметна розмова, і міністри доповідали по своїх напрямах, причому предметно, говорили, де якісь проблеми, які шляхи вирішення і що потрібно зробити, щоб прискорити подальший розвиток співпраці. Дуже насичені переговори відбулися", – зазначив Пєсков.
За його словами, сторони обговорювали ситуацію в Газі, де Ізраїль проводити операцію проти бойовиків ХАМАС, а також обговорили теми двосторонньої взаємодії, "звіривши годинники" у інших міжнародних справах, включаючи і політику країн ОПЕК+ щодо скорочення видобутку нафти.
Читайте також: Кім "надув" Путіна? Росіяни шоковані снарядами з КНДР
На зустрічі, на якій було помічено і главу міноборони РФ Сергія Шойгу, сторони, судячи з усього, обговорювали не лише протидії санкціям Заходу. Відомо, що за підсумками переговорів Москва має намір передати Ірану винищувачі та вертольоти: Су-35, Мі-28 та Як-130 "точно будуть поставлені" Тегерану.
"Іран обміняв свої безпілотники на російські бойові літаки, але не думаю, що сторони могли обговорювати лише поставки "реактивних шахедів", про які поки що лише точаться розмови, або способи обходу технологічних санкцій, модернізації ВПК, що можна обговорити на рівні міністрів та радників. Не виключено, що Ібрагім Раїсі прибув до Москви для обговорення віч-на-віч тих питань, з яких поки що немає остаточного вирішення, зокрема, надання Ірану ядерних технологій, що на тлі конфлікту в Газі виглядає як ризикований крок проти Ізраїлю. і США. Адже відомо, що Іран, придбавши "цивільні" ядерні технології, зможе адаптувати їх під військові потреби. Враховуючи, що іранська верхівка відкрито декларувала необхідність ліквідації Ізраїлю як держави, ядерна угода між Тегераном і Москвою – це вже ескалація на Близькому Сході" , - каже "Апострофу" політолог-міжнародник Володимир Воля.
Бункерний диктатор зустрівся з іранським спільником буквально наступного дня після завершення свого "близькосхідного турне", під час якого він відвідав Арабські Емірати та Саудівську Аравію. Нюанс у тому, що Саудівська Аравія – один із основних, м'яко кажучи, конкурентів Ірану на Близькому Сході, якщо не сказати ворожий політичний режим.
Путін змушений особисто брати участь у всій цій "човниковій дипломатії" по мусульманських країнах через цілий комплекс військово-політичних, військово-технічних та фінансових обставин.
Під супроводом чотирьох російських винищувачів Су-35 Путін минулої середи прибув до ОАЕ, щоб потім вирушити до Саудівської Аравії. Як відомо, обидві країни не визнають рішення Міжнародного кримінального суду. Для Путіна політ в арабські країни став своєрідним особистим проривом.
Тепер, після Ірану та Китаю, Путін злітав до Емірату та до саудитів.
"Справа не тільки в тому, що Путін хоче показати, що він нібито "не є ізгоєм". Йдеться про своєрідне повернення до старої радянської традиції підтримувати арабські держави в пику Ізраїлю та США на Близькому Сході, прикриваючись єзуїтською демагогією про "справедливість і нібито прихильність до міжнародного права. Наступний момент полягає в тому, що в самій РФ чимала частина населення сповідує іслам, і візит на Близький Схід для Кремля був ще й елементом "президентської кампанії "Путіна, яка вже стартувала" , - каже Володимир Воля.
Якщо говорити конкретно про Арабські Емірати, то там для Путіна основним питанням були саме "шкурні" фінансові інтереси Кремля, який потребує захисту своїх фінансових потоків (дуже потрібних для ведення відкритої війни проти України та "гібридних" операцій проти США та їх союзників по всьому світу) від західних санкцій та контролю з боку Мінфіну США та європейських фінансових структур.
ОАЕ після лютого 2022 року стали своєрідним альтернативним центром російської ділової активності та міжнародної торгівлі, куди з ЄС перебралися кремлівські нафтові ділки. Саме через Дубай йде потік російських грошей, і там же осіли багато представників російської еліти, яких після відкритого вторгнення наполегливо "попросили" із західних країн.
Уже цієї осені американські, британські та європейські чиновники звернули увагу, що через Емірати до РФ йде постійно зростаюче в обсягах постачання товарів подвійного призначення. Влада США була змушена ввести санкції проти низки кампаній в Еміратах, які порушують встановлену стелю цін на російську нафту.
Президент ОАЕ шейх Мухаммед бен Заїд Аль Нахайян назвав Путіна "дорогим другом", вказавши на зміцнення дружніх зв'язків та зростання торгівлі. Про що саме говорили за зачиненими дверима, невідомо, але з високою ймовірністю йшлося про гроші, нафту і способи обходу західних обмежень. У Арабських Еміратів явний інтерес у тому, щоб зміцнити свій статус такої собі "близькосхідної Швейцарії", яка приваблює ділків з усього світу, гарантуючи політичний "нейтралітет" у форматі, який зручний диктаторським режимам.
Потім Путін вирушив до Саудівської Аравії, де зустрівся з фактичним главою держави – принцом Мухаммедом бен Салманом. І тут, на відміну від ОАЕ, основною темою розмови була саме нафта.
Саудівська Аравія та РФ – найбільші гравці на нафтовому ринку після США. Близько половини видобутку ОПЕК+ припадає саме на них, що дозволяє обом країнам впливати на пропозицію на ринку і, відповідно, на ціну бареля. Наразі учасники картелю, згідно з офіційними даними, добровільно знижують обсяг видобутку, щоб стримати ціни, забезпечивши стабільні доходи від експорту, що критично важливо для Кремля, який за ці гроші, зокрема, озброює окупаційний контингент в Україні та виплачує зарплати "добровольцям" та "чмобикам". Формально за участь у бойових діях проти нашої країни кремлівські головорізи одержують близько 2 тис. доларів на місяць. Плюс виплати по пораненню та загибелі.
"Візит Путіна до країн Затоки був безпосередньо пов'язаний із ситуацією з ціною на нафту. Незважаючи на те, що ОПЕК+ обмежує видобуток, ціни залишається невисокими. Близько 75 доларів на барель - це не та ціна, на яку розраховували учасники картелю, заявляючи про зниження видобутку. Вони націлювалися на 100 доларів за бочку, але не вийшло. Є питання з довірою до самої РФ, наскільки вона реально діє разом з картелем і знижує видобуток, а не блефує, адже мало хто у світі довіряє Кремлю через очевидні причини. Путіну довелося особисто покататися до ОАЕ та Саудівської Аравії, щоб переконувати їх у прихильності до політики ОПЕК+", - каже "Апострофу" фінансовий та інвестиційний аналітик Сергій Фурса.
Якщо підсумувати останні рухи кремлівського людожера, то Путіна зараз цікавлять три речі: визнання (на зовнішній арені, а також усередині РФ за підсумками "президентських виборів"), гроші та зброя. Причому вся ця активність розгорнута саме в той момент, коли в США продовжуються баталії щодо допомоги Україні та Ізраїлю, а до британської преси просочується інформація, що одіозний угорський прем'єр Віктор Орбан має намір у США відмовляти консервативне крило Республіканської партії від допомоги Україні.
Паралельно із цим російська пропаганда розгорнула чергову кампанію проти Польщі та держав Балтії. Безпосередньо перед вильотом у Дубай, російський "фюрер" вкотре обурився "русофобією", яка нібито панує в Литві, Латвії та Естонії, дорікнув громадянам зазначених держав у нібито "свинському" ставленні до російськомовних і відкрито погрозив, що на такі прояви обов'язково буде жорстка відповідь з боку Москви.
Кремлівські кульбіти навколо мусульманських країн та погрози неіснуючим європейським "русофобам" – все це ланки одного військово-політичного ланцюга. Кремль уже зараз готує плацдарм, сподіваючись, що протягом 2024-2025 років у низці країн Заходу, включаючи і США, пройдуть вибори, внаслідок яких до влади прийдуть сили, скептично налаштовані щодо підтримки України. Кремлівська пропаганда вже розганяє тезу про те, що у разі перемоги на виборах Дональда Трампа допомогу Україні буде зведено нанівець, а новий-старий президент США ухвалить рішення, що Штати виходять з НАТО, що поставить під сумнів усю архітектуру європейської безпеки.
Зважаючи на те, як Путін заметушився, у Кремлі поставили дуже багато не майбутній 2024 рік, готуючи можливості для масованого наступу на Україну та "гібридної агресії" проти східного флангу НАТО, каже "Апострофу" військовий експерт, полковник запасу Роман Світан.
"Кремль, судячи з ситуації, готується до "гібридної агресії" проти НАТО на зразок Криму та Донбасу 2014 року: під гаслами "порятунку російськомовних" на територію найближчих країн Альянсу заходять російські "зелені чоловічки", їх зустрічає місцеве "антифашистське підпілля", яке у "магазині" придбає стрілецьку зброю, танки, БК. Росіяни при цьому відкрито заходитити не будуть. Натомість у прикордонних територіях РФ Кремль оголосить яку-небудь "спецоперацію", а по суті це буде прикриттям для каналу постачання зброї та бойовиків. Аналогічно, як з 2014 року між Ростовською областю та Донбасом безконтрольно працював російський "військторг". Якщо зараз Захід дасть слабину по Україні, а Кремль накачається грошима за рахунок фінансових угод у країнах Перської затоки, то такий сценарій може стати реальністю", - резюмував Роман Світан.
Читайте також: Адольф Путін та його посіпаки: у Чехії придумали дизайн для олімпійських збірних РФ та Білорусі
